8. Злочин слуг і феодал залежних людей проти феодалів.

Крім того Ю. А. Юхо підрозділяє злочини за способом порушення справ в суді, на три види;

1) злочини, справи по яких порушувалися представниками державної влади незалежно від наявності потерпілого або його волі;

2) злочини у справах приватного звинувачення;

3) злочини у справах змішаного звинувачення, по яких обвинувачами могли виступати як посадовці державного апарату, так і окремі громадяни.

Злочини проти життя та здоров’я. Розділ 2 Статуту 1529 року містить норми про такі злочини, як нанесення тілесних ушкоджень, штрафи, які накладались за їх вчинення.

Коли на чийсь шляхетський будинок навмисно, насильно був здійснений напад або напад і в тому будинку був би хто-небудь вбитий, зловмисник піддається смертній карі разом зі своїми спільниками. При цьому головщина повинна бути виплачена відповідно до стану вбитого у подвійному розмірі.

А коли б зловмисник кого-небудь поранив, то тільки він сам присуджується до смертної кари, а його спільники присуджуються до тюремного ув'язнення па дні башти як кримінальні злочинці терміном один рік і шість тижнів.

А коли насильно наїхавши чи напавши, нікого не поранив і не вбив, але ознаки насилля залишив або шкоду причинив, тоді тільки за насилля буде платити 12 рублів грошей, а також відшкодовувати збитки.

Коли б син чи дочка свою матір чи батька насильно вбили або по-іншому позбавили їх життя, то вони не тільки смертною карою покарані бути полинні, але й позбавлені честі і майна, яке передається на користь інших братів чи сестер або родичів. Вбивця ганебною смертною карою повинен бути покараний: водити по ринку, кліщами тіло рвати, а потім посадити у шкіряний мішок разом з собакою, півнем, вужем і котом і втопити. Таким же способом караються співучасники.

За навмисне вбивство батьками свого дитяти вбивця карається однім роком і шести тижнями тюремного ув'язнення в банні, а відсидівши строк, повинні чотири рази в рік при церкві чи костьолі приносити покаяння і сповідатися в явному гріху перед всіма людьми християнськими.

Коли чийсь слуга із-за злого умислу свого пана вбив чи поранив, він карається жорстокою смертною карою — четвертуванням. А коли б не вбив і не поранив, а лише зброю проти свого пана підняв, то позбавляється руки.

Коли б хтось дівчину чи порядну жінку будь-якого звання зґвалтував, а потерпіла звала на поміч і на крик прибігли б люди, побачили ознаки насилля, а потім у суді двома або трьома свідками засвідчила факт злочину, то такий насильник крається смертною карою.

Коли б вона побажала за насильника вийти заміж, на то її воля.

А коли б насилля сталось у такому місці, де б люди почули крик, але дівчина чи жінка не кричала, а лише потім розказала про те, що сталось, то така розповідь за доказ насилля прийматися не може.

Коли б хтось без згоди батька чи матері або інших близьких родичів насильно взяв за дружину дівчину чи жінку, то такий викрадач карається смертною карою. А в якості нав'язки третя частина свого майна достається потерпілій. Крім того, з двох частин майна вираховуються збитки, нанесені під час насилля.

Коли б хто навмисно у гніві ножем, кинджалом вбив, то, якщо він шляхтич і шляхтича вбив карається четвертуванням. Якщо те здійснить проти шляхтича людина простого звання, то теж карається четвертуванням. А якщо таким же способом шляхтич вб'є просту людину, він карається позбавленням руки, крім випадку затримання на місці злочину [6, c. 119].

З майна кожного такого вбивці стягується головщина. Якщо при такому випадку здійснене поранення, то шляхтич за нанесення рани шляхтичу карається позбавленням руки, а за поранення простої людини карається грошовим стягненням. Якщо поранить шляхтича людина простого звання, то карається смертною карою, а за простолюдина позбавляється руки.

Коли хто-небудь когось не з причини сварки, а таємно вдень чи вночі вб'є і при цьому буде спійманий на місці злочину або на нього буде достатньо доказів вчиненого злочину, то коли це здійснить шляхтич по відношенню до шляхтича, карається смертного карою четвертуванням або посаженням на палю. Він позбавляється честі. При цьому сплачується головщина у подвійному розмірі. Якщо при цьому шляхтич шляхтича поранить, то теж буде покараний смертною карою і на-в'язкою з його майна.

А якщо такий злочин здійснить по відношенню до шляхтича проста людна, то вона присуджується до смертної кари різними жорстокими муками, а за поранення карається відрубуванням голови.

Коли б декілька осіб шляхетського стану були звинувачені у вбивстві шляхтича, тоді один з них, кого виберуть на смерть і присягнуть на нього, карається смертною карою. А спільники його повинні виплатити головщину 100 коп грошей і відбути покарання тюремним ув'язненням один рік і шість тижнів.

Коли б люди простого звання вбили шляхтича або шляхтянку, то всі вони караються смертною карою. Однак і таких простих людей за голову шляхтича не повинно бути страчено більше трьох чоловік. А коли б люди простого звання навмисне напали на шляхетський будинок, то всі вони караються смертною карою.

Коли б жінка, не будучи одруженою, яка вела непорядний і розпусний спосіб життя, завагітніла, а потім через сором чи побоювання розкриття і покарання позбавилась плоду і умертвила його сама або з допомогою когось іншого, то та хто погубила свій плід і її спільники караються смертною карою.

Злочини проти власності. Грабежі. Коли б хто-небудь захопив на чужій землі табун коней князівських,