— позитивний результат праці досягається як заходами заохочен-ня за добросовісну роботу, так і заходами примушення до недбалих. До обмежень щодо умов праці засуджених належать:

— незалік часу праці засудженого в загальний трудовий стаж;

— відсутність трудових відпусток;

— неможливість вступати добровільно у трудові відношення;

— неможливість вибору характеру і виду роботи;

— неможливість добровільного припинення роботи;

— безготівкові розрахунки за результати роботи;

— відсутність виплат в порядку соціального страхування, хоча праця засуджених, як і всіх громадян, охороняється законом.

Правове регулювання праці засуджених. Праця засуджених регулюється законодавством України про працю і спеціальними нор-мами виправно-трудового права. Нормами трудового права регулю-ються всі відносини, які пов'язані із забезпеченням охорони праці, дотриманням техніки безпеки та виробничої санітарії. Контроль за технікою безпеки здійснюють інженери з техніки безпеки вироб-ництва.

Кожний засуджений, який прибуває в установу виконання пока-рань, проходить спеціальний інструктаж або навчання з техніки без-пеки. Це записується в спеціальному журналі і контрольній картці засудженого. Організується на виробництві пропаганда з техніки безпеки: вивішуються плакати, інструкції, попереджувальні надписи тощо. Щороку у виправно-трудових установах проводиться огляд стану техніки безпеки. В них беруть участь представники адміні-страції, члени наглядової комісії та члени секції з охорони праці ра-

231

ди колективу установи. Засудженим, які працюють із шкідливими умовами праці, безоплатно видається спецодяг, взуття та інші засо-би захисту. Виробничі приміщення обладнуються вентиляційними установками, де підтримується певна температура. Верстати, агре-гати, трансформатори забезпечуються огороджувальними пристроя-ми. У святкові дні засуджені звільняються від праці.

На неповнолітніх поширюються норми трудового права, що рег-ламентують робочий час — не більше 36 годин на тиждень (16—18 років), та 24 години —для 14—16-літніх. Забороняється використо-вувати неповнолітніх на нічних і надурочних роботах. Жінки не мо-жуть залучатися до важкої праці та праці з шкідливими умовами. На них поширюються правила охорони праці вагітних жінок і мате-рів-годувальниць.

Оплата праці засуджених. Згідно зі ст. 52 ВТК, праця засу-джених оплачується у відповідності з її кількістю та якістю відповід-но до норм і розцінок, які діють у народному господарстві.

У виправно-трудових колоніях і тюрмах на особовий рахунок за-суджених, які не допускають злісних порушень режиму, повинно за-раховуватись незалежно від усіх відрахувань не менш як десять відсотків, а на особовий рахунок засуджених чоловіків віком понад шістдесят років, жінок — понад п'ятдесят п'ять років, інвалідів пер-шої та другої груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправно-тру-дових колоніях, що не допускають злісних порушень режиму, — не менш як 25 відсотків нарахованого їм місячного заробітку. У вихов-но-трудових колоніях на особовий рахунок засуджених повинно за-раховуватися незалежно від усіх відрахувань не менш як 45 відсотків нарахованого їм місячного заробітку.

Особам, які відбувають покарання у виправно-трудових колоні-ях-поселеннях усіх видів, а також засудженим жінкам, яким дозво-лено проживання поза колонією, незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як 50 відсотків загальної суми заро-бітку.

Місячний заробіток засуджених, які виконують норми виробітку або встановлені завдання, не може бути менший від мінімального розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 53 ВТК України, засуджені, які відбувають по-карання у виправно-трудових установах і тюрмах, з нарахованого їм заробітку або іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих їм послуг, крім вартості спецодягу і спецхарчування. Після відшкоду-вання цих витрат з нарахованого заробітку або іншого доходу про-

232

вадяться відрахування за виконавчими листами та іншими докумен-тами в порядку, встановленому ст. 374 Цивільно-процесуального ко-дексу України. Як виняток з цього правила, аліменти на неповноліт-ніх дітей обчислюються з усієї суми, заробленої засудженим, і від-раховуються до відшкодування цих витрат. Відрахування із заробіт-ку або з іншого доходу, нарахованого засудженим, провадиться з дотриманням такої черговості: прибутковий податок; вартість харчу-вання, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших нада-них їм послуг; за виконавчими листами та іншими виконавчими до-кументами, крім стягнення аліментів на неповнолітніх дітей; від-шкодування матеріальних збитків, заподіяних засудженими державі під час відбування покарання.

Засудженим неповнолітнім, інвалідам першої та другої груп, жін-кам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправно-трудових колоніях, не-працюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам — по-над п'ятдесят п'ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, які звільнені від роботи через хворобу, безплатно надаються харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги.

Засуджені можуть залучатися без оплати праці тільки до робіт по благоустрою місць позбавлення волі і прилеглих до них терито-рій, а також по поліпшенню культурно-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт по забезпеченню установ продовольством. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черго-вості, у неробочий час і не більш як на дві години на день.

Засуджені зобов'язані додержуватися трудової дисципліни, тоб-то режиму робочого дня, сумлінно працювати, дотримуватися техні-ки безпеки. За порушення настає дисциплінарна відповідальність. Безпека праці забезпечується відповідно до законів України про пра-цю без будь-яких винятків. По можливості, засуджені працюють за спеціальністю. У кого її немає, може придбати її через систему про-фтехосвіти. Використання праці засуджених на підприємствах ви-правно-трудових установ — найзмістовніша форма їх трудового ви-ховання. Адміністрація ВТУ укладає договір з адміністрацією під-приємства, зобов'язується дати певну кількість робітників, підтри-мувати дисципліну тощо. Друга сторона повинна забезпечити засуджених роботою, обладнанням, матеріалами, організувати без-пеку праці.

Первинним виробничим колективом у виправно-трудовій устано-ві є бригада. Як правило, бригади комплектуються із засуджених од-нієї спеціальності. Ці засуджені-проживають в одній жилій секції. Бригадир призначається наказом начальника