середньомісячний заробіток визначається шляхом ділення суми за календарні місяці роботи на число цих місяців.
Якщо працівник працював менше одного календарного місяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число відповідних днів, а одержана сума множиться на число відпрацьованих днів за місяць, обчислене в середньому за рік (25,4 – при шестиденному робочому тижні та 21,2 – при п’ятиденному робочому тижні).
Середньомісячний заробіток у зазначений період підлягає корегуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищенням тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров'я, або індексації доходів відповідно до законодавства.
У разі повторного ушкодження здоров’я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчисоюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров’я, Розмір відшкодування шкоди в цьому разі визначається ступенем втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров’я.
Бувають випадки, що на час звернення до відшкодування шкоди не збереглися документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров’я, то розмір відшкодування шкоди обчислюється за діючою на час звернення тарифною ставкою за професією на підприємстві потерпілого або береться тарифна ставка подібної професії.
Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою власника
або відповідного архіву.
У разі ушкодження здоров’я особи в період виробничого навчання (практики) розмір відшкодування шкоди визначається за діючою на підприємстві ставкою тієї професії, якій навчається потерпілий, але не нижче від найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії.
Якщо особа у період навчання (практики) мала заробіток, розмір відшкодування шкоди визначається за її згодою із середньомісячного заробітку на цей період.
За бажанням потерпілого розмір відшкодування шкоди може бути визначений із середньомісячного заробітку на роботі, що передувала виробничому навчанню.
Багато роз’яснень Міністерства праці та соціальної політики України стосується щодо перерахування розміру відшкодування шкоди.
Перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі:
зміни ступеня втрати професійної працездатності;
зміни складу сім’ї померлого;
підвищення розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян в порядку, визначеному законодавством;
підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств.
Виплати суми відшкодування шкоди проводиться власником, з вини якого настало ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку, професійного захворюваня, або фонду соціального страхування, на підставі Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків.
Якщо зазначені суми виплачені з фонду соціального страхування, власник зобов’язаний повернути їх до фонду.
Заява про відшкодування шкоди подається власником, з вини якого заподіяна шкода.
До заяви потерпілого про відшкодування шкоди додаються висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та необхідні витрати на медичну та соціальну допомогу, є також відповідні рішення про відшкодування моральної шкоди.
Виплата суми відшкодування шкоди, яку своєчасно не одержав потерпілий чи особи, які мають на це право, проводиться за минулий час, але не більше як за 3 роки до подання заяви про відшкодування шкоди. Позивач у справі про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, звільняється від судових витрат в дохід держави. У випадку задоволення позову судові витрати стягуються з відповідача.
Щодо доставки і пересилання суми відшкодування шкоди, то вони проводяться за рахунок власника. За бажанням одержувачів ця сума може перераховуватися на особистий рахунок в ощадному банку.
Послуги ощадного банку оплачує власник. Виплати суми відшкодування
шкоди проводиться щомісячно в дні, установлені наказом власника.
Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків також регулюють питання соціального захисту інвалідів внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання.
Зокрема п.12 та п. 16 Правил передбачають відшкодування витрат на транспортні засоби.
У пункті 12 Правил сказано, що “власник відшкодовує потерпілому витрати на медичну та соціальну допомогу ( на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний та звичай догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно- курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо). При визначенні розмірів витрат на соціальну та медичну допомогу ступінь вини потерпілого в ушкодженні його здоров’я не враховується. Ці витрати відшкодовуються, якщо потреба в них обумовлена висновками МСЕК”.
Розділ ІІІ. Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України
Враховуючи необхідність врегулювання питання соціального захисту при
отриманні ушкоджень у зв’язку з виконанням трудових обов’язків громадянам України за кордоном та іноземцями в Україні, наша держава стала учасницею міжнародних договорів з цих питань, зокрема, Угода про взаємне визнання прав і відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я пов’язаних з виконанням ним трудових обов’язків. Її, крім України, підписали Республіка Вірменія, Білорусія, Грузія, Казахстан, Молдова, Таджикистан, Узбекистан, Азербайджанська, Киргизька Республіка, Російська Федерація, Туркменистан.
Ця Угода поширює чинність на підприємства, установи, організації зазначених держав незалежно від форм власності.
Норми, які регулюють відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я працівнику, передбачені статтями 14, 15 Угоди між урядом Республіки Білорусь, та урядом України про трудову діяльність і соціальний захист громадян Республіки Білорусь та України, які працюють за межами своїх держав – 1995р.; с.9 однойменної Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації 1993р.; с.8 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємне працевлаштування працівників 1994р. До того ж, ст.14 Угоди з Республікою Білорусь, де зосереджено колізійні та більшість правових норм щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, мають зворотню дію.
Норми багатосторонньої Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди поширюється на осіб, які раніше працювали на підприємствах, а