Як і інші злочини, що є не менше не безпечнішими, бандитизму також характерний ряд ознак.

Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про бандитизм”№9 від 7 липня 1995 р. під бандою слід розуміти стійку організовану й озброєну групу з двох або більше осіб, яка попередньо об’єдналась для вчинення одного або кількох нападів на громадян чи підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності.

Під організованою групою розуміється стійке об'єднання кількох осіб, які спеціально зорганізувалися для більш – менш тривалої злочинної діяльності. Звідси можна виділити такі типові ознаки організованої злочинної групи:

1) наявність статуту – розробленого і схваленого учасниками групи плану злочинної діяльності і визначеної мети діяльності групи;

2) наявність організатора (керівника);

3) конспірація – прикриття своєї діяльності;

4) вербування нових членів;

5) наявність загальних правил поведінки, ієрархія стосунків між учасниками групи;

6) наявність матеріальної бази – приміщень, транспорту, сховищ, коштів, тощо [27, с. 99].

Відповідно до вищенаведеного можна виділити ряд таких обов’язкових ознак банди:

1) об’єднання двох або більше осіб з метою вчинення нападів;

2) стійкість групи;

3) організованість групи;

4) озброєність групи.

Слід зазначити, що поняття “банда” та “бандитизм” не є тотожними.

Банда – це стійка озброєна група, а бандитизм – її організація, участь у ній або участь у здійснюваних нею нападах. Тому можлива відповідальність за бандитизм лишень однієї особи, а саме тоді, коли нею була здійснена невдала спроба створити озброєну групу, тобто коли має місце, кажучи словами закону, замах на організацію озброєної банди[11, с. 504]. В судовій практиці та в науковій літературі свого часу сама організація, тобто цілеспрямована діяльність щодо створення стійкої озброєної групи, коли кожен з її учасників розуміє, що створення злочинної організації переслідує мету вчинення озброєних нападів, розцінювалася як закінчений злочин. Проте в останні роки стала домінуючою інша точка зору, яка на сьогодні закріплена в постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 7 липня 1995 р. “Про судову практику в справах про бандитизм”.

Банда – це стійка група. “Групу слід вважати стійкою за умови, якщо вона є стабільною і згуртованою, а особи, які до неї входять, мають спільні наміри щодо вчинення злочинів”. Ця ознака свідчить про те, що винуваті організувалися на досить тривалий час, який потрібен для здійснення запланованої ними злочинної діяльності.

Стійкість, як обов’язкова ознака банди, передбачає згуртованість і відносно постійний склад учасників, об’єднаних спільною злочинною метою вчинення одного або кількох нападів[42, с. 57].

Стійкість як ознака банди є найбільш очевидною в тих випадках, коли озброєні напади планується здійснювати не у вигляді одного тільки запланованого нападу, після чого група повинна самоліквідуватися, а у вигляді постійної чи тимчасової діяльності, розрахованої на неодноразовість вчинення злочинних дій[42, с. 58]. У листопаді 1996 року в м. Жмеринка вінницької області була затримана група, до якої входило четверо мешканців цього районного центру. Слідство має неспростовні докази причетності затриманих до вчинення кількох убивств та розбійних нападів. Так, 20 травня 1996 року злочинці вбили завідувача клубу Н., 7 червня від їхніх рук загинула сім’я пенсіонерів З., 20 серпня злочинці вчинили розбійний напад на будинок громадянки Н. У вищезазначеному випадку очевидно, що тривалий час існування та кількість скоєних нападів свідчать про достатню стійкість затриманої групи.

Проте ряд правознавців досить скептично відносять до такої ознаки як стійкість, що має означати її стабільність і згуртованість.

Ці два терміни - “стійкість” і “згуртованість” – розкривається за допомогою інших термінів і за змістом є близькими[34, с. 61]. Семантичний аналіз показує, що термін стійкість означає твердість, завзятість і стабільність, а згуртованість – міцність, спаяність, одностайність і організованість. При цьому стабільність означає міцність і постійність, міцність – наявність сильних внутрішніх зв’язків, стабільність і твердість, твердість – міцність, силу, непохитність, рішучість і завзятість, завзятість – одностайність, невідступність, послідовність у здійсненні своєї діяльності та ін., тобто зміст кожного із наведених термінів має дещо розпливчастий характер і не відповідає вимозі нормативної чіткості. Звичайно, їх можна об’єднати і спробувати дати таке, наприклад, визначення: стійкість організованої групи означає, що вона має постійний склад учасників з наявністю сильних зв’язків між ними і високого ступеня організованості, а також одностайності при прийнятті рішень і послідовності у здійсненні злочинних дій. Проте і це визначення є суб’єктивним і не дозволяє правильно зрозуміти дух закону. Адже сучасні організовані групи часто характеризуються саме змінним складом (в силу зіткнень між ними з приводу розподілу сфер впливу, нейтралізації окремих її членів правоохоронними органами тощо), а зв’язки між їх членами можуть бути, а можуть і не бути сильними: це залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів. Це саме стосується і ступеня організованості (в одній групі може існувати принцип “смерть за порушення внутрішньої дисципліни”, а в іншій панує анархія), одностайності при прийнятті рішень і послідовності у здійсненні злочинних діянь. Треба мати на увазі і те, що за всіх інших обставин найбільш стабільною, згуртованою міцною і завзятою буде група з двох осіб. Стабільність, згуртованість, міцність і завзятість звичайно зменшуються зворотно пропорційно кількості членів будь-якої групи [34, с.62].

Матеріали вище наведених справ свідчать, що деякі з викритих банд формувалися протягом кількох років, їх організатори послідовно готувалися до вчинення нападів, завчасно придбавали або виготовляли зброю ретельно добирали учасників[42, с. 58]. При цьому в банду цілеспрямовано