Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства
ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Поняття та загальна характеристика нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю
РОЗДІЛ ІІ. Види нагляду і контролю
2.1. Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю
2.2. Громадський контроль за додержанням трудового законодавства
РОЗДІЛ ІІІ. Державний нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства за проектом трудового кодексу
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ЗМІСТ
ВСТУП
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Для забезпечення реалізації цього конституційного положення в державі створена система спеціальних державних органів, які здійснюють нагляд і контроль за дожержанням законодавства про працю. При цьому одним із головних законодавчих принципів їх діяльності є незалежність від власника підприємства, в тому числі й у тому випадку коли підприємство державне.
В умовах переходу до ринкових відносин на підприємствах різних форм власності значно збільшилося число порушень трудових прав громадян. Зокрема, почастішали випадки незаконного звільнення з роботи працівників, має місце невчасна виплата заробітної плати, надання працівникам неоплачуваних відпусток.
Головними причинами масових порушень законодавства України про працю визнана відсутність ефективних економічних, адміністративних і кримінально-правових механізмів, які б примушували роботодавців до безумовного їх виконання; несумлінний відомчий і регіональний контроль за додержанням законодавства про працю галузевих міністерств, відомств, органів місцевої виконавчої влади; відсутність ефективних юридичних і організаційних процедур забезпечення реального і відповідного представництва інтересів держави в акціонерних товариствах, де є частка державної власності; недієвість нині такого правового інституту, як комісія з трудових спорів; низький рівень правових знань і безвідповідальність керівників організацій, посадових осіб і персоналу за додержанням трудового законодавства.
У зв'язку з цим зростає значення нагляду і контролю за додержанням трудового законодавства.
РОЗДІЛ І.
Поняття та загальна характеристика нагляду і контролю
за додержанням законодавства про працю
Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є особливою правозастосувальною діяльністю спеціально уповноважених органів, яка спрямована на захист трудових прав людини.
Спеціально уповноважені органи та інспекції, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають в їх функціональному підпорядкуванні. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Нагляд і контроль — це різні форми перевірочної діяльності уповноважених на те певних державних або громадських органів [9, 11].
Нагляд — це здійснення спеціальними державними структурами цільового спостереження за додержанням виконавчо-розпорядчими органами, підприємствами, установами й організаціями та громадянами правил, передбачених нормативними актами [8, 675]. Контроль є найбільш поширеним і дійовим засобом забезпечення законності. Його сутність полягає в тому, що суб'єкт контролю здійснює облік і перевірку того, як контрольований об'єкт виконує покладені на нього завдання і реалізує свої функції.
Вищий нагляд за додержанням законодавства про працю й охорону праці здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори. Перевірка виконання законів провадиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності підстав — також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органів нагляду і контролю і не втручається в господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству [8, 662].
У діючих нормативно-правових актах терміни "нагляд" і "контроль" вживаються в нерозривній єдності, чим підкреслюється спільність цілей і задач, що стоять перед відповідними органами. Відмінності між органами нагляду і контролю виявляються переважно в компетенції, функціях, що здійснюються ними, в методах виявлення порушень і способах реагування на них. Норми про нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю містяться в главі XVIII КЗпП України, а також в спеціальних нормативно-правових актах.
Суб'єктами даних правовідносин є власники або уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності та господарювання, та спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади, які наділені такими повноваженнями, як можливість давати власникам (уповноваженим ними органам) вказівки про усунення виявлених порушень, невиконання яких тягне за собою матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, а в деяких випадках і кримінальну відповідальність; загальність нагляду і контролю (як було наведено нагляд і контроль поширюється на усі підприємства). Ці органи незалежні від інших державних органів та органів місцевого самоврядування. Адміністративно-правові відносини завжди мають державно-владний характер, оскільки один з його суб'єктів наділяється державою владними повноваженнями.
Стан підпорядкованості, в якому перебувають суб'єкти правовідносин по нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, є характерним для адміністративно-правових відносин. Правовідносини з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві виникають не за згодою сторін (що характерно для трудових правовідносин), вони можуть виникати і всупереч бажанню другої сторони. Про адміністративно-правовий характер правовідносин з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю свідчить і зміст даних правовідносин, який полягає в тому, що наглядовий орган може дати власникові підприємства, установи, організації (уповноваженому ним органу) від імені держави владні розпорядження, котрий повинен безумовно їх виконати, а у разі порушення законодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві застосувати заходи адміністративного стягнення. Таким чином, слід зазначити, що правовідносини з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю й охорону здоров'я на виробництві є адміністративно-правовими і щодо трудових правовідносин виступають як зовнішні, пов'язані з організацією процесу праці на підприємстві, в установі, організації