Дипломна робота

на тему:

Дипломатичне право

Зміст

Вступ

Розділ І «Поняття, суб’єкти і джерела дипломатичного права»

Поняття дипломатичного права та суб’єктів дипломатичного права

Джерела дипломатичного права

Розділ ІІ «Дипломатичні представництва, їх види та функції»

2.1. Поняття дипломатичних представництв, їх види.

2.2. Функції дипломатичних представництв

Розділ ІІІ «Дипломатичні імунітети та привілеї, якими користуються дипломати»

3.1. Поняття та розвиток дипломатичних імунітетів та привілеїв

3.2. Визначення обсягу дипломатичних імунітетів та привілеїв

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми даної дипломної роботи полягає в висвітленні теми «Дипломатичне право», загальній та конкретизованій характеристиці даної галузі права, розкритті самої дефініції дипломатичного права та дипломатії, узагальненні поглядів вчених на дане питання та зведення законодавчої бази, яка стосується дипломатичної діяльності. Також надзвичайно важливим є відображення в ході виконання роботи неоднозначності деяких поглядів на деякі функції дипломатичних представництв. Також важливим є визначення поняття дипломатичних привілеїв та імунітетів, їх обсягу.

Метою даної роботи є отримання узагальнених висновків на основі опрацювання наявної теоретичної бази, а також нормативного матеріалу, що стосуються даної теми.

Актуальність та мета обумовили наступні завдання наукового пошуку:

- дослідити поняття дипломатичного права, яке дається наковцями та законодавством;

- дати визначення та проаналізувати структуру джерел дипломатичного права;

- розглянути теоретичне та нормативне тлумачення дефініції дипломатичних представництв, їх функцій;

- з’ясувати поняття дипломатичних імунітетів та привілеїв, їх розвитку;

- дослідити нормативну базу, яка визначає обсяг дипломатичних привілеїв та імунітетів.

Об’єктом дослідження даної дипломної роботи виступають відносини, які складаються при реалізації дипломатичного права дипломатичними представництвами та дипломатичним корпусом загалом.

Предметом дипломної роботи є аналіз чинного міжнародного та внутрішньодержавного законодавства, які визначають поняття, суть та загальні особливості дипломатичного права, розвиток даного інституту права, його практичну реалізацію.

Теоретичною основою для написання дипломної роботи стали праці вчених, які зробили вагомий внесок для висвітлення даного питання та законодавча база, яка стосується дипломатичного права, його практичної реалізації. Були використані як джерела у вигляді книг так і (з огляду на розвиток теоретики щодо даного питання) ресурси мережі Інтернет, де даному питанню присвячені ряд сайтів, з яких при написанні роботи найбільше використовувався сайт , що являє собою електронну бібліотеку, яка присвячена питанням міжнародних відносин, історії, зовнішньої політики, економіки, права та філософії. Використана також Інтернет енциклопедія і деякі інші Інтернет-джерела, такі як офіційний сайт Верховної Ради України, сайт МЗС України. Щодо теоретичної бази, яка використовувалася в ході написання роботи, то досліджувалися праці таких науковців як Сардачук П.Д., Кулик О.П., Сандоровський К.К., Репецький В.М., Гуменюк Б.І., Г. Ніколсон, Щерба О.В., Баймуратов М.А., Марущак М.Й., Алданов Ю.В.. Нормативною базою при написанні дипломної роботи послужили зокрема такі нормативні акти: Закон України «Про дипломатичну службу», Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 1961 року, Конвенція про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН, Конвенція про привілеї та імунітети ООН, Конвенція про спеціальні місії від 1985 року, Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, в тому числі дипломатичних агентів, Віденська конвенція про представництво держав в їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 року та деякі інші нормативні акти.

Структурно дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують в собі шість підрозділів, висновків та завершується списком використаних джерел.

Розділ І. «Поняття і джерела дипломатичного права»

1.1. Поняття дипломатичного права та суб’єктів дипломатичного права

Визначення поняття дипломатичного права варто розпочати з пізнання самої суті дефініції дипломатичного права та дипломатії, дипломатичної діяльності як понять, що є визначальними при формулюванні дефініції дипломатичного права. Отже щодо поняття «дипломатія» то у міжнародно-правовій літературі з цього приводу існу-ють різні визначення, які використовували впродовж ос-танніх півтора століть. У деяких випадках термін "дипло-матія" ототожнювали з міжнародним правом загалом або із зовнішньою політикою. Деякі автори розглядали диплома-тію як певний засіб застосування особистих здібностей дип-ломатів. Інші ж не вбачали різниці між дипломатією і нау-кою про зовнішні відносини. Така різноманітність визна-чень цього терміна дає змогу всебічно охопити його зміст. [25]

Інколи слово "дипломатія" вживають на позначення зов-нішньої політики держави. Цілком слушним є зауваження одного з дипломатів про те, що цим словом користуються безпідставно, а тому його часто вживають для характери-стики дуже різних, інколи суперечливих, понять, які не ма-ють нічого спільного зі справжньою дипломатією. [36]

У розмовній мові слово "дипломатія" вживають для ви-значення цілої низки понять, зокрема, для пояснення зов-нішньої політики, коли, наприклад, кажуть: "Українська дипломатія щодо Чорного моря була недостатньо твердою". В інших випадках йдеться про переговори, наприклад: "Це питання може бути розв'язане дипломатично". Крім цього, ним часто називають процедуру й апарат, за допомогою яких проводять переговори. Його також вживають для позначен-ня закордонної частини відомства закордонних справ. І на-решті, це слово нерідко розуміють як особливу здатність, що виявляється у спритності (у хорошому розумінні), у під-ступності, лукавстві (у поганому розумінні) під час ведення міжнародних переговорів. [25]

На зміст поняття "дипломатія" впливають три значен-ня, які, будучи разом узятими, в основному розкривають усі найважливіші аспекти цього терміна.

У першому, основному, значенні "дипломатія" виступає як офіційна діяльність державних органів з компетенцією у сфері міжнародних відносин, що є головними дипломатич-ними представниками, які реалізують зовнішню функцію держави зі встановлення і підтримки міжнародних відно-син між державами, забезпечують охорону прав та інтересів держави, її юридичних і фізичних осіб за кордоном.

У другому значенні, "дипломатія" — це сукупність нау-ково обґрунтованих засобів і методів, а також мистецтво досягнення мети держави у сфері