Способи нападу можуть бути кваліфіковані за різноманітними ознаками. Так, вони можуть бути поділені на види залежно від об’єктів і цілей. Залежно від об’єктів напади здійснюються на: підприємства, установи, організації; окремих осіб; легковий і вантажний автомобільний транспорт; поїзди залізничного транспорту; авіаційний транспорт, морські і річкові судна; квартири, будинки, дачі, інше.

За другим критерієм напади відбуваються з метою: користі; помсти; з’ясування стосунків; задоволення тих або інших вимог (забезпечення перельоту в іншу країну, звільнення заарештованих тощо) [32, с. 450]; іншого.

Бандитський напад може мати зовнішні ознаки таких злочинів, як посягання на державного або суспільного діяча (ст. 112 КК України), терористичний акт (ст. 258 КК України), диверсія(ст. 113 КК України), розбій(ст. 187 КК України), вимагання(ст. 189 КК України, крім випадків, коли воно поєднане з погрозою застосувати насильство в майбутньому), умисне знищення або пошкодження майна(ст. 194 КК України), умисне вбивство(ст. 115 КК України), умисне заподіяння тілесних ушкоджень(статті 121, 122, 123, 124, 125 КК України), побої і мордування(ст. 126 КК України), незаконне позбавлення волі або викрадення людини(ст. 146 КК України), захоплення заручників(ст. 147 КК України), [32, с. 450] посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя(ст. 379 КК України), погроза або насильство щодо захисника чи представника особи(ст. 398 КК України), погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу(ст. 345 КК України), захоплення державних або громадських будівель чи споруд(ст. 341 КК України), незаконне заволодіння транспортним засобом(ст. 289 КК України), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського або річкового судна(ст. 278 КК України) і деякі інші.

Вчинення нападів, що мають ознаки зазначених складів злочинів, підлягають кваліфікації як бандитизм у тих випадках, коли вони вчинені стійкою або озброєною групою осіб, створеною для вчинення якогось із цих злочинів або їх сукупності. При цьому лише тоді, коли напад був поєднаний із навмисним позбавленням життя людей, а також із учиненням диверсії, розбою при обтяжуючих обставинах і деяких інших злочинів, що є більш тяжкими, ніж бандитизм, відповідальність наступає за сукупністю ст. 257 і статей КК України, що передбачають відповідальність за ці злочини.

Дії бандитів щодо приховування злочину можуть полягати: а) у знищенні слідів; б) в укритті предметів – речових доказів; в) у маскуванні окремих слідів і об’єктів; г) у фальсифікації. При вчиненні бандитських нападів злочинці досить часто застосовують засоби маскування: надівають маски або капронові панчохи на голову або на обличчя, використовують перуки або штучні вуса. Бандити нерідко вживають заходів для усунення слідів на місці злочину, знищують знаряддя і засоби вчинення злочину, спотворюють або знищують трупи, знищують або ховають одяг або взуття, в якому відбувається злочин, змінюють свій зовнішній вигляд.

Учасники банд рідко чинять злочини за місцем свого проживання. Звичайно вони віддають перевагу діям в іншому районі або місті (у ряді випадків бандитські напади відбуваються навіть в іншій республіці СНД). [32, с. 451]. Крім безпосереднього нападу, можуть мати криміналістичне значення: а) місце розташування бандитського формування (місце базування); б) місце розробки плану дій; в) місце збереження зброї; г) місце збереження предметів, здобутих злочинним шляхом; д) місце збуту, реалізації вилучених злочинцями предметів; е) місце тренування бандитів.

Час вчинення злочину пов’язаний з об’єктом і предметом посягання. Він визначається режимом роботи підприємства, установи або організації, наявністю в певні періоди й інтервали великих грошових сум, виручки. Напад може залежати від часу здійснення інкасації, ослаблення режиму охорони об’єкта в той або інший період, часу здавання зміни тощо. Напади на підприємства, установи й організації, а також їх представників (інкасаторів, кур’єрів, фінансових керівників, бухгалтерів-касирів та ін. ) відбуваються, як правило, в денний час. Напад же на окремих громадян здійснюється переважно у вечірній та нічний час.

Озброєність як ознака складу бандитизму означає об’єктивний момент наявності зброї в банди і суб’єктивне усвідомлення членами банди як цієї обставини, так і можливості застосування зброї[32, с. 451]. Озброєність банди означає наявність хоча б в одного з її учасників зброї.

Як вогнепальна зброя в процесі бандитських нападів найчастіше використовуються автомати і карабіни, пістолети і револьвери, гвинтівки та рушниці (або їх обрізи), кулемети та гранатомети. Як холодна зброя найбільш часто зустрічаються фінські ножі, кинджали, штик-ножі, стилети, кастети, кастети, спеціальні заточки та ін.

Під час бандитських нападів може використовуватися і зброя вибухової дії – предмети, що містять у собі порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин, піроксилін та інші хімічні речовини, їх сполуки і суміші, спроможні вибухнути без доступу кисню (міна, фугас, бомба, граната тощо), у тому числі спеціальні вибухові засоби, саморобні вибухові пристрої, а також вибухові засоби, що містять у собі вибухові речовини (шнури, що детонують, капсулі, детонатори тощо) [32, с. 452].

Не можуть признаватися зброєю для кваліфікації дій учасників злочинного угруповання бандитизму предмети, що не призначені для ураження живої цілі і мають господарсько – побутове призначення (столові ножі, молотки, сокири) або інше призначення (газові пістолети, пневматичні рушниці, стартові та будівельні пістолети), а також вибухові пакети та інші піротехнічні й імітаційні засоби, що не містять вибухових речовин, навчальна вогнепальна зброя, якщо її стан виключає можливість стрільби бойовими патронами.

Здійснення бандитських нападів припускає широке застосування транспортних засобів, сучасних систем радіозв’язку і управління, комп’ютерних технологій.

Сліди бандитського нападу охоплюють: а) зміни в речовій обстановці місця злочину (полягають