П Л А Н

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Загальна характеристика матеріальної та моральної відповідальності роботодавця

РОЗДІЛ ІІ. Деякі питання відшкодування шкоди працівникові в Україні

2.1. Відповідальність роботодавця у вигляді відшкодування працівникові моральної шкоди за урядовим проектом Трудового кодексу України

РОЗДІЛ ІІІ. Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ЗМІСТ

Вступ

Трудове право та трудові відносини, які виникають між працівником та роботодавцем, є тим реально діючи м інститутом, на який покладено завдання реалізації та тлумачення норм трудового законодавства. Динамізм суспільного розвитку спонукає насамперед до необхідності адекватних змін у правовому регулюванні трудових відносин. Природно потребують дослідження відносини у питанні відшкодування матеріальної та моральної шкоди працівнику в Україні. Насамперед слід зазначити, що відповідні норми (що стосуються відшкодування) трактуються різними вченими-трудовиками по-різному, однак не всі пропозиції передбачені в трудовому законодавстві.

Соціально-економічний розвиток суспільства та поширеність нормативної бази, що стосується даного питання є досить багатогранною. Тому необхідно систематизувати всі позитивні пропозиції, що стосуються матеріальної та моральної шкоди працівнику в окремому законопроекті, який би став прерогативою для відповідальності щодо осіб, які мають відшкодовувати ту чи іншу завдану шкоду. Таким, на мою думку, мав би стати новий Трудовий кодекс України (окремий розділ), який би закріпив певні положення відшкодування такої шкоди, та мінімізував колізії в законодавстві.

Тому у своїй роботі я намагаюся подати ряд пропозицій вчених-науковців, які на мою думку стали б рушійним кроком для реалізації даної проблематики.

Розділ І.

Загальна характеристика матеріальної та моральної відповідальності роботодавця

Матеріальна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності становить собою обов'язок однієї сторони трудового договору — працівника або власника (уповнова-женого ним органу) відшкодувати іншій стороні шкоду, за-подіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків у встановлено-му законом розмірі й порядку.

Матеріальній відповідальності властиві усі ознаки юри-дичної відповідальності. Так, матеріальну відповідальність характеризує державний примус, тобто примус до виконання норм права. Ця ознака у різних галузях виявляється по-різно-му. Так, у цивільному та трудовому законодавстві передбаче-на можливість добровільного виконання обов'язку (добро-вільне відшкодування заподіяної шкоди). В усіх випадках діяльність щодо здійснення державного примусу можлива за умови додержання певного процедурно-процесуального порядку.

Суб'єктами матеріальної відповідальності в трудовому праві в усіх випадках є працівник і роботодавець (власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа), з яким він перебуває в трудових правовідносинах.

Матеріальна відповідальність у трудовому праві носить двосторонній, взаємний характер. Складовими частинами її є: матеріальна відповідальність працівників і матеріальна від-повідальність роботодавця — власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи.

Роботодавець або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність перед працівником за шкоду, заподіяну здо-ров'ю внаслідок невиконання обов'язків щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці; за незабезпечення збережен-ня особистих речей працівника при виконанні ним трудових обов'язків; за порушення права працівника на працю: при необгрунтованій відмові в прийомі на роботу, незаконному відстороненні від роботи, незаконному переведенні на іншу роботу, при незаконному звільненні з роботи, у разі непра-вильного або не відповідного чинному законодавству фор-мулювання причини звільнення в трудовій книжці, що пере-шкоджає працевлаштуванню працівника, у зв'язку із затрим-кою трудової книжки при звільненні, у разі затримки вико-нання рішення про поновлення працівника на роботі.

Матеріальна відповідальність власника перед працівни-ком за шкоду, заподіяну здоров'ю, регулюється Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р.; Пра-вилами відшкодування власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподія-ної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з вико-нанням ним трудових обов'язків, затвердженими постано-вою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №492 від 18 липня 1994 р.).

У сучасний період не всі випадки матеріальної відпові-дальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові, вре-гульовані нормами трудового права, наприклад, у випадку матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподія-ну незабезпеченням збереження особистих речей працівника під час роботи. У таких випадках на практиці застосовуються норми цивільного законодавства, що пояснюється відсутністю відповідних норм у трудовому праві. У КЗпП взагалі відсутні загальні норми про відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові. З таким положенням справ не можна погодитися. Матеріальна відповідальність роботодавця, так само як і матеріальна відповідальність працівників, має трудо-во-правову природу і, отже, повинна бути врегульована трудо-вим законодавством. У науці трудового права професором П.Р. Ставиським був обгрунтований саме двосторонній харак-тер матеріальної відповідальності сторін трудового договору і необхідність врегулювання цих відносин єдиною галуззю права - трудовим правом.

Власник зобов'язаний відшкодувати майнову шкоду, за-подіяну працівникові при виконанні ним трудових обов'язків. Така відповідальність наступає:

Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності.

Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого або висновком медичних органів у вигляді одноразової гро-шової виплати, розмір якої визначається в кожному кон-кретному випадку на основі домовленості сторін (власника,