Отже, всі функції режиму спрямовані на досягнення однакової мети — виховати у засуджених дисциплінованість, почуття добро-вільного виконання вимог режиму, виключити можливість скоєння в подальшому правопорушень і в кінцевому підсумку — щоб кож-ний засуджений став законослухняним громадянином.

Зміст режиму виражається в його вимогах, закріплених у кримі-нально-виконавчому праві. У ст. 28 ВТК України вони позначені словами "основні вимоги режиму в місцях позбавлення волі".

Вимоги — це правила, що накладаються кимсь або чим-небудь. Стосовно режиму — це правила, що містяться в нормах криміналь-

15 — 2-659

225

но-виконавчого права. Коли законодавець встановлює основні вимо-ги, він має на увазі основні правила у сфері відбування (виконання) покарання, що регламентують принципові положення змісту режи-му. Однак вони не можуть забезпечити регулювання всіх різнома-нітних аспектів життєдіяльності засуджених в умовах позбавлення волі і визначають тільки головне в режимі, служать базою для вста-новлення інших вимог, що конкретизують загальне правило. Разом з основними вимогами вони утворюють цілісний зміст режиму від-бування покарання у вигляді позбавлення волі.

Основними вимогами режиму в місяцях позбавлення волі є:

— обов'язкова ізоляція засуджених і постійний нагляд за ними з тим, щоб виключалася можливість вчинення ними нових злочинів чи інших антисуспільних вчинків;

— точне і неухильне виконання ними своїх громадянських обов'язків;

— різні умови тримання залежно від характеру та ступеня сус-пільної небезпечності вчиненого злочину, особи й поведінки засу-дженого.

Безумовно, без деталізації і конкретизації цих найважливіших вимог режиму не можна скласти уявлення про режим відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Тому законодавець, закріп-люючи основні вимоги режиму в ст. 28, одночасно деталізує їх у гл. 5 ВТК України — "Режим у місцях позбавлення волі".

Відповідно до закону, засуджені носять одяг єдиного зразка, їх піддають обшукові; особистий обшук проводиться особами однієї статі з обшукуваним. Кореспонденція засуджених, а також посилки, передачі і бандеролі, що надходять на їх ім'я, підлягають перегляду.

У виправно-трудових колоніях встановлюється суворо регламен-тований внутрішній розпорядок.

Зберігання засудженими при собі грошей і цінних речей, а та-кож предметів, які заборонено використовувати у виправно-трудо-вих установах, не допускається. Виявлені у засуджених гроші та цінні речі вилучаються і, як правило, передаються в дохід держави за мотивованою постановою начальника виправно-трудової устано-ви, санкціонованою прокурором.

Перелік і кількість предметів та.речей, які засуджені можуть ма-ти при собі, а також порядок вилучення предметів, які заборонено використовувати у виправно-трудових установах, встановлюються Правилами внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ.

У порядку, встановленому ВТК, засудженим дозволяється купу-вати за безготівковий розрахунок продукти харчування і предмети першої потреби, мати побачення, одержувати посилки, передачі,

226

бандеролі, грошові перекази, листування, відправляти грошові пере-кази родичам.

Наукою кримінально-виконавчого права вимоги, що складають зміст режиму, діляться на:

— вимоги, пов'язані з обмеженням волі пересування засуджених;

— вимоги, які регламентують життя і побут засуджених;

— вимоги, спрямовані на ізоляцію засуджених;

— вимоги загальногромадянського характеру.

Вимоги, пов'язані з обмеженням волі пересування засудже-них в УВП. Тут варто виділити передусім заборону самовільно за-лишати місце позбавлення волі. Забороняється порушувати лінію охорони об'єктів УВП, виходити без дозволу адміністрації за межі ізо-льованих одна від одної ділянок і локальних зон, виробничих об'єктів і цехів, перебувати без дозволу адміністрації в гуртожитках, в яких во-ни не проживають, або на виробничих об'єктах, на яких не працю-ють. Засуджені зобов'язані пересуватися по території УВП лише групами і тільки строєм.

Вимоги, які регламентують життя і побут засуджених. Пе-редусім — це організація в кожній установі розпорядку дня, вста-новлення різних умов тримання і правил розміщення засуджених, їх матеріально-побутового забезпечення, правил користування гроши-ма, а також правил, що регулюють питання взаємин адміністрації і засуджених, засуджених між собою і з іншими особами.

Вимоги, спрямовані на ізоляцію засуджених. Обов'язкова ізо-ляція передбачає виключення можливості здійснення засудженими нових злочинів або правопорушень, забезпечення точного й не-ухильного виконання ними своїх обов'язків. Вона виражається в ізо-ляції:

1) засуджених — від суспільства;

2) засуджених — один від одного відповідно до вимог ст. 21 ВТК про роздільне тримання в УВП чоловіків і жінок, неповнолітніх і до-рослих, вперше засуджених до позбавлення волі і тих, які раніше відбували це покарання; вперше засуджених за злочини, що не є тяжкими, і вперше засуджених за тяжкі злочини.

Ступінь ізоляції досягається поміщенням засудженого на підста-ві вироку чи ухвали суду в УВП відповідного виду режиму і здій-сненням охорони протягом усього періоду відбування покарання.

Роздільне тримання засуджених всередині УВП досягається шляхом покамерного тримання у тюрмах і колоніях особливого ре-жиму. Особи, які злісно порушують режим, можуть бути ізольовані ВІДЛНШИХ засуджених шляхом "поміщення у штрафний (дисциплінар-ний) ізолятор, у карцер або переведені в приміщення камерного ти-

15*

227

пу (в колоніях загального, посиленого, суворого режиму) або в оди-ночні камери (в колоніях особливого режиму). Засуджені, які відбу-вають покарання в колоніях і які злісно порушують режим, з метою посилення карального впливу на них, можуть бути переведені для подальшого відбування покарання у тюрму на строк до трьох років

Вимоги ізоляції також включають правила режиму, які регулю-ють надання засудженим побачень, одержання ними посилок, пере-дач, бандеролей, листування засуджених. Сюди ж належать норми які регламентують питання організащино-технічного характеру, ос-кільки від