«рранш посідають агрокомбінати. Приміром, в агрокомбінаті

Рось" Київської області, відповідно до його Положення,

складалися багатогранні, тісно поєднані виробничо-госпо-

дарські, цивільні (договірні) та владно-управлінські правовід-носини. Суб'єктивні права і юридичні обов'язки цього агро-комбінату відображаються у правовідносинах, що складають-ся в галузях планування, науково-технічного прогресу, капі-тального будівництва, матеріально-технічного забезпечення, фінансів, кредиту тощо. Особливістю регулювання наведених вище суспільних відносин є те, що правові норми Положення про агрокомбінат "Рось" мають, головним чином, силу імпе-ративних правових норм, виконання яких є обов'язковими для ради, директора, апарату управління та господарств— учасників комбінату. Обов'язковими до виконання є рішення його ради щодо внутрішньокомбінатських розрахункових цін на послуги ремонтно-технічних, будівельних підприємств для своїх же господарств—учасників агрокомбінату. Тут склада-ються правовідносини владного управлінського характеру.

Дещо іншого характеру правовідносини складаються при плануванні діяльності комбінату. Такі правовідносини мають констатуючий, узагальнюючий характер, оскільки плануван-ня діяльності комбінату має здійснюватись "знизу до верху". Держава і рада агрокомбінату не мають права зобов'язувати КСГП чи ДСГП укладати договори. Вони можуть лише еко-номічно заохочувати (наприклад, зустрічним продажем агро-виробникам дефіцитних товарів тощо) господарства укладати договори. Правовідносини, що виникають при заохоченнях такого гатунку, мають цивільно-правову, а не владно-управ-лінську природу.

3. Особливі правовідносини виникають в аграрно-торго-вельних підприємствах (власне, статутних об'єднаннях). Вони являють собою єдине в юридичному розумінні підприємство, що утворюється на базі заготівельних, переробних, транс-портних, торговельних та інших виробничих підрозділів, створених із метою поліпшення постачання населення міст, селищ міського типу, курортних зон плодоовочевою продук-цією і картоплею в свіжому і переробленому вигляді.

Правовідносини, що виникають усередині такого утворен-ня, також є виключно владно-управлінськими, оскільки всі (в минулому самостійні юридичні особи-господарства тощо) сільськогосподарські, транспортні формування в аграрно-торговельному підприємстві стають його структурними ви-робничими підрозділами.

4. В аграрних асоціаціях суспільні відносини між їх учас-никами регулюються на підставі положень (статутів), а також договорів про сумісну діяльність. В них складаються право-відносини (як внутрішні, так і зовнішні), що мають виключно цивільно-правовий характер, де суб'єкти мають рівні права, несуть зобов'язання за договорами.

Одним із різновидів асоціації є господарська асоціація. Вона може мати дві форми оформлення: перша — у вигляді створення юридичної особи, з її статутом, апаратом управлін-ня тощо, і друга — у вигляді багатостороннього договору. Са-ме тому в господарській асоціації (як юридичній особі) поруч із правовідносинами цивільно-правового характеру існувати-муть також владно-управлінські (наприклад, здійснення ке-рівництва) і трудові (прийняття, переміщення, переведення, звільнення) правовідносини. В господарській асоціації, яка діє на основі багатостороннього договору, навпаки, склада-тимуться правовідносини виключно цивільно-правового характеру.

5. Зі створенням агроконсорціумів можуть виникати два основні різновиди правовідносин, кожен із яких залежить від юридичного оформлення агроконсорціуму. В разі, коли ос-танній оформлено як юридичну особу, в ньому поряд із ви-робничо-господарськими і цивільними правовідносинами складаються також правовідносини владно-управлінського і трудового характеру. Якщо ж агроконсорціум оформлено у формі договору, то відповідно до правової природи регулю-вання цих відносин вони мають кваліфікуватися виключно як цивільно-правові.

6. У системі аграрно-виробничих утворень є й такі, діяль-ність яких спрямована на наукове забезпечення розвитку АПК. Це, зокрема, науково-виробничі об'єднання (НВО), виробничі й науково-виробничі системи (ВС, НВО), діяль-ність яких регламентується статутами (положеннями) про них.

Залежно від завдань, форми утворення і статусу НВО та НВС в цих формуваннях виникають і функціонують три ос-новні види правовідносин. Перший і головний вид — право-відносини суто цивільного характеру, оскільки цивільно-пра-вова угода (договір) стає основою для створення НВО та "ВС. Другий вид — правовідносини виробничо-господар-ського характеру, що складаються вже в процесі діяльності

НВО та НВС на підставі укладеного договору. І, нарешті, тре-тій вид — правовідносини владно-управлінського характеру, що виникають між органами управління НВО та НВС і гос-подарствами, які входять до складу цих об'єднань (систем).

§ 6. Спільність галузей права та співвідношення аграрних та інших правовідносин

1. Закони створюються для людей, а люди живуть і працю-ють не заради законів, а для здійснення та реалізації, застосу-вання правових норм у своїх інтересах. Системі суспільних відносин, що врегульовані правом, відповідає система галузей права. Єдність галузей права України, як суверенної держави, проявляється в нерозривному зв'язку між собою всіх галузей права. Аграрне право також перебуває у діалектичному зв'яз-ку з державним (конституційним), земельним, цивільним, господарським, трудовим, фінансовим, цивільним процесу-альним правом. Цей зв'язок історично зумовлений єдністю суспільних відносин як єдиного цілого. На сучасній стадії розвитку міжнародного спілкування людей і держав посилю-ється взаємозв'язок і взаємозалежність міжнародних галузей права і порівняльного правознавства, назріває потреба в між-народному аграрному праві. Діалектичний взаємозв'язок за-значених галузей права з аграрним правом проявляється че-рез системи правовідносин, як форми і засобу застосування норм права.

В процесі правового регулювання внутрішньогосподар-ських відносин суб'єктів аграрних відносин застосовувані правові норми аграрного права відповідають принципам пра-ва України і його окремих галузей. При регулюванні зовніш-ніх правовідносин аграрних підприємств має місце юридич-ний феномен, коли один і той же об'єкт аграрних правовід-носин регулюється нормами аграрного права (як самостійної галузі права). Вони за своєю правовою природою і юридич-ним змістом мають спільні риси з іншою галуззю права; не будь аграрного права зазначені суспільні відносини регулюва-лися б нормами цієї іншої галузі права. Саме таким співвід-ношенням між спорідненими галузями права дає себе знати спільне і суб'єктивне в праві. Правильне розуміння природи взаємозв'язку і співвідношення правовідносин успішно вико-ристовується при визначенні місця окремих правових норм в

системі правових інститутів і при проведенні кодифікації за-конодавства.

2. Конституція України є основним і визначальним зако-ном держави, джерелом державного права. Між останнім і аг-рарним правом існує відповідне співвідношення. Через галузь аграрного