ПЛАН
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика правової держави
1.1. Поняття та ознаки правової держави
Розділ 2. Держава у політичній системі суспільства.
2.1. Поняття політичної та державної влад. Їх співвідношення.
2.2. Поняття та елементи політичної системи суспільства.
2.3. Місце і роль держави у політичній системі суспільства
Розділ 3. Зв’язок держави з іншими суб’єктами політичної системи суспільства.
Висновок
Список використаних джерел
Зміст
Вступ
Сучасний тип держави характеризується соціальною спрямованістю, демократичним режимом утворення державних органів, тобто виборчим шляхом, який на даний час вважається найдемократичнішим способом приходу до влади, правовою формою державної діяльності.
Сучасні держави в найбільш розвинутих суспільствах забезпечують задоволення загальнолюдських потреб. Реальне здійснення і захист основних прав і законних інтересів людини і громадянина. Їх економічною основою є наявність та рівноправність усіх форм власності.
Сучасна держава, тобто правова держава, держава трудівників власників є всеохоплюючою організацією суспільства, в якому вона виступає як форма виявлення і забезпечення інтересу більшості його членів і є засобом боротьби проти монополістичного.
При розгляді проблематики політичної системи суспільства з позицій державно-правової науки слід, однак, чітко визначитися стосовно того, що саме держава як орган влади та управління в масштабі всього суспільства виступає її стрижневим елементом, ядром.
Саме навколо державної влади як концентрованого втілення політики в загальнонаціональному вимірі формуються інтереси інших політичних інститутів, точиться боротьба політичних партій за те, щоб здобути важелі державного управління. У самій державності з точки зору реалізації політичних інтересів та про-грам провідними виступають такі державні інститути, як парламент та уряд. Депутати парламенту та члени уряду, яких приводить на посади політична партія, що перемогла на виборах, посідають у цих органах так звані політичні посади і тому кваліфікуються як політичні службовці
Тому, я вважаю, що потрібно показати як держава, а саме правова держава впливає на суспільні відносини та політичну ситуацію в країні.
Метою моєї роботи являється проблема, що стосується актуальності впливу держави на інші суб’єкти політичної системи.
Також, для всебічного розкриття даного питання, потрібно звернути увагу саме на місце держави в політичній системі суспільства і яку роль вона відіграє у формуванні загальнонаціональної політики та громадянського суспільства.
Розділ 1. Загальна характеристика правової держави
1.1. Поняття та ознаки правової держави
Практичне значення концепції правової держави зумовлю-ється тим, що вона концентрує, втілює прогресивні здобутки людства у державно-правовій сфері. Вже саме поняття правової держави є загальноцивілізацшним надбанням, загальнолюдською цінністю політико-юридичної практики.
До цієї концепції звертаються зараз у найрізноманітніших ситуаціях, зокрема при:
- організації політичних партій, інших громадських об'єднань, формулюванні їх політичних вимог, розробці програмних документів; ;
- проведенні публічних політичних акцій — виборів, мітингів, демонстрацій, заснуванні друкованих органів тощо; виданні та застосуванні законів.
Концепція правової держави дає відправні гуманістичні орієнтири для вдосконалення й розвитку сучасної демократичної держави (зокрема, в Україні), спрямовує відповідним чином ос-новні напрямки діяльності різноманітних державних органів.
Ця концепція може слугувати громадянам як ідеологічне дже-рело їхніх очікувань і сподівань стосовно держави, для обгрунтування побажань, рекомендацій, вимог щодо її правової політики.[3, 36]
Здійснення основних прав людини всіма особами, що прожи-вають у певній країні, може забезпечити насамперед відповідна держава: адже тільки вона здатна надати формальної (юридичної) загальнообов'язковості тим умовам, які конче необхідні для вико-ристання кожною людиною її основних прав. І якщо держава ма-ксимальною мірою реалізовуватиме таку здатність, зробить це своєю основною функцією, вона може вважатися правовою. Отже, пра-вова держава — це держава реальних прав людини.
Правова держава — це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорону і захист основних прав людини. Саме така держава є одним із найвизначніших загальнолюдських політико-юридичних ідеалів.
Формування концепції правової держави та її реалізація передбачає:
аналіз витоків теорії правової держави та її філософ-ської основи;
дослідження зарубіжних концепцій правової держави, конституцій країн, що закріпили створення правової держа-ви за мету свого розвитку;
переоцінку економічної ролі держави в умовах ринко-вих відносин;
перегляд взаємовідносин держави і суспільства, відмо-ву від подальшої етатизації суспільства, невтручання держа-ви у вирішення тих питань, що належать до компетенції гро-мадських формувань;
вдосконалення національно-державних відносин;
відповідність законів потребам суспільства і особи, принципам Права як синоніма Правди, Праведності;
розробку процедур і механізмів щодо вирішення кон-фліктів між різними суб'єктами;
високу правову і політичну культуру членів суспіль-ства.
- в єдності, «зв'язці» права і держави первинним є право як загальносоціальне явище, оскільки воно виникає раніше і неза-лежно від держави.
- держава повинна бути обмежена саме таким правом. Вона пов'язана не тільки законами, які сама встановлює (вони, безпе-речно, обов'язкові і для неї), а й загальносоціальним правом — передовсім у процесі законотворчості.
- найголовніше призначення такої держави — забезпечити здійснення, охорону та захист основних прав людини.
- уявлення про правову державу вирішальною мірою зале-жить від того, яким правом збираються її пов'язати, як саме ро-зуміють права людини. А зміст останніх (як зазначалося раніше) завжди так чи інакше несе на собі відбиток конкретних історич-них умов існування людства, а отже, із плином часу цей зміст може зазнавати певних змін, розвиватися. Відповідно ж до транс-формації праворозуміння мають дещо оновлюватися і певні ха-рактеристики уявлення про правову державу.
- правові держави можуть формуватись у неоднакових соці-ально-економічних устроях, системах. Становлення різних за типами правових держав саме за сучасних умов пояснюється тим, що всім таким державам притаманні певні спільні, однакові соціально-змістовні ознаки. Наявність таких ознак — результат того, що в будь-якій сучасній юридичній системі у тій чи іншій формі мають місце приписи, які відображають визнання певної самоцінності кожної людини, а також необхідність забезпечити ви-живання людського роду.