У контексті трудових відносин без-винна відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 1167 ЦК, стосується випадку, якщо шкоди завдано каліцтвом, ін-шим ушкодженням здоров'я або смер-тю фізичної особи внаслідок дії джере-ла підвищеної небезпеки, а також в інших випадках, встановлених зако-ном. Зазначений випадок вбачається зі змісту ч. 1 ст. 404 проекту ТК і сто-сується сексуальних домагань із боку будь-яких працівників роботодавця. Механізм такої відповідальності на-чебто узгоджується з приписом, ви-кладеним у ст. 1172 ЦК щодо обов'яз-ку юридичної і фізичної особи відшко-дувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Про-те виникають питання з приводу пев-ної колізійності нормативного регулю-вання відповідальності роботодавця за сексуальні домагання, які виникли між працівниками. По-перше, проект ТК встановлює, що роботодавець від-шкодовує моральну шкоду відповідно до цивільного законодавства і в той же час встановлює випадок безвинної від-повідальності роботодавця у вигляді відшкодування моральної шкоди за сексуальні домагання працівників. Виникає питання: за трудовим чи ци-вільним законодавством здійснюється відшкодування моральної шкоди? По-друге, ч. 2 ст. 404 проекту ТК передба-чає відшкодування моральної шкоди, яка виникла внаслідок протиправної поведінки роботодавця щодо працівни-ка. В даному випадку мову можна вес-ти не про все коло роботодавців, а ли-ше про роботодавців— фізичних осіб. По-третє, ст. 400 проекту ТК визначає підставою відповідальності роботодавця порушення прав працівника, а не невиконання роботодавцем свого обо-в'язку. По-четверте, сексуальні дома-гання як склад правопорушення до-пустимо розглядати як обставину, яка несумісна з поняттям честі, гідності та інших особистих якостей працівника. Проте буде перебільшенням стверджу-вати, що в усіх випадках особисті якості працівників високоморальні. Виникає питання: якщо роботодавець не поділяє аморальні особисті якості працівника, наприклад пияцтво, він що, буде відшкодовувати моральну шкоду такому працівникові?

На мою думку, сексуальні дома-гання як підстава відшкодування мо-ральної шкоди відповідно до ст. 404 проекту ТК, мусять бути вилучені з проекту, оскільки зазначені дії є об'єктивною стороною складу злочи-ну, передбаченого ст. 154 Криміналь-ного кодексу України. Потерпіла сторона від цього злочину мусить діяти в рамках норм кримінально-процесуаль-ного законодавства, а не трудового. Проте в ряді країн сексуальні домаган-ня розглядаються в контексті трудо-вих відносин і захист відбувається не в порядку кримінального переслідуван-ня, а через повний адміністративний орган, суд.

Таким чином, ст. 404 проекту ТК встановлює різні, суперечливі й несумісні підходи до відповідальності робо-тодавця у вигляді відшкодування ним працівникові моральної шкоди:

а) за цивільним законодавством;

б) у разі невиконання роботодавцем свого обо-в'язку шанувати честь, гідність та ін-ші особисті якості працівника, в тому числі у випадку сексуального домаган-ня з боку інших працівників;

в) у разі протиправної поведінки роботодавця щодо працівника.

Нормативне визначення категорій «честь», «гідність» поділу за галузями права, на мою думку, не підлягають. Запровадження в трудовому законо-давстві таких категорії, як «трудова, професійна честь», «професійна, тру-дова гідність» призведе до визнання цих прав об'єктами регулювання тру-дового законодавства, їх відокремлен-ня від об'єктів цивільного права. З ін-шого боку, право громадян на честь, гідність, ділову репутацію є абсолют-ним правом, що полягає в його охороні від усіх і кожного, здійсненні на під-ставі власної діяльності уповноваже-ної особи. В таких відносинах визначе-но лише одну сторону, яка має право, тобто уповноважену сторону. Зобов'я-зана сторона — це кожен, чий обов'язок полягає в утриманні від порушен-ня суб'єктивних прав, тобто невизначене коло осіб — кожен і всі (громадя-ни, юридичні особи — підприємства, установи, організації, в тому числі й ті, де працює громадянин). Крім того, трудові відносини за своєю суттю є конкретно-визначеними: відомі упов-новажена особа і зобов'язана особа; права і обов'язки сторін трудового до-говору мають кореспондентський, взаємозумовлений характер: право однієї особи забезпечується обов'язком ін-шої. І якщо у працівника, саме як у сторони трудового договору, наявне право на трудову честь, гідність, діло-ву репутацію, то у роботодавця буде наявним обов'язок не порушувати честь, гідність, ділову репутацію, але це необґрунтовано звузить коло зобо-в'язаних осіб, оскільки право на честь, гідність, ділову репутацію може бути порушене не лише роботодавцем, а й іншими особами, що не є сторонами трудових правовідносин. Слід також врахувати ту обставину, що законодав-ство України не дає точного та вичерп-ного переліку характеру відомостей, які порочать честь, гідність і ділову репутацію, що охороняються нормами цивільного права, тому досить пробле-матично встановити характер тих відо-мостей, поширенням яких роботода-вець порушує честь, гідність і ділову репутацію працівника, що охороняєть-ся трудовим законодавством.

На мою думку, недоцільно виділя-ти окремо право громадян на трудову честь, гідність, ділову репутацію з од-ночасним покладенням відповідного обов'язку на роботодавця, включивши його до об'єктів регулювання трудово-го законодавства.

Вважаю, що відшкодування мо-ральної шкоди у трудових відносинах має відбуватися за універсальними правилами, встановленими Цивіль-ним кодексом України. Такий підхід прямо передбачений у ст. 9 ЦК, а са-ме: положення Цивільного кодексу за-стосовуються до врегулювання тру-дових відносин, якщо вони не врегу-льовані іншими актами законодав-ства.

Розділ ІІІ.

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ПРАЦІВНИКОВІ

ЗА МІЖНАРОДНИМИ ДОГОВОРАМИ УКРАЇНИ

Враховуючи необхідність врегулювання питання соціального захисту при отриманні ушкоджень у зв'язку з виконанням трудових обов'язків громадянам України за кордоном та іноземцями в Україні, наша держава стала учасницею міжнародних договорів з цих питань, зокрема, Угода про взаємне визнання прав і відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я пов'язаних з виконанням ним трудових