З іншого боку, аналіз змісту норм Закону, що визначають коло повноважень місцевого самоврядування, приводить до висновку, що певний перелік таких соціальних послуг надається громадянам саме місцевим самоврядуванням. Так, наприклад, здійснюючи управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад тим самим забезпечують необхідний рівень та якість послуг, що надаються цими підприємствами населенню. Безпосередньо органи місцевого самоврядування подають допомогу власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті, вирішують питання водопостачання, відведення та очищення стічних вод, збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, організовують озеленення, охорону зелених насаджень і водойм, створюють місця відпочинку громадян, забезпечують умови для занять фізичною культурою і спортом за місцем проживання населення тощо.

Окремим напрямком діяльності місцевого самоврядування є забезпечення соціального захисту населення. З метою створення необхідних умов для реалізації цієї найважливішої соціальної функції Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" наділяє органи місцевого самоврядування широким колом повноважень щодо встановлення (за рахунок фінансових коштів місцевого самоврядування і благодійних надходжень) додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення. На практиці органи місцевого самоврядування постійно подають допомогу малозабезпеченим верствам населення, інвалідам, ветеранам війни та праці, багатодітним сім'ям як у грошовій, так і у матеріальній формі (продуктами харчування, товарами першої необхідності тощо). Під егідою органів місцевого самоврядування створюються та функціонують будинки-інтернати, заклади безоплатного харчування для малозабезпечених громадян похилого віку.

До функцій місцевого самоврядування слід віднести також охорону громадського порядку на території відповідної територіальної громади. Органи місцевого самоврядування з цією метою мають право відповідно до закону створювати муніципальну (комунальну) міліцію, що утримується за рахунок коштів місцевого самоврядування. На жаль, ця практика є не дуже розповсюдженою внаслідок обмеженості фінансових можливостей місцевого самоврядування. Проте у деяких містах України утворено муніципальну кінну міліцію, основним завданням якої є охорона громадського порядку на вулицях міста.

РОЗДІЛ ІІІ Система органів місцевого самоврядування

Відразу зазначимо, що суб’єктами місцевого самоврядування є: 1) територіальна громада, 2) сільська, селищна, міська рада, 3) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, 4) районні в місті ради та їх виконавчі органи, 5) сільський, селищний, міський голова, 6) районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад, 7) Київська та Севастопольська міські ради, 8) органи самоорганізації населення. Причому оскільки територіальна громада села, селища, міста є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, вона повноважна вирішувати всі питання місцевого значення самостійно або через форми безпосереднього волевиявлення в межах відповідної території та чинного законодавства України.

Крім того, територіальна громада може реалізовувати свої функції та повноваження через її представницькі органи та посадових осіб. Адже представницька демократія є більш професійною, раціональною, ніж безпосередня. Цим, напевне, можна пояснити і той факт, що відповідно до ч. 3 ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

Водночас не можна не визнати, що нині у нашій країні відсутні правові, організаційні, матеріальні і особливо фінансові, інформаційні, функціональні, ідеологічні, кадрові та інші засади місцевого самоврядування. Реально управлінську діяльність на території громади здійснюють лише органи державної влади та їх структурні підрозділи. Органи місцевого самоврядування, діяльність яких відповідно до ст.. 7 Конституції України гарантується, не володіють необхідними для здійснення силами і засобами. Практично лише починають створюватись органи самоорганізації населення.

3 урахуванням сказаного вище уявляється, що для більш глибокого розвитку, становлення та удосконалення системи місцевого самоврядування необхідно проведення муніципальної реформи. Остання має охопити матеріальні, фінансові, територіальні, організаційні, ідеологічні, функціональні та інші засади, кадровий склад системи місцевого самоврядування. Надзвичайно важливо передбачити вдосконалення законодавства, пов`язаного зі вказаними питаннями.

Потрібно усіма можливими шляхами і засобами формувати територіальну громаду, оскільки, як вже зазначалось, вона є головним суб`єктом місцевого самоврядування, що очолює його систему Проте, як підкреслюється у вітчизняній літературі, територіальних громад до цього часу у нас немає, є лише сукупність тих, хто мешкає на певній території. Справжня територіальна громада виникає тоді, коли така сукупність починає жити як справжня сім’я, що бачить і знає свій інтерес. У майбутньому законодавстві з питань місцевого самоврядування треба чітко врегулювати права, обов’язки, відповідальність та механізм функціонування територіальної громади, передбачити порядок формування нею представницьких органів та їх відповідальність перед цією громадою.

Існує також нагальна необхідність у посиленні регламентації процесу здійснення територіальною громадою своїх повноважень у формах безпосередньої демократії та через органи самоорганізації населення. Йдеться про місцеві референдуми, загальні збори громадян, місцеві вибори та ініціативи, громадські слухання, громадські комітети, ради самоврядування, будинкові, вуличні, квартальні та інші органи. Проте це аж ніяк не означає приниження місця і ролі органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Безпосередня і представницька демократія мають діалектично поєднуватись на рівні як держави, так і місцевого самоврядування.

Аналізуючи проблеми місцевого самоврядування як складової народовладдя, не можна не дійти висновку, що воно є цілісною системою демократичних інститутів і лише у такому вигляді дозволяє територіальним громадам самостійно, під власну відповідальність активно розвивати творчу самодіяльність населення в межах Конституції та законів України вирішувати питання місцевого значення. Водночас такий підхід до місцевого самоврядування вимагає матеріального, правового, організаційного та іншого його забезпечення

Отже, місцеве самоврядування як одна з передбачених ст. 5 Конституції України