сертифікацією:
організація науково-технічної інформації в галузі стандартиза-ції, метрології та сертифікації.
Держстандарт України відповідно до покладених на нього завдань:
готує пропозиції про соціальні, економічні правові основи забезпечення якості продукції (робіт, послуг); взаємодіє з товарист-вами споживачів та іншими громадськими організаціями у галузі стандартизації, метрології та сертифікації;
визначає з урахуванням завдань соціально-економічного розвит-ку України пріоритетні напрями розвитку стандартизації, метрології та сертифікації;
здійснює методичне керівництво розробкою міністерствами, ві-домствами й об'єднаннями підприємств програм метрологічного за-безпечення, затверджує і систематично проводить оцінку їх реа-лізації;
затверджує за поданням міністерств, відомств і об'єднань під-приємств головні, базові організації та технічні комітети у галузі стандартизації, координує їх діяльність;
веде в установленому порядку облік і реєстрацію державних стандартів, технічних умов і змін, що до них вносяться, рішень про їх скасування, надсилає заінтересованим організаціям відповідну інформацію:
має виключне право видання та перевидання державних стан-дартів:
надає методичну допомогу підприємствам, їх об'єднанням і ор-ганізаціям у впровадженні міжнародних стандартів по системах управління якістю, організує сертифікацію цих систем;
забезпечує акредитацію випробувальних центрів на право про-ведення сертифікаційних і приймальних випробувань, атестацію ви-робництв для підтвердження можливості стабільного випуску сертн-фікованої продукції, інспекційний контроль за додержанням умов сертифікації;
сприяє діяльності міністерств, відомств, підприємств та їх об'єднань, спрямованій на підвищення ефективності метрологічних робіт, забезпечує атестацію метрологічних служб, вимірювальних, випробувальних, хіміко-аналітичних лабораторій, здійснює розробку наукових і методичних основ вимірювань, метрологічну атестацію методик виконання вимірювань і нагляд за додержанням їх вимог:
організує виконання робіт по удосконаленню системи забезпе-чення єдності та достовірності вимірювань, при необхідності роз-ріій.іяе і затверджує державні нормативні документи, що регламен-тують норми і правила забезпечення єдності та достовірності вимі-рювань і метрологічного забезпечення, вживає заходів до збережен-ня і підтримання на сучасному рівні еталонної бази України:
проводить роботу, пов'язану із передачею розміру одиниць фі-зичних величин на всіх рівнях вимірювань:
здійснює державну повірку засобів вимірювань і засвідчує її результати, виконує особливо точні вимірювання за явмовленням підприємств, їх об'єднань і організацій, забезпечує їх комплексне метрологічне обслуговування;
забезпечує науково-методичне керівництво метрологічною діяль-ністю організацій Комітету і розвиток їх аовірочно-технологічноі бази;
здійснює державний нагляд за додержанням вимог стандар-тів, технічних умов, іншої норматіївно-технічноі документації, норм і правил підприємствами, їх об'єднаннями та іншими суб'єктами підприємницької діяльності;
забезпечує взаємодію з органами державного нагляду, іншії v. її контролюючими і правоохоронними органами, товариствами спожи-вачів у питаннях державного нагляду за якістю продукції (робіт, послуг);
узагальнює та аналізує дані про технічний рівень і якість про-дукції, що випускається підприємствами, їх об'єднаннями і органі-заціями, та про стан її метрологічного забезпечення, розробляє за результатами державного нагляду пропозиції щодо підвишення якості продукції, вдосконалення метрологічного забезпечення і подає її Кабінетові Міністрів України, іншим заінтересованим ор-ганам;
організує на базі навчальних закладів Держстандарту Ук-раїни підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації керівних та інженерно-технічних працівників сфери Держстандарту України і суспільного виробництва в галузі стандартизації, метрології га сертифікації.
Держстандарт України має право:
дозволяти, як виняток, окремим підприємствам (за згодою із споживачем) виготовлення продукції з тимчасовим відхиленням від вимог державних стандартів для реалізації в межах України;
одержувати від підприємств, їх об'єднань та організацій для проведення державних випробувань безплатно не менш як по од-ному зразку засобів вимірювань, що заплановані до серійного вироб-ництва або імпортуються партіями, визначати в установленому по-рядку умови використання цих засобів;
ОРГАНИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГАЛУЗЕВОГО УПРАВЛІННЯ
До таких органів відносяться Мінагропром, Мінвуглепром, Держнафтогаз тощо. Це такі органи спеціального державного управління, у віданні яких знаходиться окрема галузь народного господарства.
Мінвуглепром
Міністерство реалізує державну політику розвитку вугільної промисловості, сприяє структурній перебудові економіки, формує систему заходів щодо забезпечення економічної самостійності України.
Міністерство, використовуючи економічні методи, будує свою діяль-ність за принципами розмежування функцій державного управлін-ня та безпосереднього господарювання, що здійснюється підприєм-ствами, установами й організаціями.
До сфери функціонального управління Міністерства належать підприємства, установи, й організації вугледобувної промисловості , вугільного машинобудування, шахтного та вугільного будівництва а також гірничо - рятувальні підрозділи.
Завдання Мінвуглепрому:
розробка і реалізація державної політики розвитку вугільної промисловості з метою досягнення світового рівня технології вироб-ництва та якості продукції, оптнмізації виробничої структури, пере-орієнтації вугільної промисловості з урахуванням нових джерел по-стачання спровіїііп та ринків збуту продукції, нових зв'язків по коо-перації виробництва;
координація діяльності підприємств вугільної промисловості, за-хист їх інтересів у державних та інших органах, забезпечення дер-жавної підтримки у розв'язанні завдань по задоволенню потреб на-селення у вугільному паливі;
формування й розміщення в установленому порядку державно-го замовлення, координація діяльності підприємств, пов'язаної з виконанням цього замовлення:
розробка комплексних наукових програм, спрямованих на по-ліпшення стану навколишнього природного середовища у вугільних регіонах України, забезпечення раціонального використання надр, утилізації відходів, впровадження безвідхідних технологій;
розвиток машинобудівної бази, бази будівельної індустрії ву-гільної промисловості тощо.
Список літератури
Андрейцев В.І. Екологічне право України. – К., 1997
Екологія і закон. Екологічне законодавство України.\\ за ред. Доктора юридичних наук, професора, засл. юриста України, академіка УЕАН В.І. Андрейцева . – К.,1998