До подання про скасування або зміну примусових заходів медичного характеру додається висновок комісії лікарів-психіат-рів, у якому обґрунтовується необхідність скасування або зміни таких заходів.

Справи про скасування або зміну примусових заходів медичного характеру розглядаються і вирішуються в такому ж порядку, як і справи про застосування таких заходів (див. ст.419 КПК) [23, 665].

У судове засідання викликаються: прокурор, захисник, представник лікарської комісії, що дала висновок, особа, щодо якої вирішується питання про скасування або зміну примусових заходів медичного характеру (якщо дозволяє стан її здоров'я). Про час розгляду справи повідомляється особа, за поданням (заявою) якої розглядається справа, і адміністрація лікувальної установи, де знаходиться дана особа.

Розглядаючи справу про скасування або зміну примусових заходів медичного характеру, суди повинні перевірити обґрунто-ваність подання головного психіатра або заяви представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра). За наявності сумніву в правильності висновків лікарів-психіатрів про видужання осо-би, яка вчинила суспільне небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, або про такі зміни стану здоров'я такої особи, коли відпадає необхідність у раніше застосованих заходах медичного характеру, суд може викликати в судове засідання члена лікарської комісії й особу, щодо якої вирішується питання.

Примусовий захід медичного характеру скасовується, якщо особа видужала або стан її здоров'я істотно покращився, і вона не становить більше небезпеки для суспільства.

При зміні примусових заходів медичного характеру суд вправі замінити тип психіатричного закладу, перевести особу в психіатричний заклад з менш суворим наглядом.

У результаті розгляду справи суд виносить ухвалу, а суддя - постанову, якими: скасовують примусовий захід медич-ного характеру; змінюють примусовий захід медичного харак-теру; відмовляють в задоволенні клопотання.

Суд не вправі відмовити в скасуванні примусового заходу медичного характеру виходячи тільки із вчинення особою діяння, яке становить велику суспільну небезпеку, і нетривалого строку застосування до неї примусових заходів, хоча стан її здоров'я істотно покращився [13, 548].

Питання, пов'язані з оскарженням ухвали суду або по-станови судді про застосування, скасування або зміну примусових заходів медичного характеру і внесенням на них подання про-курора, регулюються відповідними статтями глав 29-31 КПК (подача апеляцій, розгляд справ за апеляціями і касаційне про-вадження).

На постанови про застосування або незастосування заходів медичного характеру, ухвалені місцевими судами, законний пред-ставник і захисник особи, стосовно якої вирішувалося це пи-тання, а також прокурор, який брав участь у розгляді справи, можуть подати апеляцію в апеляційний суд протягом 15 діб з моменту оголошення постанови.

На ухвали і постанови апеляційного суду із зазначених питань, винесені ним як судом першої інстанції, а також на постанови цього суду, винесені ним в апеляційному порядку, законний представник і захисник особи, стосовно якої розгля-далася справа, вправі подати касаційну скаргу, а прокурор, який брав участь у розгляді справи, - касаційне подання у строки, передбачені ст.386 КПК, тобто протягом одного місяця з моменту оголошення ухвали чи постанови.

Ухвала (постанова) суду першої інстанції може бути змі-нена або скасована судом апеляційної або касаційної інстанції у випадках, передбачених ч.2 ст.373, ст.374, 398 КПК.

6. ВІДНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ ЩО-ДО ОСОБИ, ДО ЯКОЇ БУЛИ ЗАСТОСОВАНІ ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАК-ТЕРУ

Коли особа, щодо якої були застосовані примусові заходи медичного характеру внаслідок її психічного захво-рювання після вчинення злочину, видужає, то суд на підставі висновку медичної комісії в порядку статті 419 цього Кодексу виносить ухвалу, а суддя - постанову про скасування застосованого заходу медичного характеру та направлення справи для провадження досудового слідства чи судового розгляду, якщо неосудність або обмежена осудність була встановлена під час судового слідства. Час перебування в медичній установі, якщо ця особа засу-джена до позбавлення волі або виправних робіт, зарахо-вується в строк відбування покарання.

Ухвала (постанова) про відновлення справи може бути винесена в межах встановленої законом давності притяг-нення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст.95 КК, у випадку припинення засто-сування примусових заходів медичного характеру у зв'язку з видужанням, особи, які вчинили злочини в стані осудності, але захворіли психічним захворюванням до постановления вироку, підлягають покаранню на загальних підставах.

Питання про поновлення справи ы направлення її для провадження досудового слідства або судового розгляду вирішу-ється судом одночасно зі скасуванням примусових заходів медич-ного характеру [11, 207].

Порядок вирішення цих питань такий же, як і при вирішенні питань про застосування примусових заходів медич-ного характеру (див. ст.419 КПК).

Після скасування примусового заходу медичного харак-теру кримінальна справа стосовно особи, неосудність або обме-жена осудність якої була встановлена під час судового слідства, направляється відповідному суду першої інстанції для розгляду, а у всіх Інших випадках - для провадження досудового слідства.

Якщо під час розгляду справи особа засуджується до позбавлення волі, виправних робіт, обмеження волі, арешту, до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовця, до службового обмеження для військовослужбовців, до громадських робіт, то у строк відбування покарання зараховується час перебу-вання в медичній установі.

Якщо суд, скасовуючи примусові заходи медичного харак-теру у зв'язку з одужанням особи, яка захворіла психічним захворюванням після вчинення злочину, встановить, що минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальна справа підлягає закриттю.

ВИСНОВОК

Отже, примусові заходи медичного характеру – це надання згідно рішення суду психіатричної допомоги в примусовому порядку особі, що скоїла суспільно небезпечну дію чи бездіяльності, яке підпадає під ознаки діяння, з метою обов’язкового лікування психічно хворого, охорони прав і законних інтересів його та інших осіб, а також попередження скоєння цією особою нових суспільно небезпечних діянь.

За рішенням суду можуть призначатися такі примусові заходи медичного характеру як:

надання