Забороняється участь у передвиборній агітації: 1) органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їхнім поса-довим і службовим особам; 2) військовослужбовцям; 3) членам ви-борчих комісій; 4) спостерігачам на виборах; 5) особам, які не є громадянами України; 6) іншим особам, визначеним законом [95, с.20].

До повноважень комісій (виборчих, з проведення референдуму) входить обов'язок забезпечення обов'язкових агітацій-них заходів, однак з власної ініціативи вони не мають право їх проводити. Ініціатива має виходити від зацікавлених осіб. Хоча такі особи можуть і відмовитись від участі у них, на них законом покладається обов'язок довести свою позицію до Українського народу, територіальної громади. Так, у ході референдуму ініціа-тори до голосування зобов'язані роз'яснити виборчому корпусу суть питання, яке має бут вирішене. Пропонують покласти на них обов'язок по проведенню ще одного заходу: всенародне по-переднє обговорення варіантів вирішення питання.

Отже, в Україні визначаються численні форми волевиявлення народу. Крім референдуму і виборів, відноситься до офіційного волевиявлення народу також волевиявлення суб’єктів референдної ініціативи щодо всеукраїнського референдумі, волевиявлення виборців за місцем проживання, народна законодавча ініціатива, відкликання депутата місцевої ради, а також передбачено загальні збори громадян за місцем проживання, місцева ініціатива, громадські слухання і звернення громадян до органів влади. Однак процедури не кожної форми безпосередньої демократії здатні утворити процесуальне провадження. Значна їх кількість завершується прийняттям проміжного процесуального акту.

Висновки

Отже, за своєю суттю безпосередня демократія є безпосереднє абсолютне чи відносне волевиявлення – всього народу або його частини в незаборонених Конституцією і законами формах. За своїм змістом безпосереднє народовладдя відповідно до Конституції України є насамперед формуванням органів державної влади і органів місцевого самоврядування, прийняттям законів та інших рішень загальнонаціонального (загальнодержавного) або місцевого значення, гарантуванням (охороною) конституційного ладу, захистом суверенітету і територіальної цілісності України, забезпеченням її економічної та інформаційної безпеки тощо.

Практично змістом безпосереднього народовладдя є всі загальносуспільні функції та функ-ції окремих спільностей, які входять до політичної системи суспільства і системи конституційно-го ладу в цілому. Змістом безпосереднього народовладдя є насамперед питання внутрішньої і зовнішньої політики, економічні, соціальні, культурні, екологічні та інші питання.

Основними організаційно-правовими складовими механізму безпосереднього народовладдя є: народ (Український народ – громадяни України всіх національностей); громадяни України (виборці, кандидати, довірені особи та ін.); територіальні громади; спільності громадян України з числа виборців за місцем роботи або проживання в певній кількості тощо; політичні партії і ви-борчі блоки партій; громадські організації; органи державної влади і посадові особи; органи міс-цевого самоврядування; виборчі органи (виборчі комісії); засоби масової інформації; державні і недержавні підприємства, установи і організації та їх посадові особи; міжнародні органи і орга-нізації та міжнародні спостерігачі; інші організаційно-правові інститути.

Пріоритетним суб’єктом безпосереднього народовладдя є народ України (Український народ – громадяни України всіх національностей), оскільки він за Конституцією України є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні. Але кількісний склад народу України далеко не у всіх випадках здійснення безпосереднього народовладдя однаковий. Так, кількість виборців під час парламентських і президентських виборів та учасників всеукраїнського референдуму, які вносяться до списків виборців чи учасників референдуму, становить, як правило, 38-39 млн. чо-ловік, хоча кількість населення України близько 49 млн. чоловік. Отже, народ як основний суб'єкт безпосереднього народовладдя може брати участь у тій чи іншій формі безпосереднього народовладдя як в цілому, так і частково, в конституційно або законодавчо визначеній чи допус-тимій кількості.

Суб’єктами безпосереднього народовладдя є також громадяни України як виборці, кандидати, довірені особи, спостерігачі під час виборів, учасники референдумів та в іншому статусі. Організаційні основи механізму безпосереднього народовладдя становлять також політичні партії, а в окремих формах безпосереднього народовладдя – і громадські організації. Вони беруть участь у ряді стадій виборів та інших демократичних процесів: у висуванні кандидатів, у передви-борній агітації тощо.

Певною мірою у здійсненні безпосередньої демократії беруть участь органи державної влада і суб'єкти місцевого самоврядування, які організують і проводять вибори (виборчі комісії) та ін.

Безпосередня демократія, як і будь-яка влада, здійсню-ється в певних формах. Вони являють собою, як правило, способи волевиявлення народу з метою здійснення суспільних функцій, які мають правові наслідки.

Як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні народ має право на будь-яку форму волевиявлення, крім тих, які безпосередньо заборонені Конституцією і законами. Історії безпо-середньої демократії відоме велике коло форм безпосередньої демократії, зокрема, вибори, рефе-рендуми, виявлення громадської думки, плебісцити, народні обговорення, народні ініціативи, петиції (колективні письмові звернення), збори, мітинги, походи, демонстрації, а також такі ви-няткові, немирні форми, як революції, повстання, громадянські війни, національно-визвольні рухи та політичні страйки, протести, акції громадянської непокори, голодування, пікетування тощо. Конституцією України і законами передбачені такі форми безпосереднього волевиявлення народу, як вибори, референдуми, мирні збори, мітинги, походи і демонстрації, референдні ініціативи, звернення, народні обговорення. Відповідно до ст. 69, Конституція України не запе-речує можливості й інших форм безпосередньої демократії.

Пріоритетними серед конституційно-правових форм безпосередньої демократії є вибори до органів державної влади і органів місцевого самоврядування та всеукраїнський і місцеві референ-думи. В Конституції України визначаються основні засади цих форм народного волевиявлення і передбачається виключне регулювання законами організації і порядку проведення виборів і ре-ферендумів. Ці форми істотно відрізняються від інших форм безпосереднього народовладдя.

Основним рисами виборів і референдумів як головних конституційно-правових форм безпо-середньої демократії є: передбачення і регулювання Конституцією і законами виборів і референ-думів; демократизм виборів і референдумів; державницький характер змісту питань, що вирішу-ються в ході виборів і референдумів; таємність