як погроза вбивством, погроза знищення майна, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку тощо (наприклад, статті 129, 195, 295 КК України та ін.). При цьому карається не власне умисел, а суспільно небезпечне діяння (погроза чи заклики), навіть якщо в особи не було наміру на-далі реалізувати погрозу чи заклики, бо спричиняється безпо-середня шкода особистій або громадській безпеці, громад-ському порядку.
Наведене свідчить про те, що прояв умислу на вчинення злочину, з одного боку, та погроза вчинити злочин або заклики до вчинення злочину, з другого, - це різні поняття. У першому випадку кримінальна відповідальність відсутня, в другому вона наявна, якщо це передбачено певною кримінально-правовою нормою Особливої частини КК України.
Кваліфікація невдалої співучасті. У теорії кримінального права вважається, що невдала співучасть наявна, коли, не-зважаючи на дії когось зі співучасників, злочин не вчиняєть-ся. На нашу думку, така позиція є дещо неточною, зважаючи на те, що можливі ситуації, коли виконавець вчиняє злочин (вбивство), використовуючи автомобіль, без знаряддя злочину (пістолета), який йому надав пособник. У таких ситуаціях дії пособника не перебувають у причинному зв'язку з наслідком, який настав (він притягується лише за готування до вбивства). Його дії слід вважати також невдалою співучастю.
Тож невдала співучасть наявна, коли співучасник виконує свою роль, але виконавець не вчиняє злочину чи вчиняє, не скориставшись при цьому допомогою пособника.
Під невдалою співучастю слід розуміти такі ситуації:
якщо підмовлюваний не піддався на вплив підбурювача чи добровільно відмовився від вчинення злочину;
якщо пособник вчинив дії після добровільної відмови виконавця (про що сам пособник не знав). У таких випадках співучасті немає, оскільки відсутній зв'язок між діями виконавця (підбурювача) та пособника (виконавця). Наявне лише умисне створення умов для вчинення злочину, що, відповідно до ст. 14 КК України вважається готуванням до злочину;*
якщо виконавець не зміг скористатися сприянням пособ-ника, зокрема, коли сприяння вчинено після вчинення виконав-цем посягання чи виконавець безпосередньо не використав поради, засоби або знаряддя вчинення злочину, надані пособником.
У такому разі пособник повинен відповідати за готування до злочину, котрий намагався чи вчинив виконавець.
Отож невдала співучасть кваліфікується як готування до зло-чину. Такої думки дотримується більшість науковців. Хоча, на-приклад, А. Санталов вважає, що при такій формулі кваліфі-кації, як готування до злочину, поєднується несумісне. Прихильники такої позиції аргументують це тим, що в злочинах зі спеціальним суб'єктом при невдалій співучасті, фактично, за готування до такого злочину суб'єктом (організатором, під-бурювачем, пособником) може бути й не спеціальна особа, що є неприпустимим. Видається, що така аргументація не відпо-відає дійсності, бо, загальновідомо, що виконавцем цих зло-чинів може бути тільки спеціальний суб'єкт, а організатором, підбурювачем, пособником - й інші особи, не наділені ознаками спеціального суб'єкта.
Кваліфікація досягнення змови на вчинення злочину, організації злочинної групи, участі в організованій групі. Зазначені дії кваліфікуються або як готування до злочину, або як закінчений злочин, залежно від конструкції норм Особ-ливої частини КК України. [10, 105]
Якщо у статті Особливої частини вказано на змову як на одну з ознак складу злочину, то досягнення лише такої змови без подальших дій кваліфікується як готування до злочину. Коли ж у статті Особливої частини передбачена відповідальність за створення злочинної організації, або за участь у злочинній організації (групі) як на ознаки об'єктивної сторони, то скоєне кваліфікується як закінчений злочин.
Кваліфікація закінченого злочину, що являє собою готування до іншого злочину. Скоєне кваліфікується як сукуп-ність злочинів - готування до відповідного злочину та закінче-ний злочин. Так, згідно з п. 26 постанови ПВСУ № 3 від 26 квіт-ня 2002 р. "Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіо-активними матеріалами", якщо викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухо-вих речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів та їх незаконне носіння, зберігання, передача чи збут здійснені для вчинення іншого злочину, такі дії мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів.
2.2. Кваліфікація деяких видів замаху на злочин
Замах на злочин є другою стадією його вчинення. Об'єктивні ознаки замаху на злочин:
вчинення діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину;
у часі відбувається після готування до злочину;
є логічним продовженням створення умов для вчинення злочину;
діяння є суспільно небезпечним, тому що відбувається створення реальної загрози для заподіяння шкоди суспільним відносинам або така шкода завдається частково;
діяння частково чи повністю (при цьому відсутні наслідки в матеріальному складі злочину) охоплюються об'єктивною стороною задуманого злочину, передбаченого статтею Особ-ливої частини КК України;
діяння безпосередньо наближене до об'єкта злочину. Шкода об'єктові злочину замахом або не спричиняється, або спричиня-ється лише частково;
злочинна діяльність не доводиться до кінця з причин, які не залежать від волі винного.
Під діянням, безпосередньо спрямованим на вчинення зло-чину, слід розуміти діяння, що безпосередньо посягає на об'єкт, який перебуває під охороною закону, створює безпосередню небезпеку спричинення йому шкоди. Уже починається виконан-ня об'єктивної сторони злочину та завжди вчиняються діяння, передбачені диспозицією певної статті Особливої частини КК України як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони складу зло-чину (приміром, проникнення в житло з метою крадіжки майна, спроба запустити мотор з метою заволодіння автомобілем та ін.). У конкретних злочинах обсяг виконання об'єктивної сторони складу злочину може бути різним.
Недоведення злочину до кінця вказує на незавершеність об'єктивної сторони злочину. Вона не набуває повного розвитку, тобто повною мірою не здійснюється. Особа чи не виконує всі діяння, що утворюють об'єктивну сторону (скажімо, хабародавець намагається