За подібною правовою регламентацією створюється і наді-ляється відповідною правосуб'єктністю виробничий сільсько-господарський кооператив. Ст. 2 Закону "Про сільськогоспо-дарську кооперацію" залежно від цілей, завдань і характеру діяльності сільськогосподарського кооператива поділяє їх на виробничі та обслуговуючі. Виробничі кооперативи здійсню-ють свою господарську діяльність на засадах підприємництва з метою одержання доходу. Обслуговуючі кооперативи спря-мовують свою діяльність на обслуговування сільськогоспо-дарського та іншого виробництва учасників кооперації. В свою чергу залежно від виду діяльності обслуговуючі коопера-тиви поділяються на переробні, заготівельно-збутові, поста-чальницькі та інші. Здійснювані ними послуги пов'язані з ви-робництвом, переробкою, збутом продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва і рибництва. Оскільки обслуго-вуючі кооперативи головним чином пов'язані з сільським господарством, то правовідносини^ які виникають в процесі їхньої діяльності належить розглядати як предмет аграрного права, хоч вони і мають певні спільні риси з кооперативним правом1.

Враховуючи спільні риси колективних сільськогосподар-ських підприємств і сільськогосподарських кооперативів ціл-ком допустимо їх розглядати як різновид (тип) кооператив-них утворень.

2. Економічну основу створення і діяльності колективних і кооперативних сільськогосподарських підприємств стано-вить колективна власність підприємства як юридичної особи, а його члени — в частині майна, яку вони одержують при ви-ході із підприємства.

Відповідно до ст. 20 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" кооператив є власником будівель, споруд, гро-шей, майнових внесків його членів, виготовлюваної ним про-

1 Див.: Кооперативне право / За ред. чл.-кор. НАН України, акад. АПрН України, доктора юридичних наук, професора Семчика В. /. — К., 1998.

яукщї» доходів, одержанних від її реалізації, продуктової та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених зако-ном. Члени кооперативу в якості пайового внеску можуть пе-редати йому земельну ділянку. Майно кооперативу поділяєть-ся на пайовий і неподільний фонди. Кожний з цих фондів має відповідний правовий режим.

Особливість правосуб'єктності аграрних приватних під-приємств кооперативного типу полягає в тому, що в них має місце об'єднання насамперед робочої сили, а не капіталів. "У кооперації капітал — слуга, а не господар", — писав ще 1925 р. О. В. Чаянов1.

3. Закони про колективне і кооперативне сільськогоспо-дарське підприємство встановлюють право самоврядування, органи управління на їхню компетенцію, що також станов-лять його правосуб'єктність. Засади права самоврядування в КСГП і ВСГК більш повно викладені у спеціальних розділах їхніх статутів. Управлінська правосуб'єктність цих підпри-ємств полягає у створенні і участі представників цих підпри-ємств в роботі представницьких органів управління колектив-ними сільськогосподарськими підприємствами з боку Всеук-раїнської ради представників колективних сільськогосподар-ських підприємств. Згідно з ст. 25 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" для організаційно-пра-вового забезпечення економічної самостійності підприємства та охорони його прав, узагальнення досвіду роботи та пред-ставлення інтересів підприємства у відносинах з органами влади і управління створюються його представницькі органи. Демократичність самоврядування у підприємстві забезпечу-ється додержанням закріпленої в його статуті системи органі-заційно-управлінських і процедурно-правових норм.

Істотну правосуб'єктність колективних і кооперативних сільськогосподарських підприємств становлять трудові пра-вовідносини. Це відносини щодо організації праці (бригади, ферми, ланки), додержання членами КСГП і ВСГК своїх тру-дових прав та обов'язків, що охоплюється поняттям трудової Дисципліни, додержання підприємством обов'язків по забез-печенню охорони здоров'я і відшкодування шкоди, заподія-ної трудівникові при виконанні роботи, запровадження на

Див.: Чаянов А. В. Краткий курс кооперации. — М., 1926. — С. 10.

підприємстві сучасних систем і форм оплати праці та її на-лежне правове регулювання, наближення принципів оплати праці працівників колективно-кооперативних утворень з оп-латою праці в державних або акціонерних сільськогосподар-ських підприємствах. У цьому разі мається на увазі впровад-ження в колективних і кооперативних підприємствах обов'яз-кового мінімального рівня оплати праці так як це встановле-но для найманих працівників і врегульовано п. 6 ст. 19 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Тру-довими є також відносини, які виникають в разі вчинення працівником дисциплінарного проступку і настання дисцип-лінарної відповідальності, а також у разі заподіяння праців-ником при виконанні трудових обов'язків майнової шкоди і настання його матеріальної відповідальності.

Трудові правовідносини, що виникають в процесі вироб-ничо-господарської та управлінської діяльності колективних і кооперативних підприємств, регулюються нормами аграрного законодавства та локальними внутрішньоправовими актами з цих сільськогосподарських підприємств. Правову основу цих актів становлять відповідні положення Конституції України. Зокрема, ст. 43, згідно з якою громадяни мають право на пра-цю, що включає можливість заробляти собі на життя. Держа-ва створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Кожен має право на належні, безпечні умови праці, на заробітну плату не нижче від визначеної за-коном. Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45), в тому числі право на оплачувану щорічну відпустку. Члени КСГП і ВСГК мають право на забезпечення в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати году-вальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом (ст. 46). Посилання на особливості колективного і кооперативного сільськогосподарського виробництва і правового статусу аг-рарних підприємств не можуть бути підставою для недодер-жання по відношенню до селян наведених положень Консти-туції України.

§ 3. Правосуб'єктність акціонерних сільськогосподарських товариств

З часу проголошення незалежності України здійснено за-ходи щодо розвитку приватної і колективно-кооперативної власності, виникнення нових для України форм організації сільськогосподарського виробництва, визнання їхньої рів-ноправності, наділення їх повною господарсько-управлін-ською самостійністю. Серед цих нових утворень набули по-ширення і правового визнання акціонерні сільськогосподар-ські товариства, які виробляють сільськогосподарську про-дукцію.

Правове становище акціонерного сільськогосподарського товариства визначається нормами Закону "Про господарське