Після проведення всіх конкурсних випробувань настає вирішальна фаза – ухалення рішення про відбір конкретного кандидата. Право оцінювання ділових якостей претендентів і відбір кращого кандидата належить конкурсній комісії. Кандидати, які не склали іспит не можуть бути рекомендовані конкурсною комісією для призначення на посаду. Переможцем конкурсу визначається особа, знання, здібності, професіоналізм, освіта, досвід, особисті характеристики якої були оцінені конкурсною комісією найвище. За рівних кваліфікаційних вимог кандидатів, перевага надається фахівцям, які:

мають науковий ступінь за профілем майбутньої роботи;

працювали на керівних посадах у державних підприємствах;

отримали нову вищу освіту за фахом, у тому числі в одній з країн із розвиненою економікою, або мають фаховий стаж за кордоном;

володіють іноземними мовами[19, с.10].

Рішення комісії, оформлене у формі протоколу, підписується всіма членами комісії та надається керівнику не пізніше ніж через два дні після голосування. Кандидати, які успішно склали іспит, але не були відібрані для призначення на посади, можуть бути рекомендовані для зарахування до кадрового резерву та протягом року можуть бути прийняті на рівнозначну або нижчу посаду без повторного конкурсу. Про результати конкурсу комісія повідомляє учасників протягом трьох днів після його завершення.

Переможець конкурсу призначається на державну посаду наказом керівника установи. Особа, яку прийнято на державну службу, набуває статусу державного службовця й суб'єкта державно-службових відносин. Особливість цих відносин полягає в тому, що вони складаються між державою в особі її
органів і державним службовцем. Ці відносини юридично закріплюють вступ громадянина на державну службу, що є підставою для виконання ним службових обов'язків на визначеній посаді, та виникнення його обов'язків
перед державою, а також службових і особистих прав.

Крім конкурсного порядку прийняття на посади третьої-сьомої категорій державних службовців існують посади, зарахування на які може здійснюватися без проведення конкурсу. До них віднесені такі адміністративні посади:

1) керівники, перші заступники, заступники керівників урядових органів державного управління – призначаються Кабінетом Міністрів України;

2) заступники голів обласних державних адміністрацій - призначаються головами відповідних держадміністрацій за погодженням із відповідним віце- прем'єр-міністром;

3) заступники голови Київської міської державної адміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади,- призначаються Київським міським головою за погодженням із Кабінетом Міністрів України;

4) керівники апаратів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - призначаються головами відповідних держадміністрацій за погодженням із Кабінетом Міністрів України;

5) голови районних державних адміністрацій - призначаються Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України;

6) перші заступники та заступники голів районних державних адміністрацій - призначаються головами районних державних адміністрацій за погодженням із відповідними заступниками голів обласних державних адміністрацій;

7) керівники апаратів районних державних адміністрацій - призначаються головами відповідних держадміністрацій;

8) керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - призначаються головами відповідних держадміністрацій за погодженням із відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади;

9) керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій - призначаються головами відповідних держадміністрацій за погодженням із відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями;

10) керівники структурних підрозділів районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим - призначаються головами відповідних районних держадміністрацій за погодженням із відповідними посадовими особами Ради
міністрів АРК;

11) керівники кадрових служб центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - призначаються керівником відповідного органу за наявності висновку Головдержслужби.

Законом України „Про державну службу” вперше в практику державного будівництва України законодавче вводиться інститут патронатної служби. Зарубіжній практиці цей інститут відомий давно. Зміст його зводиться до того, що в розріз із загальним правилом, коли не можуть бути обраними або прийнятими на посаду в державному органі та його апараті особи, які є їх близькими родичами чи свояками, керівники вищих державних органів вправі самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно зі штатним розписом і категорією, що відповідає посаді. На такі посади, отже, можуть добиратися родичі, свояки, друзі та ін. Правом добирати собі на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно із Законом України „Про державну службу наділені Президент, Голова Верховної Ради, члени уряду України - так зване «політичне» керівництво країни, а також голови місцевих державних адміністрацій .

Важливість цього інституту та необхідність його законодавчого закріплення не викликає заперечень. Разом з тим слід відзначити, що включення положень про патронатну службу в ст.15 (прийняття на державну службу) Закону України „Про державну службу” не зовсім вдале, адже в ст.9 говориться, що правовий статус вищих керівників регулюється спеціальними законами. Навіть якщо допустити, що в даному Законі визначені засади діяльності службових осіб будь-якого рівня, то було б доцільним виділити статтю про патронатну службу в самостійну.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів «Про деякі питання застосування статей 4, 15, і 27 Закону України «Про державну службу» визначено, що просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу в зв'язку з відставкою, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного органу без конкурсного відбору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1995 року № 694 встановлено, що без конкурсного відбору можуть також прийматися:

а) державні службовці на посади:

- керівників, які згідно із законодавством обираються або затверджуються колегіальним органом;

- керівників,