Передбачені законом види звільнення від кримінальної відпо-відальності можуть бути поділені на групи за різними підставами. Так, залежно від того, правом чи обов'язком суду є звільнення особи від кримінальної відповідальності, виділяють два види такого звільнен-ня: обов'язкове і необов'язкове (факультативне). Факультативним є звільнення, передбачене ст. 47 КК (передача на поруки) і ст. 48 КК (змі-на обстановки). Це означає, що за наявності підстав, установлених зазначеними статтями, суд має право, але не зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності. В усіх інших випадках ви-мога закону про звільнення від кримінальної відповідальності є імпе-ративною, тобто такою, що зобов'язує суд звільнити особу від кри-мінальної відповідальності (наприклад, при дійовому каятті або при-миренні з потерпілим, а також після закінчення строків давності і при спеціальних видах звільнення, передбачених в Особливій частині КК).

Звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути безумовним і умовним. Безумовне звільнення означає, що особа звіль-няється від кримінальної відповідальності остаточно, безповоротно. Таке звільнення не ставиться в залежність від подальшої поведінки особи після ухвалення рішення про її звільнення. З цього погляду всі види звільнення від кримінальної відповідальності є безумовними, крім одного, а саме: звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи ор-ганізації (ст. 47 КК). У цьому разі особа звільняється від криміналь-ної відповідальності під умовою, що протягом року вона виправдає довіру колективу. В противному разі вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин.

1.2. Правові підстави та порядок звільнення від кримінально відповідальності

Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кримінальним кодексом України, а також на підставі закон: України про амністію чи акта помилування.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачає них цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення в) кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована кримінальним кримінально-процесуальним законодавством відмова держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Про поняття кримінальної відповідальності. [4, 142]

За своїм змістом звільнення від кримінальної відповідальності характеризуєте трьома моментами: 1) не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин (обвинувальний вирок суду не постановляється); 2) до винного не застосовується покарання; 3) через відсутність обвинувального вироку звільнена від кримінальної відповідальності особа вважається такою, що не має судимості.

Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті розглядуваного правового інституту не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчинень злочину. У даному випадку КК виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння, а тому передбачені розділом IX Особливої частини КК підстави звільнення від кримінальної відповідальності визнаються нереабілітуючими.

Направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав, визначених законом, н допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. У такому разі провадженні у справі продовжується в звичайному порядку.

Від кримінальної відповідальності звільняється особа, яка вчинила суспільно не безпечне діяння, що містить склад конкретного злочину, передбаченого КК. У зв'язку цим звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від випадків, коли склад злочину як підстава кримінальної відповідальності взагалі відсутній, що виключає кримінальну відповідальність. Йдеться зокрема про:

1) добровільну відмову (ст. 17);

2) вчинення суспільно небезпечного діяння неосудною особою (ч. 2 ст. 19) або особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності (ст. 22);

3) обставини, що виключають злочинність діяння (статті 36-43).

КК передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:

у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46);

у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47);

у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48);

у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49);

на підставі закону про амністію або акта помилування;

у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.

спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів (передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 4 ст. 212, ч. З ст. 369). Умови звільнення від кримінальної відповідальності, які містяться в Особливій частині КК, формулюються по-різному - з урахуванням специфіки злочину та конкрет-ної мети застосування такого звільнення.

Залежно від того, на підставі якого правового акта здійснюється звільнення від кримінальної відповідальності, розрізняють звільнен-ня: 1) у випадках, передбачених КК; 2) на підставі Закону України про амністію; 3) на підставі Указу Президента України про помилування. Нарешті, від того, де в КК передбачена підстава звільнення від кри-мінальної відповідальності, виділяють звільнення, передбачене: 1) у Загальній частині і 2) в Особливій частині КК.

У Загальній частині питання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядаються в різних розділах. Так, добровіль-на відмова від доведення злочину до кінця — у розділі III «Злочин, його види та стадії», а питання про звільнення від кримінальної від-повідальності на підставі амністії і помилування — у розділі XII «Звільнення від покарання та його відбування».

Розділ IX «Звільнення від