22

митних працівників), чини (для слідчо-прокурорських працівників), звання (для військове службовців, працівників МВС).

Деякі категорії працівників, що залучаються на нештатних засадах до функцій державної служби (наприклад, до виконання завдань оперативно розшукової діяльності), перебувають під захистом держави, яка гарантує зарахування до загального трудового стажу часу співробітництва, поширення передбачених законом пільг у разі настання інвалідності або смерті тощо.

Особливе право службовців витікає зі специфіки службових функціональних обов'язків. Йдеться про право на захист безпеки, гідності при його здійсненні. Адже державний службовець діє від імені та за дорученням держави, оскільки посада, яку він займає, - частка компетенції органу держави. Покли-кана виконувати вимоги закону, забезпечувати вимоги закону, забезпечувати правопоядок, службова особа, має відповідно охоронятися від посягань на її фізичну безпеку і людську гідність (беззахисність службовця варто розцінювати як прояв слабкості самої держави).2

Про захищеність службовця, йдеться і в Законі України "Про підприємництво"1, який гарантує від втручання власника в оперативно-управлінську діяльність керівника підприємства. Відповідно до Кримінального Кодексу України переслідуються опір представникові влади, його образа при виконанні ним службових повноважень, погроза або насильство,

1 Закон України "Про державну службу" // Зкони України. Т. б. - С. 238-242.

2 Коваль Л.В. Адміністративне право. - К.: "Вентурі", 1996. - С. 60.

23

ою'єктом якого є службова особа, так само, як і по-сягання на життя, заподіяння тілесних ушкоджень, умисне знищення або пошкодження майна службової осо-би. Є також правопорушеннями, що тягнуть адміністративну відповідальність: злісна непокора законному розпорядженню або вимозі представника вла-ди, публічні заклики до непокори, поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори тощо. Спеціальним законом України передбачено систе-му особливих заходів щодо захисту життя, здоров'я, житла, майна працівників суду та правоохоронних ор-ганів, їх близьких родичів, у зв'язку з їх службовою діяльністю.2

1 Закон України "Про підприємництво" // ВВР. - 1991. - № 14. - С. 169.

2 Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохронних органів" від 23.XII.1993. // ВВР. - 1994. - № 11.

33

Висновки

Невід'ємним компонентом управління державою є державна служба і її суб'єкти державні службовці. Професійні службовці належать до певної групи населення - осіб найманої праці, зайнятих у сфері управління та реалізації управлінських рішень в порядку службових завдань.

Правовою основою діяльності державних службовців в Україні є Закон України "Про державну службу", а також інші законодавчі акти, наприклад, Кодекс законів про працю України, закони України "Про прокуратуру", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та ін.

Професійну службу можна деференціювати за ознакою її організації та порядком проходження на державну та службу в недержавних структурах. Професійна служба - це адміністративно-правове відношення службовця, який перебуває на посаді в державних органах, об"єднаннях громадян, органах місцевого самоврядування, недержавних структурах за призначенням, обранням, конкурсом, контрактом, до цих організацій власника, що має своїм змістом обов"язкову діяльність по реалізації управлінських функцій. Виходячи із змісту діяльності у сфері управління, у кадровій політиці, у підготовці, прийнятті юридичних актів виконавчої влади, "Єдина номенклатура посад службовців" (1967 р.) пропонує поділ службовців на три групи. Це - керівники, спеціалісти, технічні виконавці. Така класифікація віддзеркалює суто функціональні позиції.

34

Основними обов'язками службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі тощо. Права державних службовців регламентовано як у Конституції, так і в багатьох законах - про державну службу, статус суддів, адвокатуру, прокуратуру, освіту, міліцію, митну справу, охорону здоров'я, про підприємства і т. п.J Невиконання державним службовцем своїх обов'язків тягне застосування щодо нього юридичної відповідальності у\ вигляді одного з чотирьох її видів. Це: дисциплінарна відповідальність, кримінальна відповідальність, адміністративна відповідальність та ^відповідальність за заподіяну шкоду тощо.

Законодавсто, що Хрегламентує діяльність дер-жавних службовців потребуч удосконалення. Ґрунтовної реорганізації потребує державна служба, оскільки у

35

спадок від СРСР Україні дісталась громіздка непово-ротка "брюкратична машина" яка є тягарем для бюдже-ту, а також суттєвою проблемою сьогодення є нестача професійних кадрів - осіб з адміністративно-управлінької освітою тощо.

to,

З державно-правової точки зору, державний службо-вець - це «слуга» держави, наділений нею відповідними по-вноваженнями. Службовець репрезентує державу в її бага-томанітних взаємозв'язках як усередині, так і зовні (у відно-синах з іншими державами, громадськими й недержавними організаціями, громадянами).

З адміністративно-правової - державний службовець во-лодіє владними, організаційно-розпорядчими повноважен-нями. Будучи представником держави, він застосовує юрис-дикційні заходи й повноваження, застосовує адміністратив-но-правові санкції.

З кргімінально-правової точки зору, державний службо-вець - особливий суб'єкт кримінальної та адміністративної відповідальностд

36

Література та джерела

1. Закон України "Про господарські товариства" / Закони України. Т.1. - К., 1996.

2. Закон України "Про державну службу" / Зкони України. Т. б. - К., 1996.

3. Закон України "Про державну таємницю" від 21.1.

1994. // ВВР. - 1994. - № 16. - С. 94.

4. Закон України "Про підприємства" від 27.III.

1991. // ВВР. - 1991. - № 24. - С. 273.

5. Закон України "Про підприємництво"