Хоча до протоколу судового засідання прикладена заява Бочарова про те, що він буде захищатися сам, з його касаційної скарги видно, що підставою для відмови від захисника стала неявка адвоката у судове засідання.

Які порушення кримінально-процесуального закону були допущені судом? Яке рішення має прийняти касаційна інстанція за скаргою засудженого Бочарова?

Стаття 45 КПК говорить про те, що участь захисника при провадженні дізнання, попереднього слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов’язковою, крім випадків відмови підозрюваного, обвинуваченого і підсудного від захисника у порядку, передбаченому частиною другою статті 46 КПК.

При відмові від захисника особа, яка провадить дізнання, або слідчий складає протокол, суд виносить ухвалу, а суддя постанову (ч.2 ст.46 КПК).

Як видно з умов задачі, відмова від захисника відбулась у судовому засіданні. Якби це відбулось на попередніх стадіях, то про це був би протокол, складений особою, яка провадила дізнання, або слідчим , при відданні до суду - постанова судді. У нашому випадку, віддаючи Бочарова до суду ,суддя зазначив у постанові, що розгляд даної справи призначається за участю державного обвинувача, а про захисника в постанові не згадувалось.

Отже, можна зробити висновок що участь захисника у судовому засіданні була обов’язковою.

Частина перша статті 289 КПК говорить :”Якщо в судове засідання не з’явиться прокурор або захисник і якщо неможливо замінити їх іншими особами, слухання справи належить відкласти. Заміна захисника, що не з’явився , допускається тільки за згодою підсудного.”

Отже , суд повинен був , за згодою підсудного, замінити захисника, або, якщо той не погодиться чи захисника замінити неможливо – відкласти слухання справи, а не приймати від підсудного Бочарова заяву про відмову від захисника і продовжувати слухання справи. Це можна вважати істотним порушенням кримінально-процесуального закону, бо були обмежені права Бочарова на захист. Частина перша статті 370 КПК говорить :” Істотним порушенням кримінально-процесуального закону є такі порушення , які обмежили засудженого в здійсненні його права на захист або обмежили права потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, або інакше перешкоджали чи могли перешкодити суду об’єктивно , повно та всебічно розглянути справу і винести законний і обгрунтований вирок”.

Яке ж рішення має прийняти касаційна інстанція за скаргою засудженого Бочарова.

Частиною другою статті 370 передбачені випадки, коли вирок належить скасувати. Пункт четвертий частини другої статті 370 як підставу для скасування вироку передбачає розгляд справи судом без участі захисника в тих випадках, коли за законом його участь обов’язкова.

Отже, керуючись п.4 ч.2 ст.370, касаційна інстанція повинна скасувати вирок і, керуючись ч.3 ст.375, направити справу для нового розгляду в суд, який встановив вирок, але в іншому складі або в інший суд.

Література: