КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

“РОБОТОДАВЕЦЬ ЯК СТОРОНА ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ”

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Загально-правова характеристика трудового договору.

1.1. Поняття трудового договору.

1.2. Зміст трудового договору.

1.3. Сторони трудового договору.

Розділ 2. Матеріальна відповідальність роботодавця за необґрунтовану відмову в прийнятті на роботу в Україні

Розділ 3. Відповідальність роботодавця у вигляді відшкодування працівникові моральної шкоди за урядовим проектом ТК України

Висновок

Список використаних джерел

Зміст

ВСТУП

Прискорення суспільно-економічних змін і розвитку України як незалежної самостійної демократичної держави досягатиметься працею громадян. Мета побудови України як незалежної держави – забезпечення добробуту і достатку людини, достатнього гідного життєвого рівня всіх її громадян.

Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948р., проголошує : “Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття”.

Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне для людини існування, її самої та її сім’ї, і яка в разі необхідності, доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Проголошення декларації принципу створюють правову основу розвитку трудового права України і знаходить своє безпосереднє втілення в трудовому законодавстві, реформа якого розпочалась і є складовою частиною правової реформи держави, основною проблемою якої є забезпечення реального верховенства Закону.

Права на працю, відпочинок, соціальний та судовий захист, безпечне для життя і здоров’я довкілля, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, закріплення і в основному Законі нашої держави – Конституції України (ст. 43, 45, 46, 50, 55, 56, 62), і становлять важливий розділ чинного законодавства держави про захист законних прав та інтересів громадян.

В умовах переходу держави до ринкової економіки значно зростає роль правовового регулювання трудових відносин як основної ланки суспільних відносин. Саме через трудові відносини реалізується подолання соціально-економічної кризи та підвищення культурного життя народу України. Суспільна праця потребує відповідного рівня управління поведінкою.

Розділ 1. Загально-правова характеристика трудового договору.

1.1. Поняття трудового договору.

Трудовий договір займає особливе місце в трудовому праві. На основі трудового договору виникають трудові відно-сини працівника з роботодавцем, що неминуче спричиняє включення цих суб'єктів у цілу систему відносин, які регу-люються трудовим правом. Інакше кажучи, немає трудового договору — не буде і трудового права.

Цей акт волевиявлення людини здати іншій людині свою здатність трудитися, який може здатися незначним на фоні інших соціальних явиш, насправді є тим непорушним почат-ком цілої сфери суспільного життя. Значення його визна-чається загальним характером праці. Праця є основою ство-рення всіх соціальних благ, економічних і політичних про-цесів. Людина не може Жити без праці. Саме в трудовій діяль-ності людина знаходить не тільки матеріальні блага, але і знаходить почуття самовираження, причетності, соціальної реалізації себе як особистості й морального задоволення.

Вже так склалася дійсність, що переважною формою здійснення трудової діяльності є наймана праця.

Потрібно підкреслити, з точки зору права немає різниці в тому, чи працює працівник за трудовим договором на дер-жавному підприємстві, установі або в організаціях з колективною формою власності, або у приватного власника, в се-лянському (фермерському) господарстві. Всі наймані праців-ники мають однаковий правовий статус і будь-який власник відносно таких працівників зобов'язаний дотримуватися всіх правил і гарантій, передбачених трудовим законодавством і колективними договорами й угодами.[14, 18]

Наймана праця характеризується рядом ознак, які прин-ципово відрізняють її від праці ненайманої:

—

—

—

Організаційно-правовими формами найманої праці є трудовою договір і цивільно-правові договори про працю. Між цими формами є істотні відмінності.

У науці трудового права трудовий договір розглядаєть-ся як юридичний факт, що виступає основою виникнення, зміни і припинення трудових правовідносин; як елемент трудового правовідношення, що розкриває свій зміст у взаєм-них суб'єктивних правах і обов'язках його сторін; як право-вий інститут в системі трудового права.

Правове визначення трудового договору міститься в ст. 21 КЗпП, — це угода між працівником і власником підприєм-ства, установи, організації або уповноваженим ним органом, або фізичною особою, за якою працівник зобов'язується ви-конувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внут-рішньому трудовому розпорядкові, а власник або уповнова-жений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачу-вати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законо-давством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудова діяльність, яка протікає в рамках трудового до-говору, характеризується наступними правовими ознаками:

—

—

—

—

—

—

—

—

—

—

При всій різноманітності видів трудової діяльності суть праці робітника, артиста, моряка, вчителя, державного служ-бовця єдина, їхнє правове становище зумовлюється догово-ром трудового найму. Трудовий договір виступає універсаль-ною моделлю трудового найму, визнаною у всіх країнах світу.

Трудовий договір покликав до життя цілу систему пра-вових норм, яка