Д и п л о м н а р о б о т а

на тему:

«Бандитизм (поняття та питання кваліфікації)»

Вступ.

Розділ І. “Бандитизм – один із злочинів проти громадської безпеки”.

1.1. Бандитизм – один із видів вчинення злочинів у співучасті.

1.2 Ознаки бандитизму.

1.3. Розслідування бандитизму та його криміналістична характеристика.

Розділ ІІ. Склад злочину бандитизму:

2.1 Об’єкт бандитизму.

2.2 Об’єктивна сторона бандитизму.

2.3. Суб’єкт бандитизму.

2.4. Суб’єктивна сторона бандитизму.

Висновки.

Список використаних джерел.

ВСТУП

Актуальність даної дипломної роботи полягає в тому, що одним із найпоширеніших проявів організованої злочинності в Україні, та й у світі загалом, є бандитизм. Цей злочин у чинному кримінальному кодексі віднесено законодавцями до злочинів проти громадської безпеки, яка визначає стан захищеності суспільства та таких його цінностей, як життя та здоров'я людей, власності, довкілля, нормальної діяльності підприємств, установ та організацій, від загально небезпечних посягань.

Особлива небезпека бандитизму, що «спрямувала» цей склад до ряду злочинів проти громадської безпеки, полягає в тому, що тривале функціонування озброєної групи людей, які вчиняють напади на громадян або підприємства, установи та організації завдає особливо відчутних збитків в суспільству. Тому статтею 257 кримінального кодексу України бандитизмом визнає організацію озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі.

В останні роки в Україні бандитизм займає досить стійке положення і має тенденцію до зростання. Така ситуація викликає підвищений інтерес криміналістів до спроб розробки відповідної криміналістичної методики, вироблення необхідних криміналістичних рекомендацій, розгляду криміналістичної характеристики бандитизму.

Небезпека бандитизму пов'язана в першу чергу з тим, що у більшості випадків він вчиняться з корисливих мотивів з метою насильницького заволодіння майном, про те в основному бандитизм виходить за межі злочинів проти власності являє собою один із видів організованої злочинності.

Безперечно бандитизм посягає на життя та здоров'я людей, на підприємства, установи, організації, а тому держава зобов'язана приділяти увагу даному питанню, зокрема на правовому рівні. На нашу думку, незважаючи на досить ґрунтовне дослідження даної теми недостатнім чином розкрити питання щодо озброєності банди.

Нечіткість врегулювання цього питання полягає в тому, чи варто визнавати озброєність наявність у бандитів тільки вогнепальної або холодної зброї. Звичайно, у разі невизначеності це питання необхідно вирішувати шляхом призначення відповідної експертизи, але основна проблема в тому, що на практиці злочинці часто застосовують такі засоби посягань, які не можливо однозначно визначити за вогнепальну або холодну зброю, це наприклад електрошок. Проте крім озброєності , як одної з основних ознак бандитизму, доцільно пам’ятати, що обов’язковою ознакою банди є також і мета – вчинення нападу під яким необхідно розуміти дії що поєднані із застосування насильства, як фізичного так і психічного.

Метою роботи є розкриття теоретико-правового поняття та складу бандитизму.

Завданнями даної дипломної роботи є:

Об'єктом роботи виступають суспільні відносини що виникають під час вчинення бандитизму. Предметом дослідження є кримінально – правові норми, та практика застосування законодавства при вирішенні питань пов’язаних з розкриттям бандитизму.

Методи дослідження зумовлені об’єктом і предметом. При написанні даної дипломної роботи ми використовували такі методи дослідження, як аналіз літератури що висвітлює дану тему, логічний метод що дозволив показати як історично в різних типах світогляду відбувався процес формування уявлень про бандитизм, метод синтезу(на основі вивченої літератури ми зробили висновки щодо особливості складу злочину), а також провели узагальнення та систематизацію даних щодо цієї теми, та використовували метод порівняльного аналізу для характеристики схожих за своїми ознаками злочинів із бандитизмом.

Наукова новизна одержаних результатів виражена у наступному.

Ми вважаємо, що слід доповнити ст. 257 КК України частиною другою, яка б мала такий зміст:

Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка добровільно заявила про створення банди, або участь цієї особи у банді сприяла її розкриттю, або відвернула можливість вчинення злочину бандою за умови що така особа не брала участі у жодному із злочинів що вчинилися бандою. Не можуть бути звільненими від кримінальної відповідальності організатор та керівник банди.

Цю точку зору ми обґрунтовуємо тим, що незважаючи на те, що ст. 255 КК України говорить про те, що звільнення від кримінальної відповідальності до ст. 257 КК не застосовується, на нашу думку доцільно ввести таке доповнення оскільки це буде сприяти ефективнішому розкриттю правоохоронними органами бандитизму.

Розділ I “Бандитизм – один із злочинів проти громадської безпеки”.

Відповідальність за злочини проти громадської безпеки передбачена розділом IX Особливої частини КК (статті 255-270). Статті цього розділу спрямовані на протидію посяганням, які значною мірою визначають істотні риси сучасної злочинності в цілому світі. Серед них – діяльність злочинних організацій, бандитизм, тероризм, торгівля зброєю.

Родовим об’єктом цієї групи злочинів є громадська безпека. Безпека – це стан, за якого немає загрози (небезпеки) заподіяння шкоди, не спричиняється й не може бути спричинена шкода. Громадська безпека – це безпека невизначеного кола осіб, безпека всього суспільства. Для злочинів проти громадської безпеки характерним є те, що посягання спрямоване проти всіх і кожного, шкода заподіюється будь-якій особі, яка потрапить в зону небезпеки, посягання не спрямоване проти конкретної особи.

Отже, громадська безпека – це безпека громади, усього суспільства і будь-якого її члена. Це – суспільні відносини, які складаються з приводу попередження насильницької шкоди від предметів і видів діяльності, що становлять підвищену загрозу: організованої злочинної діяльності,