діють відповідно до Положення про громадських інспекторів праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 березня 1998 р. №43. Організація діяльності й керівництво громадським? інспекторами праці з контролю за додержанням трудового законодавства здійснюється територіальними державними інспекторами праці. Призначення громадських інспекторів праці здійснюється за рішенням головного державного інспектора праці територіальної Державної інспекції праці. Громадські інспектори праці проводять перевірки додержання трудового законодавства на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності в порядку суспільного доручення без звільнення від основної роботи і без додаткової оплати.
Громадські інспектори праці мають право:
а) контролювати додержання законодавства про працю на підприємствах і вимагати усунення виявлених правопорушень;
б) вносити на розгляд власника (керівника) підприємства або уповноваженого ним органу пропозиції, спрямовані на усунення і попередження порушень законодавства про працю;
в) сприяти проведенню роз'яснювальної роботи із законодавства про працю на підприємствах;
г) безперешкодно відвідувати підприємства з метою контролю за додержанням законодавства про працю;
д) знайомитися з документами й отримувати від підприємств копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про працю;
е) у разі виявлення порушень законодавства про працю давати власнику (керівнику) підприємства або уповноваженому ним органу розпорядження про їх усунення.
Розпорядження суспільних інспекторів праці підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням інспекції в місячний термін про вжиті заходи.
Громадські інспектори праці працюють у взаємодії з державними інспекторами праці і під їх керівництвом.
РОЗДІЛ ІІІ.
Державний нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства за проектом трудового кодексу
У проекті Трудового кодексу України передбачена книга сьома «Державний нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавств», яка містить дві глави, що стосуються даного питання.
Зокрема, в главі 1 «Загальні положення», передбачається, що державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства поширюється на трудові відносини між роботодавцями та найманими працівниками, що регулюються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами. Не поширюється державний нагляд і контроль на взаємовідносини суб’єктів, які укладають колективні договори та угоди.
Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законом процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів.
Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства передбачає проведення органами виконавчої влади перевірок, постійного цільового спостереження за дотриманням центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, роботодавцями правил та норм, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами.
Державний контроль передбачає здійснення центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування перевірок за дотриманням роботодавцями, які перебувають у сфері їх управління, правил та норм, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами.
Органи державного контролю ведуть облік підконтрольних їм об’єктів та інформації про дотримання ними трудового законодавства.
Також згаданою главою визначаються органи державного нагляду за дотриманням трудового законодавства, зокрема, це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та інші органи виконавчої влади, які у своїй діяльності незалежні від роботодавця, вищих органів роботодавця, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших органів, політичних партій, об’єднань роботодавців та громадян.
Виділені окремі статті, які регулюють розмежування державного нагляду і контролю та взаємодію органів державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.
На відміну від чинного трудового законодавства, яке передбачає державний та громадський контроль і нагляд, в проекті Трудового кодексу, а саме в главі 2 передбачений тільки державний нагляд за дотриманням трудового законодавства, який буде здійснюватися державною інспекцією праці, систему якої утворюють центральний та територіальні органи, а основними функціями є:
1) здійснення нагляду за дотриманням трудового законодавства, у тому числі законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині прав застрахованих осіб;
2) розгляд в установленому порядку звернень громадян, їх прийом з питань, що належать до її компетенції;
3) притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб, які у встановлений строк не виконують або неналежно виконують приписи державних інспекторів праці;
4) складання протоколів про адміністративні порушення у сфері трудового законодавства;
5) заслуховування інформації роботодавців, їх об’єднань, органів державного контролю за дотриманням трудового законодавства з питань, що належать до її компетенції;
6) отримання в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців та їх об’єднань, органів господарського управління, громадських організацій статистичних та інших звітних даних, інформації, документів і матеріалів, необхідних для виконання покладених на неї завдань;
7) утворення інспекційних та робочих груп за участю спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, їх об’єднань для проведення перевірок і розгляду питань, що належать до її компетенції;
8) забезпечення інформуванням населення про стан дотримання трудового законодавства та законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подання правової, практичної і методичної допомоги роботодавцям, проведення роз’яснювальної та консультаційної роботи з питань, що належать до її компетенції;
9) участь у розробленні пропозицій щодо вдосконалення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до її компетенції, аналізує практику та ефективність діяльності державних інспекторів праці;
10) узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства, бере участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері праці;
11) здійснює міжнародні зв’язки з питань, що належать до її компетенції, бере участь у підготовці міжнародних договорів, вивчає, узагальнює та поширює міжнародний досвід з питань інспекції праці.
Державні інспектори