9. Державна реєстрація є неоднаковою умовою визначення правового становища кожного сільськогосподарського під-приємства. З моменту вчинення державної реєстрації у під-приємств виникають права юридичної особи. Державна реєстрація є свого роду юридичним фактом, спрямованим на забезпечення права сільськогосподарському товаровиробни-кові проводити свою господарчо-підприємницьку діяльність і бути учасником ринкових економічних відносин.

Чинне законодавство України покладає обов'язок кожно-го підприємства здійснити його державну реєстрацію і таким чином набути прав юридичної особи. Першорядним у цьому відношенні є Закон "Про підприємництво", в ст. 8 якого йдеться про державну реєстрацію. Цьому обов'язку присвя-чені також ст. 6 Закону "Про підприємства в Україні", ст. З Закону "Про сільськогосподарське підприємство", ст. 6 Зако-ну "Про господарські товариства", ст. 9 Закону "Про селян-ське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про сільсько-господарську кооперацію.

З метою наведення порядку в ліцензуванні суб'єктів під-приємницької діяльності Кабінет Міністрів України 25 трав-ня 1998 р. прийняв постанову і затвердив Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. Згідно з цими актами державну реєстрацію повинні пройти всі суб'єкти підприємницької діяльності. Ті з них, державна реєстрація яких проведена до 29 квітня 1994 р. і які не мають свідоцтва про державну реєстрацію, а також ті, які одержали такі свідоцтва до 29 квітня 1994 р. повинні одержати (обміня-ти) їх в органи державної реєстрації, в якому вони перебува-ють на обліку. Заміна та одержання свідоцтв про державну реєстрацію проводиться на підставі документів, що засвідчу-ють державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяль-ності. При цьому за одержане свідоцтво про державну Реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності зобов'яза-ний сплатити реєстраційний збір.

Ю. Державна реєстрація суб'єкта аграрного права як агРарного підприємця є визначалщим юридичним фактом

для їх відмежування від тих утворень, що не мають і не мо-жуть мати такого статусу. Саме реєстрація селянського (фер-мерського) господарства і/або аграрного підприємця зі стату-сом юридичної особи приватного права кооперативного і/чи акціонерного типів є юридичним фактом для визнання їх суб'єктами аграрного права і аграрного підприємництва. То-му будь-які внутрішньогосподарські утворення, наприклад, внутрішньогосподарські кооперативи, підрядні орендні ко-лективи, підсобні цехи (промисли), не є самостійними суб'єктами аграрного права і підприємництва (попри надані їм повноваження з боку цих юридичних осіб).

На відміну від законодавства інших країн, в Україні не ви-знаються суб'єктом права різноманітні кооперування селян без створення (заснування) ними юридичної особи і держав-ної реєстрації останньої. На відміну від України, наприклад, у ФРН, суб'єктом права (без статусу юридичної особи) визна-ються: а) так звані кільця, які є формою кооперування фер-мерів у вигляді договірного утворення для надання взаємної допомоги технікою; б) кооперування зусиль та майна батька й сина для ведення фермерського господарства. З позиції ук-раїнського закону, у наведених вище випадках має місце ли-ше кооперування фермерів на підставі договору (по суті, про спільну діяльність); і така кооперація не визнається суб'єк-тами права, оскільки здійснюється без створення (заснуван-ня) та легалізації юридичної особи — справжнього суб'єкта права як за українським, так і за німецьким законодавством.

Державна реєстрація є необхідною умовою визначення правового становища кожного сільськогосподарського під-приємства. З моменту вчинення державної реєстрації у під-приємств виникають права юридичної особи. Державна реєстрація є свого роду юридичним фактом, спрямованим на забезпечення права сільськогосподарському товаровироб-никові проводити свою господарчо-підприємницьку діяль-ність і бути учасником ринкових економічних відносин.

Чинне законодавство України покладає обов'язок кожно-го підприємства здійснити його державну реєстрацію і таким чином набути прав юридичної особи. Першорядним у цьому відношенні є Закон "Про підприємництво", в ст. 8 якого йдеться про державну реєстрацію. Цьому обов'язку присвя-чені також ст. 6 Закону "Про підприємства в Україні", ст. З Закону "Про сільськогосподарське підприємство", ст. 6 Зако-

ну "Про господарські товариства", ст. 9 Закону "Про се-лянське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію".

З метою наведення порядку в ліцензуванні суб'єктів підприємницької діяльності Кабінет Міністрів України від 25 травня 1998 р. прийняв постанову і затвердив Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяль-ності. Згідно з цими актами державну реєстрацію повинні пройти всі суб'єкти підприємницької діяльності. Ті з них, державна реєстрація яких проведена до 29 квітня 1994 р. і які не мають свідоцтва про державну реєстрацію, а також ті, які одержали такі свідоцтва до 29 квітня 1994 р. повинні одер-жати (обміняти) їх в органі державної реєстрації, в якому вони перебувають на обліку. Заміна та одержання свідоцтв про державну реєстрацію проводиться на підставі документів, що засвідчують державну реєстрацію суб'єкта підприємниць-кої діяльності. При цьому за одержане свідоцтво про держав-ну реєстрацію суб'єкт підприємницької діяльності зобов'яза-ний сплатити реєстраційний збір.

§ 2. Правосуб'єктність колективних і кооперативних сільськогосподарських підприємств

1. Суб'єктом аграрного права є кожне окремо взяте колек-тивне і кооперативне сільськогосподарське підприємство. Правове становище цих підприємств визначається нормами Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство і Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" та Статутом кожного з цих підприємств. Згідно з ст. 4 Закону "Про колек-тивне сільськогосподарське підприємство" в Статуті зазнача-ються найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу громадян до членів підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, за-гальні права та обов'язки членів підприємства та його членів Щодо використання й охорони земель, водних та інших при-Р°дн.их. Ресурсів, виробничо-господарської, фінансової і тру-дової діяльності, питання оплати та охорони праці, соціальні тарантії, умови і порядок реорганізащьта ліквідації підприєм-ства. Державна реєстрація підприємства здійснюється не піз-

4*

ніше ЗО днів з дня подання необхідних документів. Юридич-ний факт державної реєстрації колективного сільськогоспо-дарського