Таким чином, самостійність та ієрархічна незалежність - ці дві ознаки творять зміст того, що називається децентралізацією державної адміністрації. В цьому значенні децентралізація повністю ототожнюється з самоврядуванням, Отже, робить висновок автор, самоврядування - « є спертою на приписи закону децентралізованою державною адміністрацією, виконуваною локальними органами, які ієрархічно не підлягають іншим органам і є самостійними в межах закону і загального правового порядку.

На думку проф. В. Кампо: місцеве самоврядування - це самоорганізація громадян відповідних населених пунктів )громад) з метою влаштування питань життя чи життєзабезпечення цих пунктів за згодою і при підтримці держави. Ось чому:

1) місцеве самоврядування можливе тільки там, де громадяни мають змогу вирішувати питання місцевого життя за допомогою самоорганізації, самозабезпечення через відповідні форми прямої та виборної )представницької) демократії, інститут місцевого самоврядування з’являється одночасно з парламентом та іншими елементами демократичного режиму на Заході;

2) місцеве самоврядування має публічний характер, оскільки виражає суспільні інтереси громадян відповідник населених пунктів;

3) місцеве самоврядування завжди є похідним від держави, держава його визнає, вбачаючи в ньому прояв індивідуальної свободи громадян, що проживають у відповідник населений пунктах, індивідуальна свобода в демократичному суспільстві не має собі рівних і держава їй служить. Тому держава покликана допомагати і місцевому самоврядуванню в досягненні його цілей.

Під самоврядуванням іноді розуміють, самостійну діяльність організаційно об’єднаних людей по регулюванню суспільних відносин у сфері виробництва, обліку і розподілу матеріальних та духовних цінностей, створення державних, політичних, громадських та інших надбудовних структур, забезпечення на цій основі необхідний умов свого існування, відтворення людської істоти і навколишнього середовища. Самоврядування, таким чином, це, по-перше, діяльність в межах повноважень організаційної структури, по-друге - не заборонена законом ініціативна діяльність. Місцеве самоврядування можна також визначити як форму народовладдя, що забезпечує реалізацію надбаного права населення, об’єднаного в певну територіальну громаду, самостійно і під власну відповідальність управляти певною частиною громадських справу в межах чинного законодавства і місцевий статутів.

Можна також сказати, що місцеве самоврядування поряд з державною владою є самостійною формою публічної влади, джерелом якої визнається народ України.

Існує концепція, згідно з якою в державі функціонує цілісна публічна влада )саме на цій концепції ґрунтується Конституція України), яка має два прояви)дві форми):

1) державна влада - здійснюється органами державної влади ;

2) муніципальна влада - здійснюється органами місцевого самоврядування, функціонує відокремлено, незалежно від державної влади.

Вона відома під назвою концепції муніципальної влади або концепції природного права громадян.

Місцеве самоврядування часто розуміють невірно, то розширюючи його зміст то ототожнюючи з іншими поняттями. Дехто розповсюджує елементи місцевого самоврядування на державний механізм і саму державу розглядає як самоврядну. Однак це судження, на думку проф. В. Кампо, є помилковим. Держава не може бути самоврядною, оскільки стирається грань між державою і суспільством. Самоврядним може бути тільки суспільство, його частина. Але не держава, яка в своїй основі спирається на владу, примус. Самоврядування ж спирається на спільні соціальні та економічні інтереси та самоорганізацію громадян тощо.

Іноді місцеве самоврядування отоожнюють з місцевою владою, називають її різновидом. Таке ототожнення також не виправдане, бо воно знов-таки порушує співвідношення між державою і суспільством на користь держави. На цій точці зору ґрунтуються політичні концепції місцевого самоврядування.

Слід розрізняти поняття «місцеве самоврядування» і «місцеве управління». Місцеве управління - це функція державної влади, пояснювана органами виконавчої влади в адміністративно-територіальних одиницях.

У підсумку можна зазначити, що у науково-теоретичному і практичному значенні місцеве самоврядування - це необхідний інструмент перебудови існуючої влади - регіональної, територіальної, місцевої, важливий Фактор суспільно-політичного розвитку будь-якої держави незалежно від панівного політичного режиму, орієнтації на нові форми політичного та економічного життя в процесі посткомуністичних перетворень суспільства. Саме муніципальна модель самоврядування забезпечує розвиток самоврядний і спрямована на максимальна використання творчої активності людей, нове розуміння мотивації людської діяльності. Децентралізація вдали на основі розвинутого демократичного самоврядування є найважливішим засобом запобігання тоталітаризму і авторитаризму.

РОЗДІЛ ІІ. Функції місцевого самоврядування.

Питання визначення функцій органів місцевого самоврядування є одним з найактуальніших для національної юридичної науки, оскільки його розв'язання дозволяє чітко визначити місце та роль місцевого самоврядування в механізмі здійснення публічної влади в державі, встановити межі відповідальності місцевого самоврядування перед населенням та державою тощо.

Функції місцевого самоврядування — це обумовлені правовою природою місцевого самоврядування основні напрямки діяльності його органів '. Функції місцевого самоврядування характеризують зміст діяльності органів місцевого самоврядування, відбивають соціальне призначення місцевого самоврядування та його місце в системі органів влади.

Саме тому залежно від концепції організації місцевої влади, постулати якої закріплено законодавством тієї чи іншої країни, розрізняються й підходи до визначення основних функцій місцевого самоврядування.

Так, концепція державної політико-правової природи місцевої влади вимагає, щоб діяльність місцевого самоврядування обмежувалась реалізацією лише тих функції, що окреслені державною виконавчою владою і нормативне нею закріплені. При цьому спрямованість діяльності місцевого самоврядування з реалізації цих функцій також визначається за вказівками державної виконавчої влади. У свою чергу, концепція дуалізму функцій і повноважень місцевого самоврядування передбачає наділення місцевого самоврядування переважно функціями щодо забезпечення життєдіяльності територіальної громади. При цьому пріоритет ця концепція надає законодавчому закріпленню функцій місцевого самоврядування. Однак, як підкреслювалось вище, сучасна концепція дуалізму функцій і повноважень місцевого самоврядування не заперечує також можливості нормативного делегування місцевому самоврядуванню певних функцій державної виконавчої влади. Вона вимагає лише супроводження такого делегування передачею місцевому самоврядуванню необхідними для здійснення цих функцій матеріальними і фінансовими ресурсами.

Оскільки