Так, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, розглянувши в судо-вому засіданні 6 травня 2004 р. у м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову місцевого суду м. Ялти від 12 лютого 2003 р. щодо Ш., встановила зазначеною постановою Ш. на підставі ч. 4 ст. 309 КК України звільненим від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.

Ш. був притягнутий до кримінальної відповідаль-ності за те, що 13 грудня 2002 р., близько 12 год. по вул. Свердлова у м. Ялті незаконно придбав у невстановленої слідством особи без мети збуту нарко-тичний засіб - канабіс, вагою 7,41 г, який зберігав при собі.

Підставою звільнення Ш. від кримінальної відпо-відальності та закриття справи стало заявлене ним клопотання та надана довідка Ялтинського психоневро-логічного диспансеру про те, що він добровільно про-йшов курс лікування в диспансері з приводу зловживання канабісом з 19 грудня 2002 р. по 10 січня 2003 р.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати постанову у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд.

Подання мотивує тим, що за висновком судово-наркологічної експертизи Ш. не потребував лікування від наркоманії, але пройшов його, маючи на меті в такий спосіб звільнитися від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, котрий

підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали

справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково.

Згідно зі ст. 281 КПК України, суд, розглядаючи справу та маючи нові дані щодо залежності Ш. від нарко-манії, котрі суперечать даним досудового слідства, мав направити справу на додаткове розслідування, проте цього не зробив.

Доводи касаційного подання, що Ш. не страждав на наркоманію, ґрунтуються на суперечливих доказах, які є у справі, одним з яких не можна віддати перевагу для вирішення питання, страждає Ш. на наркоманію чи ні, і, відповідно, - потребував лікування чи ні.

Зокрема, в судовому засіданні Ш. пояснив, що нарко-тичну речовину, з якою був затриманий, він придбав для особистого вживання. Добровільно звернувся до лікувальної установи та пройшов курс лікування від наркоманії.

Водночас, згідно з актом № 436 психоневрологіч-ного диспансеру м. Ялти від 19 грудня 2002 р., Ш. на наркоманію не страждає та лікування не потребує, а згідно з наданою судові довідкою, Ш. того ж дня, 19 грудня 2002 р., розпочав лікування від наркоманії, яке закінчив 10 січня 2003 р.

Обидва документи підписані завідувачем наркологіч-ного диспансеру м. Ялти Б.

За таких обставин органам досудового слідства належить з'ясувати, чи дійсно Ш. проходив лікування від наркоманії, чи відповідало це лікування загаль-ним умовам медичного втручання, передбаченим ст. 42 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 р., тобто чи не завдало воно шкоди здоров'ю пацієнта, зважаючи на висновок, що Ш. такого лікування не потребував.

За необхідності у справі слід призначити судово-медико-наркологічну експертизу.

Список використаної літератури

1. Конституція України. К.: Велес., 2005, 58 с.

2. Кримінальний кодекс України. – К.: Офіційне видання Міністерства юстиції України, 2001, 206 с.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001р./За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: “Каннон”, “А.С.К.”, 2001, 1054 с.

4. Єфремов С. О. Діяльне каяття як засіб запобігання виявам тероризму // Актуальні проблеми держави та права. Вип. 8. - Одеса: Одеська Національна юридична академія, 2000, 385 с.

5. Тихий В. П. Окремі аспекти практичного застосування Кримі-нального кодексу України // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт. 2001р. / Редкол.: В. В. Сташис (голов. ред.) та ін. - К.-Х.: Юрінком Інтер, 2002, 542 с.

6. Тихий В. П. Готування до злочину (коментар до статті 14 КК України) // Вісник Конституційного Суду України. -.2004. - № 3, 156 с.

7. Тихий В. П. Готування до злочину (коментар до статті 14 КК України) // Вісник Конституційного Суду України. - 2004. - № 4, 174 с.

8. Шевчук А. В. Поняття та види стадій вчинення злочину // Науко-вий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 91: Правознавство. - Чернівці: ЧДУ, 2000, 262 с.

9. Шевчук А. В. Замах на злочин та його ознаки // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 105: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2001. 460 с.

10. Шевчук А. В. Готування до злочину та особливості відповідальності за готування // Актуальні проблеми держави і права. Випуск 11. -Одеса: Юридична література, 2001, 185 с.

11. Шевчук А. В. Поняття непридатного замаху та його види // Науко-вий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 125: Правознавство. -Чернівці: Рута, 2001, 205 с.

12. Кримінальне право України. Загальна частина. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. – Юрінком, 2001, 436 с.

13. Кримінальне право України. Особлива частина. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. – Юрінком, 2001, 392 с.

14. Кримінальне право України. Загальна частина. Бажанов М.І.– Юрінком, 2001, 420 с.

15. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник / В.В. Кузнєцов, А.В. Савченко. За заг. ред. професорів Є.М. Мойсеєва та О.М. Джужи. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006, 257