на державних службовців поширюються певні обмеження пов'язані з специфікою їх діяльності, зокрема, стаття 16 Закону України "Про державну службу" містить такі обмеження, пов'язані з проходженням державної служби: Державний службовець не має права:

займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників, крім випадків, передбачених чинним законодавством, або бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, де він працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);

сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності з метою одержання за це винагороди у грошовому чи іншому вигляді, послуг, пільг;

самостійно або через представника входити до складу керівних органів підприємств, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;

приймати подарунки чи послуги від фізичних або юридичних осіб у зв'язку із своєю службовою діяльністю"22 Закон України "Про державну службу" // Зкони України. Т. 6. - С. 238-242..

Законодавство забороняючи керівникам, заступникам керівників державних підприємств і установ, їхніх структурних підрозділів, службовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю, не виключає їхнього права отримувати дивіденди від акцій або чеків, що вкладено до інвестиційного фонду. Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу. Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України. Вони не мають права використовувати своє службове становище з корисливою метою у власних інтересах чи інтересах інших осіб.11 Закон України "Про державну службу" // Зкони України. Т. б. - С. 238-242

Відповідно до посад, рівня професійної кваліфікації, а також результатів праці державним службовцям присвоюються ранги (для дипломатичних, митних працівників), чини (для слідчо-прокурорських працівників), звання (для військове службовців, працівників МВС).

Деякі категорії працівників, що залучаються на нештатних засадах до функцій державної служби (наприклад, до виконання завдань оперативно розшукової діяльності), перебувають під захистом держави, яка гарантує зарахування до загального трудового стажу часу співробітництва, поширення передбачених законом пільг у разі настання інвалідності або смерті тощо.

Особливе право службовців витікає зі специфіки службових функціональних обов'язків. Йдеться про право на захист безпеки, гідності при його здійсненні. Адже державний службовець діє від імені та за дорученням держави, оскільки посада, яку він займає, - частка компетенції органу держави. Покли-кана виконувати вимоги закону, забезпечувати вимоги закону, забезпечувати правопорядок, службова особа, має відповідно охоронятися від посягань на її фізичну безпеку і людську гідність (беззахисність службовця варто розцінювати як прояв слабкості самої держави).22 Коваль Л.В. Адміністративне право. - К.: "Вентурі", 1996. - С. 60

Про захищеність службовця, йдеться і в Законі України "Про підприємництво"33 Закон України "Про підприємництво" // ВВР. - 1991. - № 14. - С. 169, який гарантує від втручання власника в оперативно-управлінську діяльність керівника підприємства. Відповідно до Кримінального Кодексу України переслідуються опір представникові влади, його образа при виконанні ним службових повноважень, погроза або насильство, об'єктом якого є службова особа, так само, як і по-сягання на життя, заподіяння тілесних ушкоджень, умисне знищення або пошкодження майна службової осо-би. Є також правопорушеннями, що тягнуть адміністративну відповідальність: злісна непокора законному розпорядженню або вимозі представника вла-ди, публічні заклики до непокори, поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори тощо. Спеціальним законом України передбачено систе-му особливих заходів щодо захисту життя, здоров'я, житла, майна працівників суду та правоохоронних ор-ганів, їх близьких родичів, у зв'язку з їх службовою діяльністю.11 Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохронних органів" від 23.XII.1993. // ВВР. - 1994. - № 11

3. Проблеми правового статусу державного службовця в Україні

Невиконання державним службовцем своїх обов'язків тягне застосування щодо нього юридичної відповідальності у вигляді одного з чотирьох її видів.

А) дисциплінарна відповідальність. Згідно статті 14, Закону України "Про державну службу" до державних службовців застосовуються дисциплінарні стягнення за: "... невиконання чи неналежне вико-нання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з про-ходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він пра-цює".11 Закон України "Про державну службу" // Зкони України. Т. 6. - С. 237.

2 Там же. - С. 237. До службовців, крім дисциплінарних стяг-нень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дис-циплінарного впливу: попередження про неповну служ-бову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду тощо2. Заходи службової дисципліни розрахова-но на тих, хто перебуває на службі – особливому тру-довому, службовому відношенні службовця до держави (власника), що витікає з факту перебування на службі, виконання обов'язків служби. Службові особи, що не мають начальства по службі (відсутнє владовідношення), наприклад, депутати Рад, не підпорядковуючись у виконанні посади нічиєму впли-вові, крім власної правосвідомостів, правообов'язків, що витікають із законодавчих актів, не підлягають і дисциплінарній відповідальності.

Особливість дисциплінарної відповідальності у тому, що підстави (конкретні склади) застосування дисциплінарної відповідальності не можуть бути точно визначені у законі, тому залишається широкий простір начальницькому розсудові (адміністративної дискреції).

Законодавча база дисциплінарної відповідальності така: