Мінстерство освіти та науки України
Промова захисника в
судових дебатах
ЗМІСТ
Підготовка захисної промови6
Етика захисної промови10
Захисник в судових дебатах в суді першої інстанції14
Захисник в судових дебатах в суді апеляційної інстанції31
Захисник в судових дебатах в суді касаційної інстанції43
Захисник в судових дебатах в суді присяжних54
Психологія судової промови захисника66
Передмова
Судово-правова реформа, що відбувається в Україні, вдосконалення кримінально-процесуального заокнодавства, забезпечення прав і законних інтересів громадян, здійснення захисту і представництва потребують глибокого осмислення багатогранної діяльності прокурорів і адвокатів, особливостей виконання ними професійних завдань на різних стадіях процесу.
Приниципи змагальності й рівності сторін потребують від адвоката не тільки глибоких правових знань, але й спеціальних навичок, необхідних для здійснення захисту. Особливості виконання професійних завданьна різних етапах кримінальної процедури, обумовлюють необхідність не тільки розробки нових методик захисту і представництва, а й вдосконалення існуючих.
Практика свідчить про нагальну потребу визначення загальних вимог до захисної промови, особливо у нових для нашої системи судочинства стадіях – апеляції, сучасної касації, дебатів в суді присяжних. Зростання ролі адвокатури у захисті прав людини, розширення обов’язкової участі захисника в кримінальному процесі, наділення адвоката-захисника новими професійними правами та обов’язками, дотримання принципу рівності сторін, розширення складу учасників судових дебатів потребують глибокого дослідження організації і проведення судових дебатів, найширшого застосування нових методів ораторського мистецтва.
Захисна промова – це найяскравіше вираження права підсудного на захист. Це – вершина, кульмінаційний момент в усій системі судового захисту підсудного. Тут адвокат-захисник звертається безпосередньо до суду, здійснюючи захист щляхом живого усного слова в умовах відкритого гласного змагального судового процесу.
На тему судової промови висловлювалося немало працівників юстиції, написано немало наукових статей і методичних посібників. Ця тема не сходить з повістки дня адвокатських зібрань і нарад. І, недивлячись на це, ніде не знаходиться так багато труднощів і не допускається так багато помилок, як саме на цій ділянці адвокатської діяльності. З особливими труднощами стикаються молоді адвокати, які тільки недавно прийшли з інституту прямо з студентської лави і не встигли набути досвіду в практичному застосуванні тих знань, які вони одержали у вищому навчальному закладі.
Оскільки проблеми, пов’язані з участю захисника в судових дебатах, не досліджені в повному обсязі і з урахуванням сучасних реалій, цю тему слід вважати не тільки далеко і довго невичерпаною, а й такою що вимагає нових підходів у відповідності з сучасними досягненнями науки і вимогами практики, зважаючи, крім того, на те, що у розрізнених розробках даної тематики ще не вистачає системності і комплексності. Життя ставить перед судовими органами, а разом з тим і сторонами в судовому процесі все нові і нові завдання, які вимагають перегляду і покращення судових виступів адвокатів.
Більша частина праць, в яких досліджуються проблеми судових дебатів, були опубліковані до прийняття нині діючого кримінально-процесуального законодавства і не завжди відповідають положенням Конституції України та іншим законам України, а також сучасним вимогам практичної діяльності державних обвинувачів і захисників. В зв’язку з чим багато викладених в них теоретичних положень вже застаріли.
Проте, обширна література не вичерпує весь зміст даної проблеми. До того ж, багато проблемних питань теорії судових дебатів, не дивлячись на всю їх значимість, не одержали в літературі достатньо повного і цілісного розгляду. У зв’язку з реалізацією судово-правової реформи, виникає необхідність цілісного дослідження багатогранної сукупності питань, пов’язаних з особливостями участі захисника в судових дебатах в суді апеляційної та касаційної інстанцій.
Правова регламентація суду присяжних загострила необхідність привернути увагу до мовної майстерності судових захисників, оскільки, від того, настільки ясно, переконливо і експресивно суб’єкт захисник висловить свою точку зору про ступінь вини підсудного, значною мірою буде залежати думка присяжних.
Крім того, проведене автором дослідження стану практики виступів в судових дебатах захисників показало, що серйозні недоліки, відступи від норм закону, спрощеність композиції захисної промови багато де в чому пояснюється відсутністю науково обґрунтованих рекомендацій, розроблених на основі узагальнення практики застосування норм, що регулюють зміст і структуру судової промови, а також сучасних досягнень кримінально-процесуальної науки і судової риторики.
Сукупність наведених обставин й обумовила вибір теми даного дослідження, визначила його структуру і значною мірою вплинула на рівень розгляду окремих питань.
Підготовка захисної промови
Якість захисної промови адвоката-захисника насамперед залежить від рівня попередньої підготовки, яка по кримінальній справі, нерідко розпочинається ще в стадії досудового слідства і завершується до кінця судового процесу. В цьому відношенні слід вказати на необхідність вдумливого вивчення і доброго знання матеріалів справи. Чим краще і глибинніше адвокат вивчив справу, чим вільніше він володіє фактичними даними у всіх її деталях, тим краще він підготовлений до захисної промови, тим більше він себе застрахував від можливих несподіванок в судовому процесі.
На нашу думку, підготовка захисної промови включає в себе:
ретельне дослідження доказів, зібраних по справі після активної участі в їх перевірці, їх правильний аналіз в своєму виступі;
уважний аналіз версії обвинувачення, протиставивши її, при необхідності, версії захисту, показавши неспроможність першої і обгрунтованість другої;
надання суду всіх, які є в розпорядженні захисту, доказів необгрунтованого обвинувачення в цілому або окремих його пунктів;
підготовка аналізу юридичної кваліфікації дій підсудного, протиставивши, при наявності для цього підстав, свою точку зору по цьому питанню точці зору обвинувачення;
надання суду даних, які характеризують особу підзахисного;
підготовка необхідних даних про судову практику, які можуть підтвердити міркування, які будуть сказані адвокатом в захисній промові;
якщо адвокат визнає необхідним і доцільним ілюструвати захисну промову якими-небудь цитатами