КУРСОВА РОБОТА

На тему:

“Дія нормативно-правових актів в часі, просторі, за колом осіб”

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.

ТЕМПОРАЛЬНА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

1.1. Різноманітність способів набуття чинності нормативно-правовими актами в Україні

1.2. Припинення дії нормативно-правових актів (втрата ними юридичної сили

1.3. Пряма, зворотна та переживаюча дія нормативно-правових актів9

РОЗДІЛ 2.

ДІЯ НОРМАТИВНИХ ПРАВОВИХ АКТІВ В ПРОСТОРІ

РОЗДІЛ 3.

ПОРЯДОК ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА ЗА КОЛОМ ОСІБ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Основним джерелом права більшості сучасних держав є нормативно-правовий акт, який характеризується такими ознаками: 1) ухвалюється чи санкціонується уповноваженими органами держави, їх посадовими особами, іншими суб'єктами правотворчості і є їх одностороннім волевиявленням; 2) має зовнішню форму у вигляді певного писемного документа; 3) містить нові норми права чи змінює, скасовує чинні; 4) приймається згідно з чітко визначеною процедурою; 5) має юридичну силу, що відображує співвідношення з іншими правовими актами, місце і роль у системах законодавства і правового регулювання; 6) надає волі народу офіційного характеру.

На сьогодні нормативно-правова база України нараховує понад 30 тис. нормативно-правових актів. З них 1295 — закони, 26 — кодекси, 58 — декрети Кабінету Міністрів України, що мають силу закону, 33 — укази Президента України, прийняті відповідно до п. 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, що набули чинності та діють як закони. Збереглася тенденція, властива радянському законодавству, коли законодавчі акти співвідносяться з підзаконними в пропорції 4,6% до 95,4%. До того ж продовжують діяти 75 законів Української РСР. Потребують прийняття нові кодекси України. Не реалізованою залишається Постанова Верховної Ради України «Про підготовку до видання Зводу законів України» від 5 березня 1998 р.

Одним з основних аспектів функціонування вищевказаних нормативно-правових актів є їх дія у часі, просторі, за колом осіб. У даній роботі на основі чинного законодавства та теорії держави і права спробуємо дати вичерпну характеристику кожного з вказаних напрямків дії нормативно-правових актів, враховуючи специфіку кожного з них.

РОЗДІЛ 1.

ТЕМПОРАЛЬНА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

1.1. Різноманітність способів набуття чинності нормативно-правовими актами в Україні

Дію нормативного акта у часі характеризують чотири по-казники:

1) момент набуття актом чинності, тобто початку його дії;

2) напрям темпоральної дії нормативного акта;

3) момент зупинення дії нормативного акта;

4) момент припинення (скасування) дії нормативного акта [26, c. 41].

Отже, чинність закону (нормативного акта) у часі починаєть-ся з моменту набрання законом чинності. Набрання законом чинності означає, що з цього моменту всі організації, посадові особи і громадяни повинні керуватися ним, виконувати і дотри-муватись його.

Відомо, що порядок і терміни набрання законами чинності встановлюються в кожній державі особливими актами. В Україні ці правила сформульовані насамперед у ч. 2 і 3 ст. 57 Конституції України, згідно з якими “закони та інші нормативно-правові ак-ти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути дове-дені до відома населення в порядку, встановленому законом” [11].

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають пра-ва і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у поряд-ку, встановленому законом, є не чинними».

Як бачимо, в Конституції порядок набрання чинності норма-тивними актами викладено лише в загальних рисах. Більше того, в Конституції є пряма вказівка на необхідність прийняття з цього питання спеціального закону. На жаль, на сьогоднішній день в Україні такого закону все ще немає. Зараз з цього питання діє Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів і набрання ними чинності» (далі — Указ № 503).

Стаття 1 Указу № 503 визнає офіційними друкованими видан-нями «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Урядовий кур'єр». Регламент Верховної Ради Укра-їни додатково визнає офіційним виданням щодо актів Верховної Ради газету «Голос України».

Розглянемо порядок набуття чинності різними нормативними актами.

1. Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції та Указом № 503 Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно оприлюднені через телебачення і радіо.

Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів і з зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду.

Нормативно-правові акти можуть бути опубліковані в інших друкованих виданнях лише після їх офіційного оприлюднення відповідно до статті 1 цього Указу.

Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування.

Громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.

Нормативні акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим нормативним актом, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні [24].

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Якщо закон України, інший акт Верховної Ради України опубліковано в будь-якій із газет, зазначених у частинах другій і третій статті 1 цього Указу, до його опублікування в "Офіційному віснику України", "Відомостях Верховної Ради України", він набирає чинності після опублікування в тій із вказаних газет, де його опубліковано раніше.

Якщо інший нормативно-правовий акт опубліковано в