Зміст пізнавальної діяльності складають агітаційні заходи. Ці заходи поділяються на обов’язкові та факультативні. Перша трупа заходів передбачається законом i проводиться незалежно від волі зацікавлених oci6, хоча вони можуть i відмовитись узяти у них участь. На виборах Президента України до них віднесено розповсюдження інформаційних плакатів, надрукованих за рахунок коштів Державного бюджету України, публікацію в засобах масової інформації передвиборних програм кандидате, передвиборні теледебати кандидатів, використання ефірного часу для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів Дер-жавного бюджету України. Факультативні заходи проводяться за власним розсудом зацікавлених oci6.

У виборчому та референдному законодавстві пізнавальна діяльність складається з двох частин:

по-перше, обговорення проекту рішення чи особи претендента (проекту закону, особи претендента в кандидата) на стадії підготовки справи до розгляду та,

по-друге, передвиборна агітація (агітація на референдумі) в ході стадії розгляду справи.

Агітацію, яка ведеться політиками, політичними партіями, виборчими блоками до реєстрації кандидатів, партій, виборчих блоків, оприлюднення питань, що виносяться на референдум, Доцільно не вважати передвиборною: далеко не вci, хто її ведуть, мають шанс бути зареєстрованими. Крім того, цим знімається питання про ставлення до тієї агітації, яка ведеться під час вису-нення кандидатів, скажімо, на зборах виборців та інших подіб-них заходах.

До того ж розмежувати інформацію про посадових осіб від політичної реклами неможливо. Особливо після рішення Кон-ституційного Суду України від 26.02.1998 року: положення про «особисте зобов'язання про припинення кандидатом виконання службових повноважень на період виборчої кампанії» визнане неконституційним. Тому пропонують вважати, що заборона передвиборної агітації починає діяти з моменту проголошення початку виборів і завершується днем початку агітації . Дана пропозиція частково знайшла своє нормативне закріплення у законі. Передвиборна агітація кандидатом на виборах Президента України може роз-починатися з наступного дня після його реєстрації і закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів. Агітація поза цим строком забороняється [6, с.54].

Разом із тим вважають, що фактична агітація на підготов-чій стадії за особу, яка давно заявила про свій намір конкурувати за право зайняти посаду, може призвести до конфліктної ситуа-ції в момент їх реєстрації як кандидатів. Право таких осіб бути зареєстрованим як кандидат може заперечуватися законо-слухняними громадянами, котрі вважають своє право на рівність з іншими учасниками процесу порушеним.

Отже, під передвиборчою агітацією належить розуміти ді-яльність громадян України, кандидатів, політичних партій, ви-борчих блоків, громадських організацій, яка має на меті спонукати виборців до участі у виборах чи референдумах, а також до голосування за тих чи інших кандидатів (списки кандидатів), рішення референдуму чи проти них.

Агітація є важливим чинником проведення вільних демо-кратичних виборів. Процес проведення передвиборної агітації покликаний надати виборцям необхідний обсяг інформації про кандидатів, політичні партії, варіанти рішень референдуму – за-безпечити виборців інформацією, необхідною для того, аби їх вибір був усвідомленим. Ці завдання вирішуються шляхом за-провадження рівних умов створення та поширення такої інфор-мації, доступу до неї та її використання. Відомості про кожну процесуальну дію мають бути доступні всім зацікавленим та лі-дируючим суб'єктам .

Концепція проекту Виборчого кодексу у частині, що сто-сується проведення передвиборної агітації, ґрунтується на прин-ципах свободи агітації; гарантованості права на інформацію; відкритості, доступності інформації та свободи її обміну; об'єк-тивності, вірогідності інформації: повноти і точності інформації: законності одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Передбачається, що Виборчий кодекс також буде базу-ватися на гарантуванні для всіх громадян України, юридичних осіб і державних органів права на інформацію, що передбачає мож-ливість вільного одержання, використання, поширення та зберіган-ня відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій [40, с.196].

Для досягнення такої мети має бути виконано низку таких завдань:

1. Чітке термінологічне визначення таких понять: перед-виборна агітація, агітаційні матеріали, політична реклама, полі-тична антиреклама. прихована політична реклама, пропаганда, масова інформація та її види, друковані засоби масової інформації, аудіовізуальні засоби масової інформації, оціночне су-дження, матеріали засобів масової інформації, контекстуальні матеріали засобів масової інформації, редакційні матеріали за-собів масової інформації, авторські матеріали засобів масової інформації, інформаційний привід, тональність матеріалів у за-собах масової інформації. Звичайно, ці терміни повинні бути визначені у загальних положеннях Загальної частини Кодексу.

2. Визначення принципу рівності можливостей громадян у реалізації права обирати і бути обраними, а також рівності мож-ливостей посадових осіб різних рівнів, які є кандидатами, та ка-ндидатів, які не є посадовими особами, при одночасній гарантованості права посадових осіб безперешкодно виконувати свої обов'язки та інформувати громадян про хід їх виконання через засоби масової інформації, рівно ж, як і права засобів масової інформації, творчих колективів і творчих працівників самос-тійно визначати редакційну політику реагування на інформа-ційні приводи, створювані посадовими особами; рівні умови до-ступу до засобів масової інформації; можливість вільно і все-бічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, їхні по-літичні, ділові й особисті якості.

3. Створення умов, за яких законодавство не поширюється на регулювання етичних норм організації діяльності творчих колективів та їхніх творчих працівників, а етичні норми не всту-пають у суперечність із чинним законодавством; єдиною підста-вою для притягнення засобів масової інформації до відпо-відальності може бути поширення завідомо неправдивої інфор-мації про особу кандидата чи політичну партію.

Законом визначаються елементи правового статусу суб'єк-тів процедур безпосередньої демократії як