3.3. Для структури економіки є характерним виникнення нових форм господарювання, різке зроста-н-ня кількості господарюючих суб’єктів.

Загальна кількість господарюючих суб’єктів перевищила 730 тис. Продовжує зростати чисельність комерційних банків, бірж, страхових компаній, ріелтерських фірм, консультаційних центрів, рекламних агентств тощо.

Цей процес має неоднозначний вплив на криміногенну ситуацію в державі. З одного боку, створення та розвиток нових форм господарської діяльності свідчить про поступовий розвиток економіки, її перехід до сучасної ринкової інфраструктури, створення нових робочих місць. З другого боку, відбувається ускладнення економічного процесу, утруднення управління та контролю за його законністю. Відбувається збільшення кількості «об’єктів» злочинних посягань, створюється можливість скоєння нових видів протиправних посягань. Все це складає об’єктивну основу для переорієнтації осіб з антисуспільною установкою на скоєння економічних злочинів, розширення форм злочинної поведінки і врешті-решт збільшення кількості економічних злочинів.

3.4. Особливістю структури економіки України сучасного періоду є функціонування потужного тіньового сектору, на який припадає понад 40% валового внутрішнього продукту.

Тіньова економіка досить складне економічне та соціальне явище, яке притаманне багатьом країнам. Не підлягає сумніву, що для значної кількості населення можливість заробити в тіньовому секторі є в умовах гострої економічної кризи єдиним засобом існування. Особливо це стосується неформальної економічної діяльності - виробництва в домашніх господарствах, торгівлі, надання послуг на непостійній основі тощо.

Основну небезпеку для суспільства становить підпільна тіньова економіка, пов’язана з нелегальним виробництвом та розповсюдженням товарів, контрабандою, ухиленням від сплати податків, різними видами розкрадання, «відмиванням» доходів злочинного походження тощо. Підпільна економічна діяльність набула значного поширення в сферах торгівлі, виробництва товарів народного споживання, енергозабезпечення, зовнішньоекономічної діяльності, фінансів та кредиту, приватизації.

Так, згідно з даними перевірок Державної податкової адміністрації та Головного контрольно-ревізійного управління, проведеними в 2001 р., кожне 2-3 підприємство ухиляється від сплати податків або порушує чинне податкове законодавство. За даними фахівців, 10 млн.декалітрів алкогольної продукції, тобто близько половини від усього обсягу виробництва, перебуває в тіні. В 1999 р. правоохоронні органи ліквідували 200 підпільних цехів, що виробляли неякісні алкогольні напої, а на 1 серпня 2001 р. - 165. Торік органи Держспоживзахисту перевірили 6200 підприємств і на 40% з них встановили факти продажу неякісних, фальсифікованих напоїв, небезпечних для життя і здоров’я споживачів. Протягом 1998-1999 рр. від отруєнь неякісними алкогольними напоями померло 17348 чоловік, тобто майже вчетверо більше, ніж від умисних вбивств. За підрахунками спеціалістів, внаслідок тінізації алкогольного виробництва бюджет не добирає щороку понад 245 млн.грн. від акцизного збору і ще близько 67 млн.грн. від приховування інших податків.

Не менш високий рівень тінізації торгівлі тютюновими виробами. З 75 млрд. штук загального обсягу споживання сигарет і цигарок 27,3 млрд. штук – сигарети та цигарки імпортного виробництва. З них лише 26,7% продукції потрапляють в країну легально, а решту складають контрабанді поставки. Втрати бюджету від цього «бізнесу» становлять 286 млн.грн.

Тіньова і, перш за все, підпільна економічна діяльність формує паралельну до легальної економіки сферу суспільних відносин з усіма притаманними їм атрибутами, до неї залучена велика кількість населення. Існування тіньової економіки руйнує легальне підприємництво, стримує реформи, є однією з найважливіших складових криміногенної ситуації в суспільстві. Разом з тим, слід зазначити можливість заробити в тіньовій сфері є важливим фактором переорієнтації частини осіб з антисуспільною поведінкою від злочинів корисливо-насильницької спрямованості до менш небезпечних корисливих злочинів.

4. Рівень виробництва промисловості та сільського господарства

4.1. Згідно з статистичними даними в 2001 р. продовжувався процес скорочення обсягу ВВП.

Таблиця 6

Динаміка ВВП в Україні |

1997 | 1998 | 1999 | 2001

Темпи росту/зниження в % в порівнянні з минулим роком | - 10,0 | -3,2 | -1,7 | -1,2

Це сталося за рахунок зниження валової доданої вартості у будівництві на 11,5%, торгівлі та громадському харчуванні – на 6,4 %, транспорті та зв’язку – на 5,6% та сільському господарстві – на 3,2%. В 2001 р. темпи падіння ВВП зменшились, але в цілому зміна даної негативної тенденції ще не відбулась. Навіть з урахуванням суттєвої поправки на виробництво значних обсягів продукції в тіньовому секторі наявність реального спаду виробництва не викликає заперечень. Цей чинник негативно впливає на легальне підприємництво, рівень матеріального забезпечення громадян, погіршує стан суспільної свідомості і внаслідок цього сприяє криміналізації суспільства.

Оцінюючи параметри скорочення ВВП необхідно враховувати, що цей процес в значній мірі відбувається за рахунок зняття з виробництва нерентабельної, неконкурентоспроможної, морально застарілої продукції. Отже, негативно впливаючи на соціальну сферу, він в економічному відношенні має певну позитивну складову.