3. Засуджені, які злісно порушують режим відбування по-карання, можуть бути переведені: з дільниці соціальної реа-білітації до іншої дільниці; з колонії середнього рівня безпе-ки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії макси-мального рівня безпеки.

Глава 16

РЕЖИМ У КОЛОНІЯХ ТА ЗАСОБИ ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Стаття 102. Режим у колоніях та його основні ви-моги

1. Режим у виправних і виховних колоніях - це встанов-лений законом та іншими нормативно-правовими актами по-рядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і закон-них інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання, засуджених.

50

2. Режим у колоніях має зводити до мінімуму різницю між умовами життя в колонії і на свободі, що повинно сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку і усвідомленню людської гідності.

3. Режим створює умови для застосування інших засобів виправлення і ресоціалізації засуджених.

4. У колоніях засуджені носять одяг єдиного зразка. Фор-ма одягу визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань.

5. Засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення та тери-торія колоній підлягають обшуку і огляду. Особистий обшук проводиться особами однієї статі із засудженими. Поря-док проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з пи-тань виконання покарань.

6. Адміністрація колонії має право, за наявністю підстав, проводити огляд громадян, їх речей, транспортних засо-бів, які знаходяться на території колонії, а також вилуча-ти заборонені речі і документи. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Дер-жавного департаменту України з питань виконання пока-рань.

7. Перелік і кількість предметів і речей, які засуджені мо-жуть мати при собі, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконан-ня покарань.

Зберігання засудженими при собі грошей, цінних паперів і речей, а також предметів, які заборонено використовувати в колоніях, не допускається. Виявлені в засуджених гро-ші, цінні папери і речі вилучаються і реалізовуються в по-рядку, встановленому частиною четвертою статті 59 цього Кодексу.

Предмети, які заборонені для зберігання і використання в колоніях, вилучаються і здаються на зберігання до звільнен-ня засудженого або знищуються, про що складається відпо-відний акт.

Зберігання цінних паперів, які засуджені придбали в уста-новленому порядку, забезпечується адміністрацією колонії.

Стаття 103. Технічні засоби нагляду і контролю

1. Адміністрація колонії має право використовувати аудіо-візуальні, електронні й інші технічні засоби для попереджен-ня втеч та інших злочинів, порушень встановленого законо-давством порядку відбування покарання, отримання необхід-ної інформації про поведінку засуджених.

51

Глава 18

ПРАЦЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Стаття 118. Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільне корисної праці

1. Засуджені до позбавлення волі повинні працювати в міс-цях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільне корисної праці з ураху-ванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціаль-ність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на під-приємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

2. Засудженим чоловікам віком понад шістдесят років, жінкам - понад п'ятдесят п'ять років, інвалідам першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється пра-цювати за їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарсь-кої комісії колонії.

3. Перелік робіт і посад, на яких забороняється викорис-товувати засуджених до позбавлення волі, визначається нор-мативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

4. Засуджені не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів.

5. Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продоволь-ством.

До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в поряд-ку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.

Стаття 119. Умови праці засуджених до позбавлення волі

1. Для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, робочий тиждень не може перевищувати норму трива-лості робочого часу, встановленого законодавством про пра-цю. Час початку і закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії. Засуджені звільняються від роботи у

62

вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю.

2. З урахуванням характеру виконуваних засудженим ро-біт допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не пере-вищувала нормального числа робочих годин.

3. Праця засуджених організовується з додержанням пра-вил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.

Стаття 120. Оплата праці засуджених до позбавлення волі

1. Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачу-ється відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нор-мативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

2. У виправних колоніях на особовий рахунок засудже-них, які виконують норми виробітку або встановлені завдання і не допускають порушень режиму, зараховується незалежно від усіх відрахувань п'ятнадцять відсотків, а на особовий рахунок засуджених чоловіків віком понад шістдесят років, жінок - понад п'ятдесят п'ять років, інвалідів першої та дру-гої груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправ-них колоніях,- не менш як п'ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.

Засудженим, які відбувають покарання у виховних коло-ніях, дільницях соціальної реабілітації