приниження ролі цих органів всуспільстві і крок назад у створенні незалежної судоаої влади.Законодавчо визначено основні завдання та інститути органів суддівського самоврядування,але можна стверджувати ,що законодавчо недостатньо закріплено механізм реалізації рішень цих органів.А це в свою чергу виявляється в ігноруванні рішень органів суддівського самоврядування, атаке ігнорування рішень не може не позначатися на авторитеті суддівського самоврядування та судової системи України.
Таким чином, доводиться констатувати, що роль органів суддівського самоврядування у зміцненні незалежності судової влади є незначною. Крім законодавчої неврегульованості деяких питань, слід також зазначити про їх боязливість і нерішучість у відстоюванні інтересів судів та суддів.
Функції та повноваження органів суддівського самоврядування мають бути розширені. Для виконання цього необхідно законодавчо закріпити механізми їх забезпечення.
Органи суддівського самоврядування мають активізувати свою роботу. Незважаючи на відсутність на даний час саме дійових важелів впливу для становлення незалежної судової влади та надійного захисту інтересів суддів, вони спроможні вивчити цей аспект своєї діяльності, проаналізувати судову практику щодо розгляду трудових спорів за позовами суддів (стосовно виплати зарплати, премій, заборгованості за обмундирування, поновлення на роботі тощо) у своєму регіоні з тим, щоб винести це питання на загальне обговорення [13;с.13].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Конституція України, К., 2006. – с. 37
2.
Закон України "Про статус суддів"від 15 грудня 1992 року(із змінами), ст. 25.
3.
Закон України "Про судоустрій України"// Відомості Верховної Ради. – 2002, №27-28, (ст. 102-117).
4. Закон України ''Про органи суддівського самоврядування" від 2 лютого 1994р. Офіційний текст// Голос України. – 1994. - №63. – 6 квіт.
5.
Басай В.Д. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України.Підручник.У3-х кн.-Коломия:Вік, 2006.— c.992.
6.
Бойко В.М. Проблеми правосуддя в Україні і шляхи їх вирішення// Право України. – 2002. - №3.- с. 5.
7. Бойко В.М. Проблеми правосуддя в Україні і шляхи їх вирішення// Право України. – 2002. - №6. – с. 90-938.
8. Бойко В.М .Суддя як центральна фігура в судовій реформі// Вісник Верховного Суду України – 2002. - №4. – с. 3-5.
9. Бородін М.П. Роль і значення органів суддівського самоврядування у становленні незалежної судової влади в Україні// Право України. – 2005. - №3.- с. 19-22.
10. Городовенко В.Р. Принцип незалежності судів і підкорення їх лише закону як один з основних принципів судочинства в Україні// Право України. – 2002. - №4. – с. 126.
11. Касарев В.Р. Суддівське самоврядування: становлення і перспективи// Вісник Верховного Суду України – 2004. - №6. – с.46-48.
12. Кривенко В.О. Судове самоврядування як елемент Управління судовою системою України// Вісник Верховного Суду України – 2006. - №4. – с.2-
13. Палешко А.С.Нагальна потреба судової реформи в Україні// Право України. – 1992. - №7. – с. 12-14.
14. Судова влада: аспект незалежності// Дзеркало тижня. – 2005. - №30. – с. 6.
15.
Шишкін В.Л. Судові системи країн світу: Навч. посібник. У 2 кн. – Кн. 2. – К., 2002. – с. 320.
16. Штогун С.K. Суддівське самоврядування як конституційна гарантія незалежності та недоторканості судів// Право України. – 2004. - №6.- с. 18-20.