ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Поняття тлумачення правових норм

Розділ 2. Способи тлумачення правових норм

Розділ 3. Види та функції тлумачення правових норм.

3.1. Види тлумачення правових норм.

3.2. Інтерпретаційні акти, як вид офіційного тлумачення.

3.3. Функції тлумачення правових норм.

Висновок

Список використаних джерел

Зміст

Вступ

Тлумачення правових норм являється складовою частиною процесу застосування права. Це складне явище, яке має інтелектуально-вольовий характер і направлене на пізнання і пояснення змісту права.

Термін «тлумачення» латинського походження і має багато значень. В нашій мові і літературі ми зустрічає-мо також терміни інтерпретація, інтерпретаційні акти. Тлумачення в самому широкому значенні розуміють, як пізна-вальний процес, який направлений на пояснення явищ при-роди або суспільного життя. Більш точніше тлумачення розуміють як пояснення виразів, формул, символів тощо.

В правознавстві тлумачення розуміється як певний процес мислення, направлений на пізнання змісту правових норм, і як результат цього процесу, який виражається в усній або письмовій формі і має певне значення. Цей процес направ-лений на з'ясування значення і змісту термінів і виразів, які викладені в нормативно-правових актах. Без правильного розуміння значення і змісту норм права і нормативно-пра-вових актів неможливе правильне застосування правових норм. Це обумовлено тим, що право має абстрактний характер і його норми викладені оптимально.

Необхідність тлумачення норм права обумовлена також особливостями зовнішнього оформлення норм права, їх мовно-логічною і юридичною формою. Оскільки нормативно-правові акти викладені на літературній мові народу, в різних сферах суспільних відносин і знань, то з'ясування їх змісту потребує іноді великих зусиль від суб'єктів правоза-стосування, знання правової, літературної і спеціальної термінології. Мова є загальним засобом спілкування, право-відносин між людьми, виконує комунікативну, інформаційну функцію, при її допомозі встановлюються ділові стосунки і взаємозв'язки. Законодавець при оформленні норм права використовує також формальну, діалектичну й інші види логік, що також вимагає роз'яснення змісту правових норм.

Законодавець, формулюючи нормативно-правові акти, виходить не з того, які існують місцеві діалекти і значення тих чи інших слів, а з того, як вони використовуються в спеціальних галузях знань, як вони склались в правозастосовчій практиці і в міжнародно-правових документах.

Розділ 1. Поняття тлумачення правових норм.

Тлумачення права — необхідний і важливий елемент право реалізаційного процесу, зокрема в правозастосуванні. Перш ніж застосува-ти ту чи іншу норму права необхідно з'ясувати її реальний зміст, а в деяких випадках і роз'яснити. Тлумачення — це складна і багатоаспектна діяльність різних суб'єктів, яка має інтелектуально-вольовий ха-рактер і спрямована на пізнання і пояснення змісту правових норм.

З приводу визначення і змісту тлумачення права в літературі існу-ють різні думки. Одні автори розуміють під цим лише з'ясування, інші думають, що зміст тлумачення правових норм складає їх роз'яснення, треті визначають тлумачення як єдність того й іншого. Переконливою, на наш погляд, є третя точка зору, оскільки в першому і другому ви-падку очевидний односторонній підхід.[2, 390]

Тлумачення правових норм — це складний вольовий процес, спрямо-ваний на з'ясування обсягу та точного змісту, який вміщений в нормі пра-ва і роз'яснення його для інших.

Цей процес складається з двох частин (елементів):

а) з'ясування змісту правових норм;

б) роз'яснення змісту норм права.

Тобто «інтерпретатор» спочатку з'ясовує зміст правової норми для себе, а потім з метою встановлення однакового розуміння і застосування роз'яснює зміст правового Припису всім зацікавленим особам.

Перша частина цієї діяльності — з'ясування. Воно характеризує гносеологічну природу тлумачення, яке спрямоване на пізнання пра-ва. Тлумачення-з'ясування виступає як внутрішній процес мислення, що не виходить за межі свідомості самого інтерпретатора. Під час з'я-сування інтерпретатор використовує різні способи і прийоми тлумачення, що забезпечують процес пізнання. З'ясування є необхідною умовою реалізації права у всіх формах: при дотриманні, виконанні, використанні та застосуванні.

Роз'яснення — друга частина єдиного процесу тлумачення права. Вона не завжди наступає за з'ясуванням, проте є продовженням розу-мової діяльності на першому етапі. Цей бік діяльності щодо тлумачен-ня адресований іншим учасникам відносин.

При роз'ясненні об'єктивуються результати першої частини про-цесу. Така об'єктивізація знаходить свій виразу письмовій формі (офі-ційний акт, документ, правовий акт) або в усній (порада, рекомендації).

Таким чином, роз'яснення норм права є не що інше як пояснення і висловлювання змісту волі, яка відображена в нормативно-правових актах.

Взаємовідносини з'ясування, роз'яснення та акту тлумачення як основних елементів поняття тлумачення можуть бути охарактеризовані на практиці взаємозв’язком філософських категорій змісту і форми. При цьому з'ясування і роз'яснення — це безпосередня пізнавальна діяльність, процес її об'єктивізації зовні виступає у вигляді специфіч-ного змісту поняття тлумачення. В той же час акт тлумачення — це форма, в межах якої пізнається і роз'яснюється зміст правових норм.

Тлумачення права, взяте в єдності його змісту (з'ясування і роз'яс-нення), виражається у встановленому акті, який служить оболонкою процесу пізнання й пояснення змісту юридичних норм.

Звідси тлумачення можна визначити як інтелектуально-вольову діяльність щодо з'ясування і роз'яснення змісту норм права з метою їх найбільш правильної реалізації, яка знаходить відображення в особливому акті.[3, 281]

Більш глибокий аналіз дозволяє охарактеризувати тлумачення пра-ва як специфічну діяльність, як особливе соціальне явище, як своєрід-ний фактор правової культури, момент існування і розвитку права, не-обхідну умову правового регулювання.

Необхідність тлумачення як процесу має місце і в деяких інших сферах людської діяльності, коли текст не може бути доступний, зро-зумілий без відповідних операцій щодо інтерпретації термінів, мовних знаків (переклад текстів з однієї мови на іншу, інтерпретація нотних знаків, хімічних формул та ін.).

На відміну від інших видів тлумачення, тлумачення права — особ-лива діяльність, його специфіка обумовлена цілою низкою факторів:

по-перше, ця діяльність пов'язана