233

джених, які стали на шлях виправлення. Бригадир не тільки керує виробничою діяльністю бригади, а й несе відповідальність за стан дисципліни членів бригади. Він зобов'язаний вести облік виходу на роботу, перевіряти правильність заповнення нарядів, нараховувати заробітну плату, не допускати простоїв у праці, надавати допомогу відстаючим, слідкувати за дотриманням техніки безпеки тощо. Бри-гадир безпосередньо підлеглий начальникові соціально-психологіч-ного відділення, який є основним структурним підрозділом колонії. Відповідно до ст. 51 ВТК України особи, які втратили працездат-ність під час відбування покарання, після звільнення їх від покаран-ня мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і в по-рядку, встановлених законодавством.

§ 3. Правова природа і основні завдання виховної роботи із засудженими

У системі основних засобів виправлення та перевиховання засу-джених, встановлених кримінально-виконавчим законодавством (ст. 7 ВТК), важливе місце займає виховна робота.

У зв'язку з тим, що злочин деякою мірою є результатом ідейної або іншої деформації особи, її інтересів і потреб, велике значення в процесі ресоціалізації засуджених має питання про ідеологічне, мо-ральне перевиховання, формування в їх свідомості почуття відпові-дальності перед суспільством і державою.

Правовою базою регулювання виховної роботи із засудженими є Конституція України (гл. 6). Оскільки виховна робота проводиться в особливих умовах — місцях позбавлення волі, то завдання, фор-ми, принципи й найважливіші питання її організації врегульовані кримінально-виконавчим законодавством (ст. 55—58 ВТК).

У нормативних актах, зокрема у главі 13 Виправно-трудового ко-дексу України, параграфах 61—68 Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ, встановлюється порядок проведення виховних заходів, регламентується організація клубної, бібліотечної та фізкультурно-спортивної роботи, визначається компетенція ви-ховної частини та громадських формувань установ, регулюється по-рядок виконання виховних заходів у період прийому засуджених в установу та до їх звільнення з місць позбавлення волі.

Підзаконними нормативними актами регулюються форми органі-зації виховної роботи, порядок проведення виховних заходів у віль-ний від роботи час, порядок і форми участі державних органів і гро-

234

мадських організацій у ресоціалізації засуджених, виховно-профі-лактичних заходів після звільнення з місць позбавлення волі.

Виховна робота в місцях позбавлення волі базується на загаль-ноправових і педагогічних принципах.

Принцип демократизму проявляється в широкому залученні громадськості до ресоціалізації засуджених; виражається в правах засуджених (праця, освіта, охорона здоров'я, користування культур-ними цінностями — клуб, бібліотека і т. ін.).

Принцип законності реалізується в неухильному дотриманні приписів закону як посадовими особами, так і засудженими (ст. 10 ВТК). Крім того, одним із завдань виховної роботи із засудженими є їх виховання в дусі точного виконання законів і поваги до нього.

Принцип гуманізму виражається в цілях, завданнях виховної роботи, спрямованої на ресоціалізацію засуджених, реалізацію їх особистих якостей, моральних установок, що відповідають нормам моралі.

Принцип педагогіки. Виховна робота — це один із засобів ідей-ного, трудового, морального, правового, культурного та фізичного виховання засуджених до позбавлення волі, спрямований на викорі-нення із свідомості правопорушників асоціальних поглядів, переко-нань, інтересів і звичок, на виховання їх у дусі точного виконання законів, чесного ставлення до праці, поваги до норм моралі.

Форми виховної роботи з особами, позбавленими волі. Зав-дання виховної роботи реалізуються через певні форми, система яких встановлена ст. 56 ВТК.

1. Індивідуальна робота. Однією з найважливіших форм вихов-ної роботи є вивчення особи засудженого. Вона здійснюється в три етапи: адаптація; виправно-трудовий; підготовка до звільнення.

2. Агітаційна, пропагандистська, культурно-масова та фізкуль-турно-спортивна робота:

— формування у засуджених наукового світогляду;

— клубна, бібліотечна робота, організація та проведення вікто-рин, диспутів, днів відділення, вечорів запитань і відповідей;

— проведення спортивних та інших змагань.

3. Правове виховання:

— формування правової культури, законослухняної установки особи;

— роз'яснення законодавства;

— вироблення у засуджених індивідуального право розуміння, правових звичок та навичок.

Виховна робота із засудженими — це один із засобів громад-ського, трудового, морального, правового, культурного і фізичного

235

виховання засуджених до позбавлення волі, спрямований на викорі-нення у свідомості правопорушників асоціальних поглядів, переко-нань, інтересів і звичок, на виховання їх у дусі точного і неухильно-го виконання законів, сумлінного ставлення до праці, поваги до норм моралі, на підвищення їх свідомості і культурного рівня, роз-виток корисної ініціативи.

§ 4. Правове регулювання та організація

загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених

Згідно з виправно-трудовим законодавством України загальноос-вітня і професійна підготовка належать до числа основних заходів виправлення та перевиховання засуджених.

У виправно-трудових установах для засуджених, які не мають повної загальної середньої освіти, утворюються середні загальноос-вітні школи. Засуджені, які відбувають покарання у виховно-трудо-вих установах і навчаються в них, підручниками, зошитами та пись-мовим приладдям безкоштовно забезпечуються.

Для засуджених віком до сорока років, які не мають робочої про-фесії, за якою вони можуть бути працевлаштовані у даній виправно-трудовій установі, обов'язковою є підготовка на курсах професійно-го навчання на виробництві.

Організація загальноосвітнього навчання, професійної освіти і професійного навчання на виробництві осіб, позбавлених волі, здій-снюється згідно із Законом України "Про освіту" та в порядку, вста-новленому Кабінетом Міністрів України (ст. 60 ВТК України).

Загальноосвітнє та професійне навчання здійснюються для спри-яння розвиткові особи, щоб її виправити і перевиховати. Його зна-чення полягає в тому, що воно дає систему знань про закономірнос-ті розвитку природи і суспільства, розширює кругозір, сприяє інте-лектуальному розвитку, залучає засуджених до досягнень науки та культури. Крім цього, воно дає знання, навички і уміння в галузі тієї чи іншої спеціальності, яка знадобиться на волі.

Навчання нероздільно пов'язане з вихованням. Давно відомо, що неможливо навчати, не виховуючи, і виховувати, не навчаючи чо-мусь. Під час навчання засуджені отримують не тільки певні знан-ня, а й одночасно виховуються в моральному та естетичному відно-шенні. Змінюються під впливом навчання свідомість засуджених, переконання, нахили, звички тощо,