Організаційно-правові форми підприємств
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМСТВ
Законодавство України про підприємства оперує такими поняттями, як організаційні форми, види і категорії підприємств. Кожне з них вживається для класифікації підприємств за певними ознаками.
Організаційна (організаційно-правова) форма передбачає класифікацію підприємств залежно від трьох форм власності, визначених ст.2 Закону «Про власність», та від способів роз-межування в підприємствах окремих форм власності і уп-равління майном. Юридичне значення цього полягає в ура-хуванні в законодавстві, тобто в Законі «Про підприємства в Україні» і спеціальних законах, особливостей правового ста-новища підприємств окремих видів.
Загалом організаційна форма і вид визначають суб'єкта, який має право присвоювати результати діяльності підприєм-ства. З точки зору організаційної форми підприємства визначаються як державні, колективні, приватні та підприєм-ства двох і більше форм власності (змішані).
Державне підприємство являє собою організаційно-правову форму підприємства, заснованого на державній власності. Визначення державне вказує, що дане підприємство має особ-ливості правового становища порівняно з недержавними підприємствами. Ці особливості обумовлені способом відмежу-вання функцій власника від функцій управління майном в державному підприємстві. Саме державне підприємство як майновий комплекс є об'єктом права державної власності. Підприємству як суб'єкту права це майно належить на праві повного господарського відання. Дане право вужче, ніж пра-во власності. Обсяг його залежить від цільового призначення відповідного майна. Державне підприємство володіє, корис-тується і розпоряджається цим майном, «вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону та цілям діяльності підприємства», тобто його статуту. Оскільки державне підприємство є суб'єктом права повного господарського відан-ня майном, а не суб'єктом права власності, щодо державних підприємств діє спеціальна категорія — правовий режим май-на державних підприємств (ст.37 Закону «Про власність»). Вона означає, що державні підприємства керуються спеціальними правилами заснування, утворення їх майна при заснуванні, визначення цілей і предмета діяльності (статути затверджу-ють і контролюють уповноважені органи), управління май-ном, розподілу прибутку тощо.
Державні підприємства як суб'єкти одної форми власності (організаційної форми) поділяються на види:
державні підприємства, засновані на загальнодержавній власності;
державні підприємства, засновані на республіканській (Рес-публіки Крим) власності;
державні комунальні підприєм-ства, засновані на власності адміністративно-територіальних одиниць.
Усі ці підприємства – державні юридичні особи.
Колективне підприємство (точніше його можна було б назвати «підприємство колективної власності») – це організа-ційно-правова форма підприємства, заснованого на одному або кількох видах колективної власності.
Визначення колективне означає, що підприємство нале-жить колективу співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб'єкт права колективної власності. Право-суб'єктність власника (у даному разі колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з пра-вами юридичної особи) реалізується через юридичну особу – підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном відповідно до свого статуту (ст.ст-6,20,21 Закону «Про власність»). Це вид недержавної юридичної особи. Право колективної власності у колективному підприємстві безпо-середньо здійснюють його органи управління – вищий орган управління (загальні збори або конференція) і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє,– це об'єкт права власності відповідної юридичної особи. Його заснов-ники і учасники є власниками часток (паїв, акцій, вкладів) у майні підприємства.
Видів колективних підприємств стільки ж, скільки суб'єктів права колективної власності названо в статті 20 Закону «Про власність»:
колективні підприємства (наприклад, підприєм-ство, приватизоване трудовим колективом державного підприємства і не перетворене в інший вид; колективне сільськогосподарське підприємство);
акціонерне або інше статутне господарське товариство (ст.ст.25,26 Закону «Про власність»);
виробничий кооператив (ст.24 Закону «Про власність»);
підприємство громадської організації (наприк-лад, профспілкове – ст.28 Закону «Про власність»);
підпри-ємство релігійної організації (ст.29 Закону «Про власність»);
підприємство, створене господарським об'єднанням (ст.27 Закону «Про власність»).
Специфічним видом колективного підприємства с також орендне підприємство (ст.22 Закону «Про власність»).
Приватне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на приватній власності однієї і більше фізичних осіб.
Визначення приватне, крім форми власності, виражає го-ловну особливість правового становища підприємства цієї організаційної форми. Згідно із законодавством України влас-ник уданому разі водночас є і підприємцем, тобто власність і управління майном у приватному підприємстві не розме-жовуються.
Відповідно до суб'єктів права приватної власності, визна-чених Законом «Про власність», можна назвати три види приватних підприємств:
індивідуальне приватне підприємство, засноване на при-ватній власності і праці однієї фізичної особи (підприєм-ство однієї особи);
сімейне приватне підприємство, засноване на приватній власності та праці громадян, що проживають спільно як члени однієї сім'ї (наприклад, сімейним підприємством може бути селянське [фермерське] господарство);
приватне підприємство з правом найму робочої сили за-сноване на приватній власності окремого громадянина Ук-раїни, який використовує найману працю.
Якщо приватне підприємство має не одного, а кількох влас-ників (наприклад, сімейне), його майно с спільною суміс-ною власністю. Інша, тобто часткова спільна власність, по-винна бути встановлена письмовою угодою власників майна (ст. 18 Закону «Про власність»).
Спільне підприємство – це організаційна форма підприємства, заснованого за законами України на базі об'єднання майна різних форм власності ст. 3 Закону “Про власність”, ст. 2 Закону “Про підприємства в Україні” (так звана змішана форма влас-ності). Спільні підприємства, як правило, мають форму гос-подарських товариств, тобто є суб'єктами права колектив-ної власності.
Засновниками спільних підприємств можуть бути юридичні особи і громадяни України, інших держав. Залежно від цьо-го є два види спільних підприємств:
звичайні (національні) спільні підприємства;
спільні підприємства з іноземними інвестиціями.
Спільне підприємство з іноземними інвестиціями – це підприємство будь-якої організаційно-правової форми, ство-рене за законами України, якщо в його статутному фонді протягом календарного року є кваліфікаційна іноземна інвес-тиція (тобто іноземна інвестиція, що становить не менше 20 відсотків статутного капіталу і при цьому не може бути мен-ше суми, еквівалентної залежно від виду інвестиції 50 тися-чам доларів США, 100 тисячам, 500 тисячам чи 1 млн.
