В постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 7 липня 1995 р. “Про судову практику в справах про бандитизм” у пункті 3 зазначено, що під організацією банди слід розуміти сукупність дій щодо об’єднання осіб для вчинення нападів на громадян або на підприємства, установи, організації. Ці дії можуть полягати в розробці планів злочинної діяльності або вчинення конкретного злочину, загальних правил поведінки, розподілу ролей, у пошуку можливостей для прикриття діяльності як своїми силами, так і за допомоги сторонніх осіб, у фінансовому забезпеченні злочинної діяльності тощо.

Озброєність. Обов’язковою ознакою банди є наявність хоча б у одного з її учасників будь-якої вогнепальної або холодної зброї, за умови, що інші члени групи знають про неї та розуміють, що вона може бути застосована під час нападів [2, п. 6].

При визначенні поняття зброї слід керуватися роз’ясненнями, які містяться в пунктах 4 і 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 8 липня 1994 року “Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”. У зазначеній постанові вказано, що під вогнепальною зброєю стосовно злочинів, передбачених частиною 1 статті 262 – 264 Кримінального кодексу України (це ж положення поширюється на поняття зброї щодо бандитизму), розуміються всі різновиди бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, а стосовно бандитизму також і гладкоствольна мисливська зброя, для здійснення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюються при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей) [6, п. 9]. До холодної зброї належать знаряддя та пристрої, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, які мають колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий та ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, кастет тощо) і призначені для враження живої цілі.

Слід пам’ятати, що ознака озброєності означає не тільки озброєність групи вогнепальною або холодною зброєю. Поняття зброї стосовно бандитизму означає предмети, призначені виключно для враження живих цілей, не маючи іншого – господарського призначення. Тобто це не тільки зброя у буквальному її значенні, а й вибухові пристрої, виготовлення, носіння, зберігання чи збут яких заборонено[19, с. 106]. Під вибуховими пристроями слід розуміти предмети, які спеціально виготовлені для вчинення вибухів з метою враження живих цілей, а також містять у собі порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їхні сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню.

Пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети, ракетниці, а також вибухові пакети та інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, які не містять у собі вибухових речовин та сумішей, та інші предмети, які використовуються групою як зброя (сокири, ломи, перо чинні, столові чи кухонні ножі та інші предмети), а також макети зброї, які не є зброєю в її спеціальному значенні, не можуть визнаватися предметами, застосування яких під час нападу вказує на ознаку озброєності банди. У таких випадках учасники групи не можуть бути притягнуті до відповідальності за бандитизм.

За сукупністю злочинів, передбачених ст. 257 “Бандитизм” і ст. 262 “Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї , бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем” або ч. 1 ст. 263 “Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами” КК України, належить кваліфікувати незаконне заволодіння чи незаконне придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів, вчинені з метою організації банди чи використання цих предметів членами вже існуючої банди [6, п. 4].

У разі виникнення сумніву щодо приналежності того чи іншого предмета до зброї слід призначити відповідну судову експертизу. [3, п.4].

При нападі не обов’язково використання зброї, важливо, що зброя була у розпорядженні банди і могла бути застосована[ 15, с. 70]

Якщо зброя не була вилучена, а винні або заперечують сам факт наявності у них зброї або заявляють, що вона була негідною(поламана або імітація), то для доказування озброєності банди пріоритетними стають наявні матеріальні сліди застосування зброї як при нападах, так і за некримінального використання (випробування, наприклад) [39, с. 7].

Так, відповідно до ознак, що вище викладені нами, банду слід відрізняти від злочинної організації за такими ознаками:

а) банда може складатися лише із двох осіб

б) банда завжди озброєна

в) ієрархічна структура для банди не обов’язкова

г) метою банди є вчинення нападів, а злочинна організація може створюватися для вчинення будь-який злочинів

д) банда може бути створена для вчинення лише одного нападу, а злочинна організація – для неодноразового вчинення злочинів [34, с.63].

Отже, банда створюється з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб. Нападом необхідно вважати дії, поєднані із застосуванням насильства. Насильство може бути як фізичним (вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, нанесення ударів, побоїв, зв’язування, позбавлення волі, інші насильницькі дії), так і психічним – реальна погроза негайного застосування фізичного насильства. Таким чином, під озброєною бандою необхідно розуміти стійке, озброєне об’єднання трьох і більше суб’єктів злочину, які організувалися для вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.

Збройний напад, вчинений однією особою не може бути визнаний бандитизмом [15, с. 67]. За наявності необхідних для того ознак ці дії кваліфікуються як розбій.

Як показало вивчення багатьох джерел роботи, проблема