або режим у пунктах пропуску через державний кордон, якщо ця особа не має документів посвідчуючих його особу. До розгляду справи можуть бути затримані особи, що вчинили дрібне хуліганство (розглядається протягом доби), порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних ходів і демонстрацій, проявили неповагу до суду або торгували з рук у невстановлених місцях (протягом трьох діб) і ін.
З метою забезпечення законності при здійсненні адміністративного затримання про це складається протокол, у якому записується дата і місце його складання, данні про особу затриманого, час і мотиви затримання. Затриманому дається право ознайомитися з протоколом і підписати його ( або відмовитися від підпису), повідомити про місце свого перебування родичів або адміністрацію з місця роботи або навчання. Про затримання неповнолітнього повідомлення його батьків або осіб котрі їх заміняють є обов'язковими. Особистий огляд і огляд речей здійснюється з метою виявлення, закріплення необхідних доказів правопорушення і забезпечення подальшого притягнення порушника до відповідальності. Правом на їхнє провадження наділені уповноважені на це посадові особи органів внутрішніх справ, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних органів і прикордонних військ, а на огляд речей - також посадовим особам органів лісоохорони, рибоохорони й органів, що здійснюють нагляд за дотриманням правил полювання. Цей список може бути розширений тільки законодавчими актами (ст.264 КпАП). Особистий огляд проводитися уповноваженою на це особою одної статі з порушником при двох понятих тієї ж статі. Огляд речей (багажу, спорядження полювання і рибальства, добутої продукції, транспортних засобів і інших предметів) здійснюється в присутності їх власника. Якщо вони відсутні, то зазначені речі можуть підлягати огляду тільки в невідкладних випадках з обов'язковою участю двох понятих.
Проведення огляду оформляється спеціальним протоколом або про це робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративну затримку. Вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення здійснюється посадовими особами, які мають право проводити адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей з метою збереження доказів, а також у залежності від результатів розгляду справи, забезпечення їхньої конфіскації, вилучення, знищення або повернення власникам.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення, адміністративне затримання або огляді речей.
Стаття 265 КпАП передбачає особливості вилучення окремих видів речей і документів у визначених осіб, а також процесуального оформлення вилучення деяких предметів. До особи, яка скоїла правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення, особистий огляд і огляд речей застосовуються тільки в невідкладних випадках.
Водії, судноводії і інші особи, що управляють транспортними засобами, річковими і маломірними судами у відношенні яких є достатні підстави вважати, що вони знаходяться в стані сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами або судами й огляду на стан сп'яніння (ст. 266 КпАП). Відсторонення, тобто примусове звільнення транспортного засобу особи, що їм управляє, здійснюється працівниками органів внутрішніх справ. З метою забезпечення законності провадження розглянутих заходів ст. 267 КпАП передбачає можливість їх оскарження заінтересованою особою у вищестоячий орган (вищестоячій посадовій особі) або прокурору.
Порушення справи про адміністративне правопорушення
Стадія порушення справи про адміністративне правопорушення полягає в складанні протоколу уповноваженою на це посадовою особою або представником громадського формування (посадовою особою держадміністрацій, органів внутрішніх справ, органів транспорту, дружинники, громадські інспектора охорони природи й ін.). Перелік осіб, що мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, приведений у ст. 255 КпАП України.
Як вже зазначалося, наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про порушення справи, причому протокол повинний бути складений уповноваженою особою з дотриманням визначеної встановленої законом форми. У протилежному випадку справу про адміністративне правопорушення не може бути визнано порушеною. У протоколі повинні значитися дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, що склала протокол, відомості про особу порушника, місце, час і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків, що потерпіли, якщо вони є, пояснення порушника й інші дані необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, що його склала й особою, що скоїла адміністративне правопорушення. При наявності свідків і потерпілого протокол може бути підписаний також і цими особами.
У випадку відмови особи, що скоїла правопорушення від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Особа, що учинила правопорушення має право давати пояснення і зауваження до тексту протоколу, що додається до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У деяких випадках, передбачених законом (ст.258 КпАП), протокол про адміністративне правопорушення не складається, але якщо правопорушник оспорює накладене на нього стягнення, протокол про адміністративне правопорушення складається.
Перша стадія провадження по справах про адміністративні правопорушення закінчується з моменту напрямку протоколу органу (посадовій особі) уповноваженому розглядати справи про адміністративні правопорушення. До протоколу повинні додаватися і всі інші матеріали про правопорушення (пояснення свідків, протокол вилучення речей і ін.).
Розгляд справи
Другою є стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови у справі. Ця стадія полягає в тому, що компетентний орган (посадова особа) здійснює остаточне розслідування в справі і дає правову оцінку діям особи зазначеної в протоколі як правопорушник.
Отримавши матеріали справи, компетентний орган (посадова особа) готує їх до розгляду. При цьому вона вирішує: чи відноситься до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складені протокол і інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщені особи, що беруть участь у розгляді справи про час