Кадрова служба державного органу перевіряє подані документи на відповідність їх встановленим вимогам щодо прийняття на державну службу, передбаченим для кандидатів на посаду держслужбовця. За рішенням конкурсної комісії до участі в конкурсі допускаються особи, які відповідають умовам конкурсу. Особи, документи яких не відповідають встановленим вимогам, за рішенням голови конкурсної комісії, до конкурсу не допускаються, про що їм повідомляється з відповідним обґрунтуванням. Процес добору персоналу можна відобразити за допомогою таких послідовних кроків: попередній відбір (прийом та розгляд документів на участь у конкурсі), проведення іспиту та відбір кандидатів, рішення про прийняття на роботу.

Попередній відбір являє собою аналіз претендентів із точки зору їх відповідності вимогам державного органу. Основна мета цього етапу відбору - відсіювання кандидатів, які не відповідають умовам конкурсу, встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади. Попередній відбір здійснюється, як правило, за допомогою двох методів: аналізу анкетних даних і тестування.

Аналіз анкетних даних дає можливість визначити відповідність базових відомостей претендентів умовам конкурсу та їхні потенційні можливості здійснювати функціональні обов'язки. Однак цей метод має суттєвий недолік, оскільки не враховує інформацію про особисті якості та потенціал співробітників й орієнтований виключно на факти з минулого претендента. Особливо обмеженим є цей метод при відборі кандидатів на керівні посади.

Тестування дає можливість більш точного визначення сучасного стану кандидата відповідно до посадових вимог, його потенціалу розвитку. Тут діагностиці піддаються якості та характеристики претендентів - професійні знання, ділові якості, досвід роботи, схильність до управлінської діяльності, аналітичні та організаційні здібності, широта поглядів, темперамент, задатки лідера, комунікабельність, впевненість у собі, пам'ять тощо. До переваг цього методу можна віднести можливісь оцінки сучасного стану претендента з урахуванням специфіки організації та майбутньої посади. До недоліків - значні фінансові затрати, у багатьох випадках необхідність зовнішньої експертизи, умовність та обмеженість тестів. Кожен державний орган повинен зважено підходити до вибору тестів, враховуючи функціональну специфіку, культурні особливості тощо.

Співбесіда (інтерв'ю), тобто комісія чи спеціалісти кадрових служб проводять індивідуальні співбесіди (інтерв'ю) із відібраними після початкового етапу кандидатами. Мета цих співбесід полягає в оціненні відповідності кандидата портрету ідеального співробітника, його здатності виконувати службові обов'язки, потенціалу професійного росту, наявності передумов для успішної соціалізації в новому колективі, вміння співпрацювати з колегами, підлеглими і керівниками, виявлення очікувань претендента стосовно перспектив кар’єри, оплати та умов праці, бажання поділяти цінності та місію організації.

В Україні з метою об'єктивної оцінки знань і здібностей кандидатів на посаду держслужбовців та згідно з Порядком проведення конкурсу проводиться іспит. Під час іспиту перевіряються знання кандидатами на заміщення вакантних посад Конституції України, Законів України «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією», а також законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та структурного підрозділу. Порядок проведення іспиту та перелік питань на перевірку знань затверджується керівником органу, в якому проводиться конкурс. Екзаменаційні білети, що складаються з п'яти питань,
формуються за формою, передбаченою Загальним порядком проведення іспиту на заміщення вакантних посад державних службовців, та затверджуються головою конкурсної комісії. Кількість білетів не може бути меншою від п'ятнадцяти.
Процедура іспиту складається з трьох етапів:

1) організаційна підготовка до іспиту;

2) складання іспиту;

3) оцінювання та підбиття підсумків іспиту.

Організаційна підготовка до іспиту проводиться у день проведення іспиту з усіма кандидатами секретарем комісії. Іспит складається письмово або шляхом комп'ютерного тестування державною мовою. Загальний час для підготовки відповіді на екзаменаційний білет має становити не більш як 60 хвилин. Для оцінки знань кандидатів використовується п'ятибальна система. Оцінювання відповідей проводиться всіма членами комісії, які приймають спільне рішення щодо оцінки відповіді на кожне питання екзаменаційного білета. Підбиття підсумку здійснюється шляхом додавання балів за кожне питання й занесення загальної суми балів в екзаменаційну відомість. Кандидати, які набрали загальну суму балів, що не є нижчою 50