Реферат на тему:

Комерційна діяльність страховика

План

Вступ.

Вступ.

Формування в Україні ринкової еко-номіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів госпо-дарювання для усіх суб'єктів ринку перед-бачає необхідність теоретичного з'ясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшко-дування втрат як фізичним, так і юридич-ним особам.

Разом із розвитком ринкових відносин, ускладненням взаємозв'язків між усіма гос-подарюючими суб'єктами зростає ймовір-ність виникнення непередбачуваних усклад-нень, підвищується ступінь ризику на усіх рівнях. Підприємець у ринкових умовах ри-зикує втратити свій капітал, може спричи-нити своєю необачною поведінкою втрати капіталу у своїх постачальників, споживачів або посередників. Працівник в умовах рин-ку може втратити роботу, здоров'я, праце-здатність, свої заощадження, майно. Одні втрачають годувальника, комусь не повер-тають кредит, хтось потерпає від зміни кур-су валюти і т.ін.

Суттєво впливає на зростання ризиків, по-в'язаних із технікою та технологією, розви-ток науково-технічного прогресу.

Все більшої гостроти набувають еко-логічні проблеми. Потребують професійно-го вирішення політичні аспекти суспільно-го буття.

Зростання ризику у всіх сферах людсь-кого життя та господарської діяльності обу-мовлює необхідність захисту громадян від можливих втрат та розподілу збитків серед широкого загалу. Закономірність тут така:

чим більше суб'єктів охоплено страхуван-ням, тим менше воно коштує окремій особі.

Страхування у ринковій економіці грун-тується на попередньому створенні страхо-вих фондів з страхових внесків та на відшко-дуванні збитків потерпілим-учасникам.

Отже, страхування — це спосіб захисту майнових інтересів громадян в умовах рин-кової економіки. Кожна людина має знати, як вона може обмежити свій ризик і скільки їй це коштуватиме. З іншого боку, страхова справа є прибутковим різновидом підприєм-ництва, яке в Україні тільки починає розви-ватися.

Страхова організація може мати доходи—

від страхової діяльності;—

від інвестиційної діяльності та розмі-щення тимчасово вільних коштів;—

від інших операцій. Доходи від страхової діяльності включа-ють:—

зароблені страхові платежі за догово-рами страхування та перестрахування;—

комісійні винагороди за перестраху-вання;—

частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками;—

повернуті суми із централізованих страхових резервів;—

повернуті суми технічних резервів, відмінних від резерву незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених чин-ним законодавством.

Зароблені страхові платежі визнача-ються за формулою:

ЗСП = СНСП зв.п.+ СНЗСПпоч.зв.н. — СНЗСПк.зв.п ,

де ЗСП — зароблені страхові платежі;

СНСПзв.п.-сума надходжень страхових платежів за звітний період;

СНЗСПпоч.зв.п. — сума незароблених стра-хових платежів на початок звітного періоду;

СНЗСПк.зв.п. — сума незароблених стра-хових платежів на кінець звітного періоду.

До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.

Страхові платежі — первинний доход страхової організації та основа подальшого обігу засобів, джерело фінансування інвес-тиційної діяльності.

Оскільки від моменту надходження пла-тежів страхувальників на рахунки страхо-виків до виплати їх у формі страхового по-криття минає певний час, а тривалість збе-реження засобів страхувальника визначаєть-ся строком договору, що може дорівнювати трьом, п'яти, десяти, п'ятнадцяти і більше років, то запасні і резервні фонди, які фор-мує страховик, можуть десятиріччями не використовуватись. Це створює об'єктивну основу для формування позичкового фонду, прямого інвестування, участі в комерційних операціях іншого виду, даючи доход від інве-стиційної діяльності та розміщення тимча-сово вільних засобів.

Крім того, страхова компанія може мати доход від надання послуг, пов'язаних з ри-зик-менеджментом, консультаціями, підготовкою кадрів і т.ін. (доходи від інших опе-рацій).

Витрати страховика утворюють со-бівартість страхових послуг. Вони мають таку структуру :—

витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;—

відрахування в централізовані стра-хові резервні фонди;—

відрахування в технічні резерви, відмінні від резервів незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених акта-ми чинного законодавства;—

витрати на проведення страхування;—

інші витрати.

Собівартість у страховій справі — явище особливе. Страховик, беручи на себе страхо-ву відповідальність за даним видом дого-вору, тільки приблизно знає, у яку суму йому обійдеться надання тієї чи іншої страхової послуги. Вона може коштувати страховику тільки суми витрат на ведення справи за даним договором, а може , окрім цього, вклю-чати виплату річного відшкодування. Саме тому в страховій практиці явище собівар-тості розглядають у вузькому та широкому її розумінні.

У широкому розумінні собівартість — сукупність усіх затрат страховика з надан-ня послуг як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат,

пов'язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних та резервних фондів).

У вузькому розумінні собівартість — це витрати страховика на ведення страхової справи.

Головна стаття витрат страховика — вип-лата страхових сум і страхового відшкоду-вання.

Зіставляючи доходи та витрати страхової організації, визначають її фінансові результа-ти. Найбільш загальним показником резуль-тативності діяльності страховика є його вало-вий доход. Він визначається як сума дохо-ду від страхової діяльності, прибутку від стра-хування життя, прибутку від позареалізацій-них операцій та іншої реалізації, зменшених на виплати страхового відшкодування та стра-хових сум, відрахувань у централізовані стра-хові резервні фонди та в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій.

Розглянемо докладніше складові валово-го доходу.

Прибуток від страхових операцій є різницею між ціною наданих страхових по-слуг та їх собівартістю. Головним джерелом формування прибутку від страхових опе-рацій є прибуток у тарифі, який під час каль-куляції навантаження закладається в та-рифну ставку як самостійний елемент ціни на страхову послугу. Частка прибутку в та-рифі встановлюється у відсотках або в абсо-лютному розмірі. Як елемент тарифу пркбуток відіграє важ-ливу роль у регулюванні попиту та пропо-зиції з окремих видів страхування, оскіль-ки всі інші елементи тарифу мають суто об'єктивну основу.

Фактичний прибуток від страхових опе-рацій може формуватись (під впливом об-ставин) за рахунок будь-якого елемента та-рифу, включно з нетто-ставкою. З метою