Функції державних органів влади

Держава — це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціальне неоднорідному суспільстві, з допомогою якої забезпечується його цілісність і безпека та здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини, а також управління загальносуспільними спра-вами.

Держава відрізняється від інших організацій за такими оз-наками:

у кожній країні із соціальне неоднорідним суспільством може існувати лише одна держава, а організацій — багато;

тільки держава виступає офіційним представником усього суспільства; всі інші організації репрезентують лише його частину;

тільки держава може вирішувати загальносуспільні спра-ви, інші ж організації вирішують справи, що стосуються, як правило, лише частини суспільства;

держава має у своєму розпорядженні специфічний апарат, який наділений владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень, для виконання своїх завдань та функцій; тільки держава може встановлювати за-гальнообов'язкові для всього населення правила поведінки — юридичні норми;

тільки державна влада характеризується суверенітетом. Його ознаки: верховенство влади, повнота влади, самостій-ність і формальна незалежність влади від будь-якої іншої організації (або особи) як у певній країні, так і за її межами.

Суть держави проявляється у її функціях, які в основними напрямками (сторонами) діяльності держави. Функції поділяються на внутрішні (господарчо-організаторська, культурно-виховна, регулювання міри праці і споживан-ня, охорона всіх форм власності, правопорядку, природи та навколишнього середовища, боротьба із злочинністю, захист прав і свобод громадян та ін.) і зовнішні (бороть-ба за мир та мирне співіснування, співдружність з інши-ми країнами, захист батьківщини, суверенітету та не-залежності держави, участь держави в гуманітарних між-народних, культурних зв'язках та ін.).

Важливим інститутом конституційного права є систе-ма державних органів. Іноді Її називають державним апа-ратом, через який здійснюється державна влада, функції держави. До державних органів належать відповідні уста-нови, організації (міністерства); одноособові представники держави (Президент); вищі та місцеві органи влади; ви-конавчі органи; судові органи; органи прокуратури. Са-мостійне місце у системі державних органів займають Збройні Сили, Національна Гвардія, органи Служби без-пеки, органи попереднього розслідування, виправні уста-нови.

Спільним для всіх названих органів є те, що вони ма-ють власні повноваження, обсяг і характер яких зале-жить від цілей та завдань кожного із них і визначаються відповідними законодавчими актами.

Конкретні повноваження Верховної Ради, Президії Вер-ховної Ради України, Голови Верховної Ради та інші важ-ливі питання зафіксовані у главі 12 Конституції України і уточнені у розділі другому Конституційного договору. Ці повноваження класифікуються за певними ознаками:—

загального значення (розглядав та вирішує будь-які питання, що не входять до компетенції інших гілок влади, визначав основні напрямки внутрішньої та зовніш-ньої політики України, затверджує важливі загально-державні програми);—

законодавчої діяльності (прийняття Конституції, кон-ституційних та інших законів, постанов, накладання вето на укази Президента, регулювання відносин громадян-ства, власності, оподаткування та ін.);—

щодо кадрових питань (призначення виборів, рефе-рендумів, обрання Голови Верховної Ради та його заступ-ників, призначення суддів обласної та вищої ланки, Кон-ституційного та Арбітражного судів, призначення та звільнення Генерального прокурора України за подан-ням Президента);—

з питань адміністративно-територіального устрою України (утворення, ліквідація областей, районів, за-твердження кордонів тощо);—

контрольного характеру (за дотриманням Конституції України та інших законів; у сфері захисту прав люди-ни; за наданням Україною позик, економічної допомоги іноземним державам;—

стосовно міжнародних відносин (розгляд доповіді Президента України про зовнішню політику України, ратифікація та денонсування міжнародних договорів тощо);—

стосовно виняткових випадків (запровадження надзви-чайного ,стану, затвердження рішення про оголошення війни, запровадження військового стану, делегування за-конодавства Кабінету Міністрів України та ін.).

До компетенції органів місцевого самоврядування на-лежать: розробка, затвердження і виконання бюдже-тів відповідних адміністративно-територіальних одиниць; встановлення передбачених законом місцевих податків і зборів; розпорядження комунальною власністю; органі-зація та проведення місцевих референдумів; сприяння дотриманню Конституції та інших законів України, ука-зів і розпоряджень Президента України, постанов і роз-поряджень уряду України та здійснення інших повноважень.

Президент України здійснює свої функції і повноваження не лише особисто, але й через Кабінет Міністрів (Уряд) України, куди входять прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри та міністри: внутрішніх справ; енергетики й електрифікації; закордонних справ; зв'язку; зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі; лісо-вого господарства; у справах молоді і спорту; машино-будування, військово-промислового комплексу та конвер-сії; оборони; освіти; охорони здоров'я; охорони навко-лишнього природного середовища та ядерної безпеки; праці; соціального захисту населення; промисловості; ста-тистики; транспорту; економіки; фінансів; юстиції; го-лови держкомітету у справах охорони державного кордо-ну, служба безпеки та ін.

Крім органів законодавчої та виконавчої влади діють і орга-ни судової влади.

Cуди займають особливе місце у державному апараті, оскільки лише вони виконують функцію правосуддя шляхом розгляду та розв'язання цивільних і кримінальних справ. Тільки суди мають право визнати особу винною у скоєнні злочину і покарати її. Винятковість судової вла-ди полягає і в тому, що вироки, рішення, визначення й постанови суду обов'язкові для всіх державних, громад-ських органів, посадових осіб і громадян. Судові вироки, рішення можна розглядати як закон з конкретної життє-вої ситуації. Обов'язковим для виконання є також вимога суду щодо надання документів, виклику осіб для допиту, спеціалістів для дачі висновків тощо.

Використана література: