Як у водія, так і у пасажира переднього сидіння при пошкодженні вітрового скла або скла дверець на обличчі, волосистій частині голови, шиї, руках утворюються чис-ленні подряпини і різані рани, в глибині яких і на шкірі навколо них, а також на одязі є дрібні уламки скла.

У водія від удару об колесо керма спереду на грудях виникають садна, синці дугоподібної форми, а також пере-ломи передніх кінців ребер, грудини.

Характерними для травми всередині автомобіля, є по-шкодження верхніх і нижніх кінцівок. Так, у водія можуть виникати рвані рани в перших міжпальцьових проміжках, вивихи і переломи кісток п'ястків також у ділянці промене-зап'ясткових суглобів. У пасажирів найчастіше спостерігаються забиті рани на долонях, переломи кісток передпліч, ключиць.

Нижні кінцівки пошкоджуються переважно від ударів колінами об щитки приладів керування. При цьому утво-рюються садна, синці, забиті рани, переломи надколінків, розриви хрестоподібних зв'язок колінних суглобів, а на віддаленні — переломи стегон, пошкодження кульшових суглобів, переломи кісток таза.

В момент різкої зміни швидкості руху автомобіля у водія і пасажирів виникають характерні переломи хребта (в шийному відділі на рівні VI і VII хребців та поперековому нарівні IV-V хребців). При різкому збільшенні швидкості або при ударі автомобіля ззаду тіло потерпілого відки-дається на спинку сидіння, через яку голова закидається назад, що спричиняє значне розгинання шийного відділу хребта. Внаслідок цього виникають розриви передньої поздовжньої зв'язки і міжхребцевого диска. Різке зниження швидкості руху автомобіля зумовлює значне згинання шийного і верхньогрудного відділів хребта, що призводить до пере-лому тіл хребців та їх відростків. Такі переломи дістали назву хлистоподібних, оскільки нагадують дію хлиста.

Значно зменшує об'єм травмування осіб у кабіні авто-мобіля під час

29

дорожньої пригоди використання ременів безпеки, які запобігають виникненню черепно-мозкової травми та зменшують тяжкість пошкоджень кінцівок.

Травма від випадіння з автомобіля, що рухається найчастіше спостерігається у випадку падіння тіла із кузова вантажного автомобіля і значно рідше при падінні з кабіни.

Пошкодження, що виникають при випадінні тіла з авто-мобіля, можуть бути такі, як при падінні з висоти, і ме-ханізм їх утворення характеризується ударом об дорожнє покриття, загальним струсом тіла, ковзанням по покриттю дороги та ударом об частини автомобіля.

Випадання пасажира або водія з рухомого автомобіля має місце при різкому і несподіваному гальмуванні, при швидкому початку руху (переході автомобіля із стану спокою в рух), при крутих поворотах автомобіля і в інших випадках. При цьому випадання відбувається під дією сили інерції або відцентрової сили, або ж одночасно під впливом обох сил.

Механізм випадання що постраждали з автомобіля, а також характер і локалізація пошкоджень, що виникають при цьому, залежать від ряду чинників: місця знаходження що постраждали (у кузові або в кабіні), виду падіння, положення тіла у момент удару об грунт, швидкості автомобіля, висоти падіння, кривизни повороту, маси тіла, властивостей предмету, об який ударяється тіло, властивостей тканин, що прийшли в зіткнення з предметом, зокрема від їх еластичності і пружності, що впливають на пом'якшення удару, площі зіткнення і багатьох інших моментів. Частіше за інших випадають пасажири, що знаходяться в кузові вантажного автомобіля. Перед випаданням пасажир може знаходитися в кузові автомобіля в різних місцях (у кабіни, у одного із зовнішніх бортів, у заднього борту) і займати самі різні положення (стояти, сидіти на борту і т. д.). Незалежно від цього у момент екстреного гальмування або різкого повороту під дією сил інерції або сил відцентрового прискорення, величина яких знаходиться залежно від швидкості автомобіля, пасажир неминуче випадає з кузова.

Можливі три варіанта випадання з кузова машини: 1) випадання під впливом сил інерції і сил відцентрового прискорення (випадання убік); 2) випадання під

30

впливом сили інерції вперед (через кабіну); 3) випадання під впливом сили інерції назад (через задній борт). [47; 71-72 с.]

Найчастіше виникає травма голови, перелом шийного відділу хребта, тому що під час падіння ноги потерпілого затримуються бортом, а голова і тулуб перехиляються за його край. Внутрішні органи переважно пошкоджуються внаслі-док струсу.

Травма від стискання тіла між автомобілем та іншими предметами. Цей вид травми спостерігається в екс-пертній практиці досить рідко. Найчастіше виникають пошкодження в ділянці грудей і живота від стискання тіла людини, що стоїть. [30; 219-230 с.]

Отже, при автомобільній травмі виникають різні по характеру пошкодження, що значно ускладнює її судово-медичну експертизу. Виділяють наступні механізми утворення пошкоджень:

- пошкодження від удару (на місці додатку сили);

- пошкодження від струсу і зсуву;

- пошкодження від здавлення;

- пошкодження від ковзання або волочіння;

- пошкодження від перерозтяження і відриву.

При кожному виді автомобільної травми ці механізми можуть по-різному поєднуватися один з одним.

При судово-медичній експертизі трупа розрізняють пошкодження і сліди:

- специфічні для автомобільної травми;

- характерні для автомобільної травми;

- нехарактерні для автомобільної травми.

2.2. Особливості судово – медичного дослідження пошкоджень при мотоциклетній травмі

До останнього десятиліття багато авторів об'єднували мотоциклетну травму з

31

автомобільною. З такою постановкою питання не можна погодитися навіть по тій простій причині, що габаритні розміри і швидкість руху цих різних транспортних засобів неоднакова, тому і пошкодження, заподіяні ними, по морфологічній характеристиці відрізнятимуться один від одного.

Мотоциклетна травма — це сукупність пошкоджень, які виникають у водіїв, пасажирів і пішоходів внаслідок руху мотоцикла.

Мотоциклетна травма найчастіше спостерігається