Внутрішні аграрні правовідносини у ДСГП характеризу-ються відповідною інтеграційністю, зумовленою тим, щр во-но є державним сільськогосподарським підприємством. Його економічну основу становить не право власності (як, наприк-

лад, У сфері внутрішніх аграрних правовідносин недержавних юридичних осіб), а право повного господарського відання. Це право визначено ст. 37 Закону "Про власність". На підста-ві даного права органи управління ДСГП надають своїм ви-робничим підрозділам засоби виробництва, знаряддя та інше майно на праві повного господарського відання.

Державне сільськогосподарське підприємство є суб'єктом права користування землею, а не її власником. Це призводить до своєрідних організаційно-правових земельних відносин у ДСГП з приводу виробничого та іншого використання зе-мельних ділянок, що функціонують поряд із земельними пра-вовідносинами.

Своєрідними є відносини внутрішнього самоврядування в ДСГП. Лише в умовах реформування відносин власності та управління здійснюються заходи щодо наділення трудових колективів управлінськими повноваженнями, а також вдос-коналення управлінських взаємин із керівником (директо-ром) ДСГП.

Правове регулювання внутрішніх відносин самоврядуван-ня в ДСГП здійснюється нормами Закону "Про підприємства в Україні", Закону "Про підприємництво" і Статутом радгос-пу. В сучасний період суспільні аграрні відносини є предме-том аграрного права і аграрними правовідносинами.

Складовою внутрішніх правовідносин у ДСГП є трудові правовідносини між його адміністрацією і кожним конкрет-ним найманим працівником. Ці відносини регулюються пе-реважно нормами трудового права, що лежать в основі ло-кальних правових норм, покликаних регулювати внутрішні трудові відносини у ДСГП. Такими, наприклад, є правовідно-сини, що виникають при притягненні винного працівника, який порушив правила внутрішнього розпорядку або ж поса-дову інструкцію, до дисциплінарної відповідальності.

Ознака інтеграційності (взаємозв'язку, взаємопоєднання) внутрішніх аграрних правовідносин у ДСГП пояснюється, по-перше, тим, що всі види цих правовідносин тісно між со-бою пов'язані, є певним суспільно-правовим сполученням, і, по-другез їх правове регулювання забезпечується як правови-ми нормами, так і інститутами, що є елементом відповідних галузей права, й локальними аграрно-правовими нормами. Рахування ознаки інтеграційності внутрішніх у ДСГП, зас-ованих на державній власкорі, майнових, управлінських,

трудових, соціальних та інших суспільних відносин, дозволяє дати науково обгрунтоване визначення правової природи цього виду аграрних правовідносин.

2. Важливу ланку внутрішніх аграрних відносин у ДСГП становлять відносини щодо реалізації його виробничо-госпо-дарської правоздатності. Першорядними серед них є відноси-ни щодо планування виробничо-господарської, фінансової діяльності та виконання планових виробничо-фінансових завдань, забезпечення господарської самостійності та управ-лінсько-економічної незалежності, повного господарського розрахунку, самоокупності й самофінансування. Реалізація І планових завдань і відповідно — виробничо-господарська ді- і яльність ДСГП забезпечується функціонуванням наведених І вище внутрішньогосподарських взаємин між адміністрацією ДСГП і його виробничо-господарськими підрозділами, спе-ціалістами, конкретними найманими працівниками, які пере-бувають з ним у трудових відносинах. |

В умовах здійснення аграрної реформи виникає необхід- т ніеть повнішого правового врегулювання виробничо-госпо- і дарських, економічних відносин між виробничими підрозді- і лами ДСГП більшої господарської їх самостійності, що також і становить певну сферу внутрішньогосподарських аграрних і правовідносин. •

3. Функціонування відносин виробничо-господарської ді- і яльності перебуває у безпосередньому зв'язку з відносинами * стосовно додержання вимог виробничої, технологічної, фі- І нансової, трудової дисципліни у процесі виробничо-госпо-дарської діяльності ДСГП. Визначені державними норматив-ними і локальними правовими актами з цього приводу права та обов'язки, взяті у своїй єдності й сполученні, зумовлюють господарські правомочності всіх учасників економічної діяль-ності. Як наслідок їхньої чинності виникають і функціонують у ДСГП відповідні внутрішні аграрні правовідносини.

Внутрішніми аграрними правовідносинами у ДСГП є від-носини, що виникають у процесі становлення, функціону-вання внутрішньогосподарського орендного підряду. Йдеться про правовідносини між адміністрацією ДСГП та його колек-тивом (групою) працівників (разом із членами їх родин або ж індивідуально), що виникають при оренді основних засобів виробництва, знарядь праці, а також відповідної земельної площі сільськогосподарських угідь з метою виробництва про-

.л

дуктів харчування та сировини, їх збуту за спеціальними уго-дами. Ці правовідносини за своїм характером і змістом є від-носинами, спрямованими на вдосконалення організації та оплати праці в ДСГП.

§ 5. Правовідносини в аграрно-виробничих та інших агропромислових утвореннях

1. Правовідносини в аграрно-виробничих утвореннях роз-межовуються залежно від видів, статусу і завдань, що стоять перед ними. Особливістю таких правовідносин є те, що вони складаються, головним чином, на підставі й через застосуван-ня локальних правових актів — положень (статутів) утворень, норм укладених угод, які визначають суб'єктивні права та юридичні обов'язки даних утворень.

Відповідно до Закону "Про підприємства в Україні" (ст. 3) такі утворення (об'єднання) можуть бути у вигляді: а) асоціа-ції, тобто договірного товариства, що не має права втручання у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників; б) корпорації, тобто договірного об'єднання з делегуванням їй окремих повноважень централізованого регулювання ді-яльності кожного з учасників; в) консорціуму, тобто тимчасо-вого статутного об'єднання для досягнення статутної мети; г) концерну, тобто статутного об'єднання з існуванням пов-ної фінансової залежності від одного або групи підприємств.

Локальні правові засновницькі акти та установчі докумен-ти (договори, статути) мають погоджуватися з Державним ан-тимонопольним комітетом України. Ці акти та чинне законо-давство, специфіка правового статусу і завдань цих утворень разом визначають коло і зміст аграрних правовідносин, що складаються в таких утвореннях.

В Україні зареєстровано різноманітні утворення агроком-бінати, агрофірми, аграрно-торговельні фірми, асоціації, нау-ково-виробничі та інші об'єднання. Однак, попри їхні назви, всі вони належать, як правило, до статутних об'єднань із збе-реженням їх учасниками прав юридичних осіб.

2. Чільне місце серед