54

2.5. Особливості судово – медичного дослідження пошкоджень, що виникають при інших видах транспортної травми

Серед інших видів транспортних травм виділяють тракторну, гужову, велосипедну травму, травму на водному транспорті та травми від інших технічних засобів.

Травма на водному транспорті виникає під час експлу-атації морських і річкових суден. Така травма може утворюватись від дії гребних гвинтів, підводних крил, якорів, стискання тіла між: бортами суден або між: бор-том і причалом при швартуванні та ін.

Пошкодження гребними гвинтами відбувається при затягуванні людини струменем води під судно. Особли-вості цих пошкоджень залежать від багатьох умов: кількості гвинтів, їх розмірів і маси та кількості лопастей на них, швидкості їх обертання, положення тіла тощо. Від дії гребних гвинтів морських суден виникають великі тяжкі травми голови, хребта, кінцівок з їх відділенням. Гребні гвинти річкових суден спричиняють менше пошкоджен-ня. Лопасті гвинта мають досить гострі ребра і спричиня-ють клаптеві пошкодження зі здертими краями, що дуже нагадують рани від рублячих предметів. Рани найчастіше спостерігаються на тулубі і кінцівках, розташовані близько одна від одної, паралельні, ідуть під гострим кутом до поздовжньої осі тулуба. Кількість ран часто відповідає числу лопастей і залежить також від швидкості обертання гвинта.

Пошкодження підводними крилами швидкохідних су-ден типу "Ракета" досить характерні і нагадують рубані. Це зумовлене тим, що удар завдається відносно гострим пе-реднім краєм носового крила з великою силою. Внаслідок цього спостерігаються розділення тіла на частини, відділен-ня кінцівок, голови від тулуба, розділення голови і самого тулуба. Розділення відбувається в одній площині, краї пошкоджень рівні або дрібнозубчасті, без крововиливів, не здерті. На кістках, особливо губчастих, площина розділен-ня гладенька.

Під час швартування суден трапляються випадки стис-кання людини між бортами суден, або між бортом і прича-лом. При цьому виникає тяжка травма,

55

зумовлена не тільки ударом, стисканням, а й тертям. Виникають широкі, великі садна, клаптеві рани, розчавлення м'яких тканин і відша-рування їх від кісток тощо. [30; 236-237 с.]

При судово-медичному дослідженні трупа разом з пошкодженнями, можна виявити ознаки того, що втопило.

Під час сільськогосподарських робіт найчастіше спос-терігається тракторна травма, яка може бути спричинена гусеничним і колісним трактором. Остання нагадує авто-мобільну травму.

Травма гусеничним трактором має специфічні особ-ливості, які дозволяють установити не тільки її наявність і вид, а іноді й марку трактора. Характер пошкоджень, що виникають при цій травмі, залежить від будови гусениць та особливостей їх руху через тіло потерпілого. На шкірі утворюються садна, синці і рани, що відтворюють форму трахів (окремих ланок) гусениць. Вони мають вигляд смуг або прямокутників, розташованих паралельно і на одній відстані, що відповідає відстані між шпорами гусениць

Масивні пошкодження частин тіла призводять звичайно до смерті на місці події.

Виникнення травми можливе під час роботи грунтооб-робних машин (плуги, культиватори, лущильники, боро-ни), комбайнів (кукурудзо і бурякозбиральних), косарок, кормоготувальних машин (соломорізка, силосорізка, кор-модробарка тощо).

У випадках травмування ґрунтообробною машиною часто спостерігаються характерні сліди від волочіння тіла: зміщення і значні пошкодження одягу, великі ділянки саден із паралельною посмугованістю, своєрідні за фор-мою садна, синці, рани, які відбивають дію конкретних деталей.

У конструкції збиральних машин передбачені скошувальні, подрібнювальні механізми, рами (корпуси) і ходові частини, для яких характерна розминаюча і різаль-на дія. Тому пошкодження м'яких тканин мають вигляд рваних і різаних ран. Відокремлення ступні чи гомілки пов'язане з розташуванням різального апарата, і може вважатися специфічним пошкодженням для дії збиральних машин.

У загиблих від стиснення рамою (кор-пусом) збиральної машини спостерігалися

56

множинні переломи кісток скелета пошкодження внутрішніх органів, навіть з переміщенням останніх в іншу порожнину при незначних зовнішніх пошкодженнях.

Отже, серед інших видів транспортних травм виділяють тракторну, гужову, велосипедну травму, травму на водному транспорті та травми від інших технічних засобів.

Пошкодження водним транспортом виникають від дії підводних крил, гребних гвинтів, якорів, в результаті здавлення тіла між бортом і причалом і т.д.

Під час сільськогосподарських робіт найчастіше спос-терігається тракторна травма, яка може бути спричинена гусеничним і колісним трактором. Остання нагадує авто-мобільну травму.

Також виникнення травми можливе під час роботи грунтооб-робних машин, комбайнів, косарок, кормоготувальних машин, тощо.

57

РОЗДІЛ 3

Особливості огляду місця події, як основної слідчої дії, інших слідчих і процесуальних дій та проведення судово – медичної експертизи при транспортних травмах

При огляді місця дорожньо-транспортної події треба відповісти на низку запитань, кількість яких, на думку різних авторів, різна. Так, І.Х. Максутов називав 16, а Б.Л. Зотов — тільки 3. В.П.Колмаков вважав, що при огляді будь-якого місця події необхідно відповісти на 13 питань. Стосовно огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, то все можна звести до вирішення п'яти завдань:

визначення місця події пригоди;

встановлення часу слідоутворення в момент події;

визначення виду транспортних засобів;

встановлення механізму події і взаєморозташування слідоутворюючих і слідосприймаючих об'єктів;

вилучення із матеріальних джерел інформації про осіб, учасників пригоди і події в цілому.

Встановити місце дорожньо-транспортної пригоди не складно, оскільки завжди є певні сліди, розташування яких визначає границі місця події. Зазвичай це протяжна ділянка дороги, вулиці або іншої території. Однією з його границь є місце, в якому транспортний засіб перетнув (увійшов у) зону небезпечної обстановки. Тут можуть бути сліди початку гальмування предметів, що випали з кузова, сліди зміщення вантажів і пасажирів з місця. Місце події треба відрізняти від місця зіткнення, наїзду і перекидан-ня транспорту, що саме по собі є центром місця події. Тут розташована основна маса слідів: уламки