Важливе значення має розкриття корінного питання — про суть держави та її походження.

В літературі дається трояке розуміння поняття «дер-жава»: а) як організація великої суспільної групи. При цьому синонімами терміна «держава» вживаються такі слова, як «країна», «народ», «суспільство», «вітчизна»; б) як відносини політичної влади — сукупність зв'язків між громадянами і органами держави, між органами дер-жави (наприклад, між урядом і парламентом), між ними і політичними партіями тощо. Таке розуміння зводиться до поняття «влада»; в) у вузькому розумінні держава ототожнюється виключно з адміністративними (виконавчо-розпорядчими органами) і з системою правових норм, на основі яких вони функціонують.

Держава виникла як результат процесів, які відбу-валися в суспільстві, реагуючи на розвиток його потреб. Є різні погляди на походження держави. Згідно з теологіч-ною теорією (її представники — ідеологи релігій Старо-давнього Сходу, середньовікових монархій, католицької церкви, ісламської релігії), походження держави поясню-ється Божою волею. Звідти випливає ідея необхідності вихваляння держави, її вічності, недоторканості і залеж-ності від релігійних організацій і діячів, одночасно вимога покірності і покора всіх перед державною владою.

Патріархальна теорія (її представники — Арістотель, Михайловський та ін.) обґрунтовує положення про те, що держава — це результат історичного розвитку сім'ї; абсо-лютна влада монарха є продовженням влади батька в сім'ї (патріарха).

Договірна теорія (її представники — Гроцій, Гоббс, Руссо) доводить, що держава виникла внаслідок угоди (договору) між людьми. Появі держави передував «при-родний стан», коли люди мали природні права (Руссо), або коли йшла «війна всіх проти всіх» (Гоббс). Ця теорія виводить державу не з економічних відносин, а безпосе-редньо з волі і свідомості людей, їхнього розуму.

Психологічна теорія (її представники — Петражицький, Фрейзер, Тард) пояснює державу особливими власти-востями психіки, зокрема психологічною потребою людей у підпорядкуванні. На думку прихильників цієї теорії, держава — це організація, яка створюється для керівни-цтва суспільством з боку визначних осіб.

Теорія насильства (її представники — Гумплович, Дюрінг) пояснює походження держави актом насильства, завоюванням одного племені іншим. З метою їх закабалення і створюється особливий апарат примусу — держава. Завоювання трактується як підпорядкування слабкого, сильному, тобто як закон природи. Історична практика засвідчує, що насильство як політичний акт є похідним від економічних умов. При завоюванні повинен бути пев-ний рівень продуктивних сил, повинна існувати власність.[6, 85]

Згідно з марксизмом, держава виникла разом з поділом суспільства на класи. Організація, яка народилася із родоплемінних форм, стає державою, коли її зміст і функ-ція зводяться до захисту економічних, політичних і ідеоло-гічних інтересів групи, що володіє основними засобами виробництва. В результаті держава як частина надбудови визначається характером виробничих відносин, передусім відносинами власності на основні засоби виробництва. Зов-нішніми ознаками утворення держави в древній Греції були: заміна суспільного поділу за ознакою кровних зв'язків територіальним поділом і організацією; виділення зовнішнього стосовно суспільства апарату влади (армія, поліція, тюрма); утримання цього апарату за рахунок по-датків з громадян. (Держава як політична організація — це такий сус-пільний механізм, який покликаний захищати інтереси людей певної території і регулювати за допомогою пра-вових норм взаємовідносини між ними, використовуючи при необхідності спеціальні органи примусу.)

Суть держави виявляється в її функціях, як основних напрямах діяльності. Це регулювання економічного життя, захист прав людини, сприяння розвиткові освіти і науково-технічному прогресові, забезпечення обороноздатності краї-ни, співробітництво з іншими народами. Щодо ролі дер-жави в суспільному житті, то існують різні точки зору — від таких, що вважають цей інститут найбільшою цінністю, до таких, в яких держава проголошується причиною усіх людських бідувань. Відповідно розрізняються соціально-політичні доктрини.

Функціонування держави може бути спрямоване на за-безпечення природного поступу суспільства, розкриття йо-го потенцій. Держава відповідає за розв'язання тільки тих проблем (наприклад, соціальний захист певних груп насе-лення), які без її втручання не можна розв'язати. Але ре-альністю є і таке правління, при якому держава нав'язує суспільству певну модель розвитку згідно з ідеологічними, інколи навіть химерними та утопічними проектами.

Спрямування внутрішньополітичної і зовнішньополітич-ної діяльності набуває особливого забарвлення, оскільки без цього політичного інституту неможливі національна ідентифікація і самовизначення. В такому випадку функції держави покликані «захистити» вільний розвиток нації як складової світового співтовариства.

Основним структурним елементом державного механіз-му є державний орган. Він володіє рядом таких якостей, які відрізняють його від органів недержавних громадсь-ко-політичних організацій. Тільки державний орган ви-ступає в межах своєї компетенції як офіційний виразник інтересів усього суспільства. Всі державні органи обо-в'язково наділяються владними повноваженнями, які дають змогу здійснювати політику заходами не тільки пе-реконання, а й державного примусу. Беручи до уваги цю важливу якість державних органів, їх часто називають ор-ганами державної влади. Виходячи із компетенції і поряд-ку утворення, органи держави класифікуються на такі види: органи державної влади, органи державного управ-ління, органи правосуддя і контрольно-наглядові органи.

Особливе місце в механізмі держави посідають над-звичайні органи, які створюються в надзвичайних умовах (війна, стихійне лихо) і мають тимчасовий характер. Ком-петенція і повноваження надзвичайних органів зумовлю-ються тими конкретними цілями і завданнями, задля яких вони створюються. Важливою складовою частиною меха-нізму держави є збройні сили, поліція (міліція) і органи державної безпеки. Складовою частиною механізму держа-ви є тюрми, всілякі виправні заклади тощо. Для нормаль-ного функціонування механізму держави необхідна від-повідна матеріальна база. Вона створюється за рахунок засобів, які спеціально виділяються з державного бюдже-ту та інших надходжень. ^Держава характеризується не тільки своєю суттю, функціями, механізмом, вона має також певні форми. Форма держави— це її структура,