КУРСОВА РОБОТА

З трудового права

на тему :

“ Проблеми впровадження в дію нового ТКУ “

План

Вступ

Розділ № 1. Новий Трудовий кодекс України в процесі удосконалення.

Яким повинен бути новий Трудовий Кодекс України.

Характиристика основних положень майбутнього Трудового кодексу України.

Розділ № 2. Види проектів нового Трудового Кодексу України.

2.1 Урядовий проект нового Трудового кодексу України.

2.2 Проект нового Трудового кодексу внесений Коваленком.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ.

Правовий процес в Україні є важливим етапом розвитку державності по оновленню системи національного права. Одне з чільних місць в цій системі займає сукупність правових норм, що потребують оптимального правового регулювання трудових відносин , як базових, що всебічно охоплюють найширші сфери суспільного життя громадян і держави. З приводу цього було запропоновано проекти нового Трудового кодексу України, який викликав значний інтерес як у фахівців, так і пересічних громадян. Значеннкодексу важко переоцінити, оскільки для регулювання трудових відносинвін є своєрідною конституцією. Це означає не тільки те, що він – головний акт серед безлічі нормативно-правових актів різного рівня у сфері прац, а й те, що він повинен охопити регулюванням весь комплекс відносин з основних пиань трудового права. Відповідно до вказаного слід й оцінювати проект, оскільки на нього покладаються серйозні завдання, з ним пов’язані серйозні очікування.

Розділ № 1. Новий трудовий кодекс в процесі удосконалення

1.1. Яким повинен бути новий Трудовий кодекс України

По-перше:у зв’язку з прийняттям нового кодексу слід насамперед вирішити питання про точну його назву. Теперішній надана Кодексу РРФСР 10 грудня 1918р. ця ж назва була запазичена кодексамиусіх радянських республік. З того часу вона не змінювалася . можна тільки дивуватися, що тривалий час діяв Кодекс з назвою, що не відповідав вимогам науки. Нині проектуючи видання нового кодексу, слід її змінити. Потрібно відмовитись від юридично неточної назви і назвати його “ Трудовий кодекс України”. [2, 28]

По-друге: кодекс перш за все має відповідати вимогам Конституції України і принципам законодавства. Він повинен враховувати напрямки розвитку суспільства, а тому мати місце для подальшого вдосконалення і забезпечення прав і свобод громадян. Кодекс має грунтуватися на принципах гуманізму і соціальної справедливості.

Одним з головних питань завдань, а може й причин кодифікації законодавства про працю є врахування в новому кодексі норм міжнародного трудового права, особливо положень Конвенцій і Рекомендацій МОП. Це стосується тих прав, які давно вирішені в міжнародних Конвенціях, ратифікованих Україною, але не знайшли закріплення у національному законоавстві.

По-третє: кодефікація трудового законодавства проходила в умовах соціалістичної форми господарювання. Кожен раз вона викликалася не об’єктивними обставинами, а суто суб’єктивними, які визначалт керівники держави у виглядірізних гасел “ побудова соціалізму”, повна і кінцева перемога соціалізму”, “ реальний соціалізм”, “ розвинутий соціалізм”.

Сьгоднішня кодифікація законодавства має свої особливості й істотно відроізняються від попередніх хоча б тим, що вона обумовлена об’єктивними причинами, які відбуваються в економічному розвитку.

Перш за все на сучасну кодфікацію істотний вплив мають зміни, які відбултся в економічній і соціально-політичній системі нашої країни. Приватна власність і її колективна форма змусили людей і підприємицькі структури по іншому ставитись до майна підприємства. Тепер вони розуміють, що їх економічне забезпечення залежить, в першу чергу від них самих, ане від держави. У соціально-політичній системі всебічного розвитку набувають демркратичні інститути, створюються умови для повнішої реалізації прав та свобод громадян, економічного розкріпачення особи.

Відповідно до Конституції України, Декларації про державний сувернітет України, які визначають людину, її честь та гідність, недоторканість та безпеку найвищою соціальною ціністю, держава в кодексі повинна:

Закріпити трудові права, свободи і обов’язки працівників, які становлять його правовий статус;

Встановити діючі гарантії реалізації і послідовного дотримання у процесі трудової діяльності трудових прав і свобод;

Забезпечити державний нагляд і контроль за додержанням прав, свобод а також умов з лхорони праці;

Забезпечити надійний судовий захист від будь яких посягань на права і свободи.

Ці повноваження держави є її головним обов’язкм, бо саме вона відповідальна перед людиною за свою діяльність.

Кодекс – систематизований законодавчий акт – повинен визначити як основні принципи правового регулювання, та і коло суспільних відносин, які підпадають під його дію. Єдиним критктерієм окреслення відносин, які покликаний регулювати новий кодекс, має бути праця в широкому розумінні, захист права на неї, тобто відносини, які виникають у процесі трудової діяльності, а також відносини, що приходять на зміну трудовим. Кодекс повинен регулювати трудові і тісно пов’язані з ними відносини, які виникають між представниками суб’єктів цих відносин по захисту прав суб’єктів права. Чіткій розподіл повноважень і кола відносин потрібен не для того, щоб “ збалансувати виробничу і захисну функції”, а й для здійснення виробничої, науково-дослідної і комерційної діяльності з метою отримання відповідного прибутку.

Основний зміст політики соціального захисту працездатного населення полягає у створенні необхідних умов пдвищення кожним працівником свого добробуту за рахунок особистого вкладу, підприємництва, ділової активності. Ці якості людина може проявити через зв’язок її праці із засобами виробництва, які становлять приватну і державну власність.

Перехід до ринкової економіки і рівноправність різних форм власності потребує від держави вирішення питань ринку праці, а саме: основ зайнятості населення, його захист від безробіття, соціальні