Відповідь на питання, чи можна розглядати матеріальну
відповідальність у трудовому праві в позитивному значенні, безпосередньо
пов'язана з питанням, чи носять обов'язки, які закріплені в,
нормах трудового права і яких повинні дотримуватися сторони трудових правовідносин, майновий характер? Наявність майнового елемента
в трудових правовідносинах доведена в юридичній літературі
В чому ж полягає майновий елемент трудових правовідносин?
М.Г. Александров зазначав, що це є обов'язок підприємства виплати
працівникові, заробітну плату за його працю і право працівника її
отримати [27, С.68]. До майнового елемента включаються не лише право на
оплату праці та обов'язок її виплатити, а й інші права та обов'язки,
зокрема, обов'язок підприємства видати працівникові спецодяг,
запобіжні засоби, нейтралізуючі речовини, виплатити компенсаційні
витрати, викликані виконанням: трудових обов'язків працівника
т.п.[11] . О.І. Процевський вважає, що майновий елемент у трудовому
правовідношенні визначається фактичними затратами живої праці
з урахуванням тривалості роботи ступеня виконання норм виробітку
часу обслуговування, умов праці тощо. У трудових відносинах саме
праця як діяльність приводить ;до появи майнового елемента, що надає їй відплатного характеру [12].

Узагальнюючи дослідження вчених щодо наявності майнового
елемента в трудовому праві, П.Р Стависький прийшов до правильного
висновку, що, по-перше, в трудовому правовідношенні є певний майновий елемент, прямо пов'язаний з процесом праці, із застосуван-
ням живої праці. По-друге, майновий елемент трудового правовідно-
шення проявляється у відплатності праці, тобто в оплаті праці. По-третє, майновий елемент проявляється не лише в оплаті праці, а й у
формі інших виплат підприємства працівникові не за працю, а у зв'язку із знаходженням робітника чи службовця у трудовому правовідношенні з підприємством [32, С.7].

Уже відійшло в минуле твердження, що робоча сила не є товаром.
Зараз створено ринок праці, де робоча сила є особливим товаром, тру-
дові відносини набули вартісного характеру. Тому виконання
обов'язків роботодавцем, направлених на створення матеріальних
умов для відновлення робочої сили, працездатності, здоров'я
працівників, містить у собі майновий елемент як за характером
обов'язків, так і за об'єктом, на який вони спрямовані, — робочу си-
лу. Зокрема, такими обов'язками роботодавця є: обов'язок своєчасно
виплатити заробітну плату (стаття 24 Закону України “Про оплату
праці”), полегшення й оздоровлення умов праці працівників (стаття
158 КЗпП України) та ін. Серед обов'язків роботодавця, що носять
майновий елемент, слід назвати не лише обов'язки, пов'язані із забез-
печенням відтворення і збереження робочої сили як товару, а й із
створенням для працівників умов, необхідних для нормальної роботи і
повного збереження дорученого їм майна (стаття 131 КЗпП України).
Серед обов'язків, які носять майновий елемент, другої сторони трудового договору — працівника — слід назвати обов'язок бережного
ставлення до майна підприємства, установи, організації і запобігання
шкоді (стаття 131 КЗпП України). Закріплення цих обов'язків у нор-
мах права та їх належне виконання сторонами трудових правідносин,
а також матеріальні заохочення за їх належне виконання і становлять
позитивну матеріальну відповідальність у трудовому праві [32, С.15].

Виходячи з раніше зробленого висновку про те, що об'єктивна по-
зитивна юридична відповідальність — це сукупність норм, які регу-
люють правомірну поведінку особи та. передбачають заходи заохочення, а суб'єктивна позитивна юридична відповідальність — це дотри-
мання правомірної поведінки особою, оцінка своєї поведінки згідно із
закріпленим у нормі права еталоном та застосування заходів заохочення, і підсумовуючи сказане, можна стверджувати:

1. Позитивна об'єктивна матеріальна відповідальність у трудовому праві — це сукупність норм, які передбачають майнові обов'язки однієї сторони трудового договору, спрямовані на забезпечення майнових
прав та виконання майнових обов'язків іншою стороною трудового договору, і закріплюють матеріальні заходи заохочення та їх належне виконання.

2. Позитивна суб'єктивна матеріальна відповідальність у трудовому
праві — це належне виконання стороною трудового правовідношення майнових обов'язків, спрямованих на забезпечення майнових
прав та виконання майнових обов'язків іншою стороною трудового правовідношення, і застосування матеріальних заходів заохочення за
їх належне виконання [26, С.43].

Проте в науці трудового права матеріальна відповідальність
далі розглядається виключно в негативному аспекті, причому як негативна суб'єктивна відповідальність. У переважній більшості випадків поняття матеріальної відповідальності сформульоване лише для однієї сторони трудового договору — працівника. Тривалий час матеріальна відповідальність другої сторони трудового договору роботодавця не була предметом наукового дослідження. Це було викликано насамперед тим, що в КЗпП союзних республік прямо була закріплена матеріальна відповідальність лише однієї сторони трудового договору — працівника. Зараз виникає потреба визначити загальне поняття матеріальної відповідальності сторін трудового правовідношення, причому як індивідуального, так і колективного. Під матеріальною відповідальністю в трудовому праві розуміють перш за все обов'язок працівника відшкодувати заподіяну ним
майнову шкоду підприємству за наявності підстав і умов, передбачених
законом.

На думку Е.С. Белінського, матеріальна відповідальність
робітників і службовців за трудовим правом — це добровільне чи
примусове виконання в установленому законом розмірі і порядку їх обов’язку з відшкодування шкоди, заподіяної трудовим майновим правопорушенням підприємству, з яким вони перебували в трудових правовідносинах на момент заподіяння шкоди [22, С.18]. Проаналізувавши дане твердження можна зробити висновок