Громадянське суспільство - в державі, своєрідної належності до держави, що пов'язана з фактом постійного прож...

Курсова робота - Громадянське суспільство

в державі, своєрідної належності до держави, що пов'язана з фактом постійного проживання на її території, або набуття такої специфічної ознаки, як громадянство чи підданство. Це дає мож-ливість кваліфікувати державну владу як найбільш ефективний засіб мобілізації зусиль всіх членів суспільства, дозволяє державі на відміну від політичних партій використовувати найвагоміші ресурси суспільства, насамперед — адміністративний ресурс, для вирішення тих чи інших актуальних проблем; виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за уповноваженням народу як єдиного законного представника на-родного (національного) суверенітету. Жодна політична партія чи політичний рух не мають таких виняткових повноважень, не можуть виступати від імені народу, оскільки представляють інте-реси лише його певної частини. У міжнародних відносинах це Дозволяє державі уособлювати народ, бути персональним членом міждержавного політичного спілкування, суб'єктом міжнарод-ного права, заключати від свого імені міжнародні договори, вхо-дити до складу міжнародних організацій. являє собою єдину форму політичної організації населення, яка відбиває і реалізує загальнонаціональну волю, що інтегрується на основі інтересів громадян, соціальних груп та верств населення за посередництвом інститутів громадянського суспільства, зв'язує в одне ціле як політичну систему суспільства, так і все суспільство в цілому. В цьому розумінні держава виступає ознакою, атрибутом сучасного суспільства, яке здатне усвідомлювати свою іден-тичність, виокремлювати власні актуальні проблеми і вирішувати їх солідарними зусиллями всіх своїх громадян; державна влада як найбільш суттєва ознака державної ор-ганізації має таку політико-правову властивість, як суверенність, що дає можливість визнавати державну владу верховною над проявами інших форм публічної влади всередині країни, що тягне за собою право визнавати недійсними будь-які протизаконні рішення інших суб'єктів політичної системи, та незалежною у міждержавних стосунках; видає загальнообов'язкові правила поведінки, насамперед у формі законів, а також інших нормативно-правових актів, дово-дить їх до реалізації. Звичайно, політичні партії також можуть приймати свої акти-статути, програми, поточні рішення, але ці документи мають лише внутрішнє значення, поширюються тільки серед їх членів, доводяться до реалізації організаційними засоба-ми партії та виховною роботою; має постійний професійний апарат для здійснення управ-ління суспільством, у якому працюють спеціально підготовлені для такої діяльності кадри — державні службовці. Для їх професійно-го навчання та підготовки функціонує розгалужена система підго-товки та підвищення кваліфікації працівників державного апара-ту. Статус державних службовців і питання проходження ними служби в державних органах регулюються спеціальним законо-давством; володіє монополією на легальне застосування насилля, яке здійснюється за допомогою збройних сил та інших «матеріальних придатків влади» — установ для утримання засуджених тощо. На цю обставину яскраво вказував відомий німецький соціолог XX століття М. Вебер, який зазначав, що не може існувати соціо-логічного визначення держави через її функції чи напрями діяль-ності, оскільки вона може займатися різноманітною діяльністю відповідно до обставин, що склалися в конкретно-історичній ситу-ації, але завжди за будь-яких обставин і в будь-які часи держава володіє монополією на насилля, застосування примусових заходів.

Тому жодна політична партія не може претендувати на створення власних збройних формувань, застосовувати до своїх членів чи інших осіб заходи примусового характеру. Зокрема, освоєння політичними партіями чи іншими об'єднаннями громадян повноважень на утворення воєнізованих формувань забо-роняється Конституцією України 1996 року і переслідується законом.

3.2. Політичні партії та партійні системи.

Історично політичні партії складалися як об'єднані спільним інтересом групи людей, організації прихильників певних поглядів на шляхи розвитку суспільства і держави, діяльність яких безпо-середньо була спрямована на завоювання державної влади. Прообрази сучасних політичних партій сформувалися ще за антич-них часів — у Стародавній Греції та в Римі.

Політична партія — це об'єднання прихильників певної за-гальнонаціональної програми суспільного розвитку, яке утво-рюється для участі у виробленні та здійсненні державної політи-ки, виборах органів влади, представництва в їх складі.

Єдиним інтересом політичної партії є політичний інтерес, опредмечений в її політичній активності. Політична партія є різновидом об'єднань громадян, яке створюється спеціально для участі в політичній діяльності, що й відрізняє її від інших об'єд-нань громадян (громадських організацій, об'єднань за інтересами, професійних спілок, релігійних організацій, трудових колективів), котрі формуються для здійснення будь-яких інших, але — і це ос-новне — неполітичних інтересів і тому не можуть і не повинні бу-ти суб'єктами політичної системи.[4, 33]

Роль політичних партій у політичній системі сучасного суспільства полягає в тому, що вони являють собою первинні політичні інститути, знаходяться серед пересічних громадян, є своєрідними посередниками між народом, який реалізує за їх до-помогою повноваження єдиного джерела влади, і державою як спеціально створеним та відносно відокремленим інститутом публічної влади в загальнонаціональному масштабі.

Політичні партії за умов демократичного політичного режи-му виконують такі функції:

виявлення та акумуляції політичних настроїв; представництва політичних інтересів різних соціальних груп; формування політичних програм щодо можливих напрям-ків розвитку суспільства та держави; забезпечення конкуренції політичних поглядів; підготовки кадрів для політичної діяльності; реалізації політичних програм через загальнонаціональні інститути влади та управління (у разі перемоги на виборах); політичного опонування (у разі поразки на виборах).

Політичні партії є невід'ємним складовим елементом демо-кратії, заснованої на засадах політичного плюралізму, непоруш-ності прав та свобод людини і громадянина, насамперед — га-рантій політичної свободи. Особлива роль політичних партій у політичній системі сучасних економічно розвинених країн приво-дить до того, що сама сутність цих політичних систем часто ви-значається зарубіжними політологами як «правління політичних партій» або як «партійна демократія».[11, 83]

Непересічна роль політичних партій в організації та здійсненні політичної влади передбачає порівняно з іншими вида-ми об'єднань громадян певні особливості правового регулювання їх становища та діяльності, а саме:

особливі умови участі в політичних партіях, членами яких мо-жуть бути лише громадяни країни,

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11